
- •I. Вступ.
- •II. Програма навчальної дисципліни. «Судова риторика»
- •Тема 1. Риторика: поняття, види, історія розвитку
- •Тема 2. Еристика як різновид комунікативного процесу в суді
- •Тема 3. Судова промова
- •Тема 4. Підготовка судової промови
- •Тема 5. Промова державного обвинувача
- •Тема 6. Захисна промова
- •Блок навчально-методичного забезпечення до курсу «Судова риторика»
- •Тема 1. Зміст риторики, система законів риторики, історія розвитку риторики
- •1. Зміст риторики, сутність в компоненти поняття риторична формула, система законів риторики в організації мисленнєво- мовленнєвої діяльності.
- •2. Зв`язок риторики з іншими науками
- •3. Історія красномовства
- •Тема 2. Еристика як різновид комунікативного процесу в суді
- •2. Шляхи подалання конфліктів
- •3. Причини виникнення конфліктів. Учасники конфліктів
- •Тема 3. Судова промова
- •1. Предмет судової промови
- •2. Види судових промов
- •3. Засади і функції судової промови
- •4. Спілкування із судовою аудиторією
- •5. Словесна наочність
- •Тема 4. Підготовка судової промови
- •1. Збирання матеріалів
- •2. Аналіз матеріалів
- •3. Систематизація матеріалів і письмова підготовка промови
- •Тема 5. Промова державного обвинувача
- •1. Зміст і побудова обвинувальної промови
- •2. Вступна частина промови
- •3. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
- •4. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів
- •5. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •6. Характеристика особи підсудного
- •7. Обґрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
- •8. Аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину
- •9. Заключна частина промови
- •10. Репліка прокурора
- •11. Промова прокурора при відмові від обвинувачення
- •Тема 6. Захисна промова
- •1. Зміст захисної промови адвоката
- •2. Вступна частина захисної промови
- •3. Установлення фактичних обставин справи, аналіз і оцінка доказів
- •4. Обґрунтування кваліфікації злочину
- •5. Характеристика особи підсудного
- •6. Міркування про цивільний позов, міру покарання
- •7. Заключна частина захисної промови
- •8. Репліка адвоката
- •9. Альтернатива в захисній промові
- •Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
- •Список рекомендованих джерел
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Контроль знань — складова багатогранного навчального процесу в КЕІ КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь опанування навчальною програмою, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплома. Результати контролю знань слугують основним показником, за яким оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.
За умови правильної організації контроль знань слугує і навчальним, виховним, організаційним, розвиваючим, методичним та іншим цілям.
Контроль знань ґрунтується на таких основних принципах:
перевірка та оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань і стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;
перевірка й оцінювання знань мають провадитися систематично, планово, у нерозривному зв'язку з усім процесом навчання, послідовно, з поступовим ускладненням завдань, змісту й методики;
перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів кожного окремого студента;
диференціація оцінок повинна здійснюватися за об'єктивними, заздалегідь визначеними критеріями;
оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості й кількості засвоєних знань, умінь і навичок.
Контроль знань із дисциплін складається з двох блоків планових заходів:
поточний контроль знань студентів;
підсумковий контроль знань студентів.
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
№ |
Форма оцінювання знань |
Кількість балів |
Результат |
1 |
Поточний контроль знань студентів, у т. ч.: |
від 0 до 40 балів ут. ч.: |
Кількісне оцінювання знань з метою визначення можливості виставлення заліку |
11.1 |
Оцінка систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях та виконання завдань для самостійного опрацювання |
до 20 балів |
|
1.2 |
Оцінка виконання модульних (контрольних) завдань |
до 20 балів |
|
2 |
Підсумковий контроль знань студентів: |
набрані бали виключно за результатами поточного контролю |
Виставлення заліку |
Оцінювання поточної роботи студента
Поточний контроль знань студента — невід'ємна частина всього навчального процесу і засобів виявлення ступеня засвоєння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль роботи студента протягом семестру повинен:
допомагати студентові в організації його роботи;
привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу й підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;
виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що перешкоджають виконувати навчальну програму;
стимулювати активність та інтерес студента у вивченні дисципліни;
виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;
визначити недоліки й прогалини у знаннях та способи їх усунення;
виявити рівень опанування навичками самостійної роботи.
Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за двома основними напрямками:
1) оцінка систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях та виконання завдань для самостійного опрацювання;
2) оцінка виконання модульних (контрольних) завдань. Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах
40 балів (до 20 балів по кожному з напрямків).
Результати оцінювання поточної роботи студента в семестрі є підставою для виставлення йому заліку.
Умовою виставлення заліку є одержання не менше 20 балів, які зараховуються під час підсумкового оцінювання знань студента з дисципліни. При цьому з кожного напрямку студент повинен набрати не менше 10 балів.
ПОРЯДОК ТА КРИТЕРІЇ
ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ
МОДУЛЬНИХ (КОНТРОЛЬНИХ) ЗАВДАНЬ
Матеріали для модульного контролю знань включають не більше двох блоків (модулів) на семестр.
Якщо модулів (блоків) два, то оцінювання кожного з них не перевищує 10 балів. Якщо модуль (блок) один, то оцінювання всіх завдань у ньому не перевищує 20 балів.
У разі успішного захисту всіх модульних завдань студент одержує не більше 20 балів, які зараховуються під час підбиття підсумків за результатами роботи в семестрі.