Задача №5

Хвора 32 років скаржиться на інтенсівні болі в надлобковій ділянці, часте болюче сечовипускання, каламутну с пластівцями сечу. Захворіла два дні тому, коли після сильного охолодження з’явились ці скарги. Об’єктивно: стан відносно задовільний, температура тіла 36,8⁰С, нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний. У загальному аналізі крові –еритроцитів–4,5;Hb-130;Л-5,6; ШОЄ –15 мм/годину. У загальному аналізі сечі – піурія. Підозрюється гострий цистит.

Яка тактика ведення хворого доцільна у цьому випадку?

А.Антибіотики.

В.Фізіопроцедури.

С.Знеболювальні.

D.Протизапальні.

Е.Сечогонні трави.

Задача №6

Хворий 25років поступив у відділення зі скаргами на інтенсивні болі в ділянці лівої нирки, озноб, підвищення температури тіла до 39⁰С. Об’ єктивно: при пальпації різка болючість лівої нирки. За даними додаткових обстежень, ліва нирка збільшена в розмірах, порожнинна система розширена, в середньому сегменті визначається осередок з підозрою на карбункул. Підозрюється гострий гнійний пієлонефрит.

Яка тактика ведення хворого доцільна в цьому випадку?

А.Оперативна.

В.Спостереження.

С.Антибіотики.

D.Протизапальні.

Е.Сульфаніламіди.

Еталони відповідей: 1С, 2D,3В, 4А, 5А, 6С.

Короткі методичні вказівки до роботи студентів IV курсу медичного факультету на практичному занятті з теми

„НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ”.

Після вступного слова викладача перевіряється початковий рівень знань-умінь, а потім розглядаються основні питання теми заняття. Під керівництвом викладача кожний студент оглядає пацієнта, згідно з темою заняття, при необхідності у перев’язочній та ендоскопічній, бере участь у додаткових методах обстеження. Потім студент одержує контрольні задачі та, згідно з діагностичним алгоритмом, повинен поставити попередній діагноз.

Після виконання завдання проводиться аналіз самостійної работи кожного студента, у якому беруть участь як студенти, так і викладач.

У кінці заняття проводиться тестовий контроль, аналізуються помилки та сумуються результати роботи.

Методичні вказівки До проведення практичного занятТя На темУ “ Сечокам’яна хвороба”

Актуальність теми

Сечокам'яна хвороба (уролітіаз) - досить поширене захворювання. Воно займає одне з провідних місць в теоретичній і практичній медицині. Сечокам'яна хвороба зустрічається майже в усіх країнах світу, але за частотою захворюваності вона розповсюджена нерівномірно і характеризується природною осередковістю. До регіонів із підвищеним ризиком захворювання на уролітіаз відноситься, зокрема, Донецький край. Крім того, сечокам'яна хвороба часто зустрічається в країнах Середньої Азії, Північного Кавказу, у Поволжжі, на Уралі, Крайній Півночі.

Серед усіх урологічних захворювань сечокам'яна хвороба складає від 30 до 45%, в тому числі в 25 % з них має місце двосторонній коралоподібний уролітіаз.

Дані вітчизняної та зарубіжної літератури свідчать про те, що уролітіаз уражує в основному людей, які знаходяться у розквіті творчих сил (20-50 років), часто рецидивує і призводить до тяжких ускладнень.

Несвоєчасні діагностика і лікування сечокам'яної хвороби, як правило, призводять до розвитку термінальної стадії ниркової недостатності і загибелі хворих.

В той же час, відсутність єдиної чіткої уяви стосовно етіології та патогенезу сечокам'яної хвороби складає певні труднощі у розпізнаванні, ефективності лікування і профілактиці цього захворювання.

Вищевикладені факти є вагомим аргументом на користь актуальності проблеми уролітіазу. Глибоке вивчення її є досить важливим як для урологів, так і для лікарів інших спеціальностей.

Мета загальна: уміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворого з уролітіазом.

Конкретні цілі

Вихідний рівень знань-умінь: Уміти:

1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для нефролітіазу, каміння сечоводів, сечового міхура. 2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгено-логічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження. 3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз. 4. Визначити тактику ведення хворого із уролітіазом.

1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії). 2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики). 3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб). 4. Мати основні поняття про консервативні та хірургічні методи лікування.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

Задача №1

Хворий 58 років, скаржиться на иупі болі у правій поперековій ділянці, підвищення температури тіла до 39ºС, нудоту, блювання, часте болісне сечовипускання. Хворіє дві доби.

Який з цих симптомів найбільш характерен для захворювання правої нирки?

А. Нудота

В. Блювання

С. Гіпертермія

D. Дізурія

Е. Тупа біль

Задача № 2

Хвора 32 років скаржиться на біль у лівій поперековій ділянці, підвищення температури тіла до 37,8ºС, нудоту. Хворіє п’ять діб. Загальний стан задовільний. Проекція лівої нирки болісна при пальпації. У загальному аналізі сечі: білок – 0,06г/л; лейкоцити – ½ поля зору, еритроцити – 1-2 у полі зору.

Який метод дослідження треба виконати у цієї хворої у першу чергу для уточнення діагнозу?

А.Оглядова урографія

В. Екскреторна урографія

С. Ультрасонографія нирок

D. Сканування нирок

Е. Радіоренографія