
- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
Кількість годин – 2
План:
Цитологічне дослідження мазка з піхви.
Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви.
Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість, в’язкість, реакція.
Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень.
Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи. Діагностичне значення дослідження.
Залежно від діагностичних цілей проводять:
цитологічне вивчення мазка з піхви для оцінення функціонального стану яєчників і виявлення клітин новоутворень;
визначення ступеня чистоти виділень з піхви;
дослідження еякуляту;
дослідження виділень у разі гонореї та трихомоніазу.
1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
Піхва жінки вистелена багатошаровим плоским епітелієм, в якому розрізняють три шари: 1) поверхневий; 2) проміжний; 3) базальний, а також парабазальний. Відповідно до цих шарів у мазку з піхви можна виявити і три види клітин.
Поверхневі епітеліальні клітини – найбільші, розміром 35-55 мкм, полігональної форми; мають прозору цитоплазму й маленьке темне (пікнотичне) ядро. Ці клітини розміщуються ізольовано, трапляються в фолікулінову фазу менструального циклу, максимально – в період овуляції (на 11-15-й день у разі 28-денного циклу).
Проміжні епітеліальні клітини – менші, ніж поверхневі, розміром 25-30 мкм, неправильної, часто витягнутої форми. Ядро кругле або овальне, більше за розмірами, ніж у поверхневих клітин, з вираженою, нерідко грубою сіткою хроматину. Цитоплазма забарвлена інтенсивніше, ніж у поверхневих клітин. Ці клітини розташовуються переважно пластами й групами, і трапляються у всі фази менструального циклу, але переважно на початку та в кінці циклу.
Парабазальні епітеліальні клітини – мають круглу або овальну форму. Діаметр клітини 25-15 мкм. Ядро кругле, порівняно велике, центрально розміщене, ніжнохроматинової структури. Цитоплазма оточує ядро, інтенсивно забарвлена. Поодинокі парабазальні клітини трапляються в мазках під час менструації та з'являються у виділеннях з піхви в період менопаузи.
Базальні епітеліальні клітини не злущуються і в мазок потрапляють лише в разі травмування епітелію піхви або в разі запалення з ураженням стінки піхви.
Крім клітин епітелію, у виділеннях з піхви може міститися невелика кількість еритроцитів, що потрапляють у разі незначних ушкоджень слизової оболонки під час взяття матеріалу на дослідження, а також в разі кольпітів. Завжди під час мікроскопії виявляють і лейкоцити. Кількість їх значно збільшується в разі запальних процесів (кольпіт).
Для цитологічного дослідження лікар-гінеколог або акушерка стерильним інструментарієм проводить взяття матеріалу з передньобічного склепіння піхви, який вільно відділяється від стінок піхви, а не шляхом зішкрібання. На предметному склі готують тоненькі мазки, вказують день менструального циклу жінки, в який взято матеріал. Для мікроскопічного дослідження мазки забарвлюють метиленовим синім, фуксином, гематоксилинеозином, за Романовським або за Папаніколау.
Діагностичне значення цитологічного дослідження мазка з піхви. Стан епітелію піхви залежить від гормональної функції яєчників. Багатошаровий плоский епітелій піхви, так як і ендометрій (циліндричний епітелій) матки, зазнає циклічних змін менструального циклу протягом всього репродуктивного періоду життя жінки.
Співвідношення кількості клітин різних шарів епітелію у виділеннях з піхви дає змогу робити висновок про функціональний стан яєчників.
І тип. Мазки, що відображають значну недостатність гормональної стимуляції жіночого організму,складаються з парабазальних, рідше базальних епітеліальних клітин і лейкоцитів. Проміжні та поверхневі епітеліальні клітини відсутні.
ІІ тип. У разі помірного ступеня недостатності гормональної стимуляції жіночого організму в мазках переважають парабазальні епітеліальні клітини, інший відсоток – проміжні епітеліальні клітини. Лейкоцитів мало, поверхневі епітеліальні клітини відсутні.
ІІІ тип. У разі незначної недостатності гормональної стимуляції організму жінки в мазках переважають проміжні епітеліальні клітини, місцями – поверхневі епітеліальні клітини, поодинокі парабазальні, лейкоцити відсутні.
ІV тип. У разі достатньої гормональної стимуляції організму жінки в мазку переважають поверхневі епітеліальні клітини, поодинокі–проміжні. Парабазальні епітеліальні клітини та лейкоцити відсутні.
У клінічній практиці мазки з піхви під час цитологічного дослідження не завжди можна віднести до того чи іншого типу. Іноді спостерігаються змішані картини, які класифікують як проміжні типи.
У жінки репродуктивного періоду життя тип мазка з піхви залежить від фази менструального циклу: у фолікулінову й лютеїнову фази спостерігається III тип мазка, в період овуляції – IV тип.