- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
Кількість годин – 2
План:
Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів.
Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення.
Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень.
Діагностичне значення дослідження сечі.
Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем.
Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького.
1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
Сечовидільна система людини представлена нирками, сечоводами, сечовим міхуром, уретрою. Нирки – парний орган, який має бобовидну форму, гладеньку коричневу поверхню, вагою від 120 до 200г, довжиною 10 -12см. Розташовується в поперековій області по обидва боки від хребта. Нирки – складаються з двох шарів: зовнішнього – коркового шару і внутрішнього – мозкового. Мозкова речовина утворює піраміди (від 4 до 16), які основами направлені до коркової речовини.
Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон (їх більше мільйона в кожній нирці). Нефрон складається з двох частин – мальпігієвого тільця і канальця (tubulus). Мальпігієве тільце представляє собою клубочок капілярів, покритий сполучно-тканиною оболонкою (капсула Шумлянського-Боумена). Капсула Шумлянського-Боумена складається з двох листків – внутрішнього і зовнішнього, між якими є щілиноподібний простір.
Епітеліальні клітини внутрішнього листа капсули Шумлянського-Боумена разом із клітинами базилярної мембрани і ендотеліальними клітинами клубочкових капілярів, які зрослися, представляють собою напівпроникливу мембрану (діалістичну), через яку можуть проходити тільки низькомолекулярні речовини (кристалоїди). Високомолекулярні речовини (колоїди) і формені елементи крізь неї не проходять. Канальці нефронів складаються з чотирьох частин:
проксимальної (канальці першого порядку);
петлі нефрона (петля Генле);
дистальної (канальці другого порядку);
збірних трубочок, які відкриваються на вершині піраміди в порожнину ниркової чашки.
2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
Зараз прийнята фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія утворення сечі. Процес сечоутворення відбувається в нирках і умовно його можна поділити на три етапи:
- клубочкова фільтрація,
- канальцева реабсорбція,
- канальцева секреція.
Початковий період сечоутворення – клубочкова фільтрація – починається у мальпігієвому тільці, де під дією фільтраційного тиску крові, її рідинна частина фільтрується крізь стінки капілярів клубочка і виходить у порожнину між стінками капсули Шумлянського-Боумена. Цей фільтрат називають первинною (провізорною) сечею з питомою вагою 1,010 – 1,011, рН -7,4. За своїм хімічним складом первинна сеча ідентична складу плазми крові (рідинної її частини), але на відміну від неї не містить білок.
У результаті фільтраційного тиску, через тонку стінку капіляра і внутрішню стінку капсули фільтруються всі речовини з відносно малим діаметром молекули. Речовини з великим діаметром молекули (білки, жири), а також формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) залишаються в крові. Складові частини сечі доставляються до нирок в готовому вигляді кров’ю, самі нирки їх не виробляють. В них утворюються тільки аміак і гіпурова кислота. Сеча містить близько 150 різних компонентів. Сюди відносяться азотисті продукти білкового обміну – сечовина, сечова кислота, креатинін, індикан; мінеральні речовини – іони калію, натрію та інших металів; солі – хлориди, сульфати, фосфати та інші. Крім того сеча містить пігменти – урохром, уробілін; ферменти – пепсин, амілазу та інші; гормони – статеві, наднирників; вітаміни – комплекс В, С і багато інших речовин.
За добу в нирках утворюється 160-180 літрів первинної сечі. Первинна сеча поступає в систему покручених канальців де відбувається реабсорбція речовин із сечі в кров. В проксимальних канальцях у зворотній реабсорбції бере участь близько 85% води, що профільтрувалася, стільки ж натрію і хлоридів, вся кількість глюкози, майже повністю калій, фосфор і амінокислоти. У тонкому відділі петлі Генле, створюється середовище з високою осмотичною концентрацією, а в дистальному відділі канальців відбувається подальша реабсорбція 14% води, що залишилась, остаточна реабсорбція натрію, гідрокарбонатів.
Епітелій канальців нирок має здатність до вибіркового зворотного всмоктування: деякі речовини всмоктуються повністю (глюкоза, амінокислоти, калій, фосфати); деякі частково (вода, сечовина, сечова кислота, мінеральні солі); а деякі взагалі не всмоктуються (креатин, інулін). В залежності від ступеню зворотного всмоктування розрізнюють порогові і непорогові речовини. Пороговими називаються такі речовини, які в нормі в кінцевій сечі не містяться, а з’являються в ній тільки при перевищенні порогу (певна концентрація даної речовини в крові). До таких речовин відносяться глюкоза, амінокислоти, калій, фосфати). Звичайно, при нормальному вмісті їх у плазмі крові, вони реабсорбуються в канальцях повністю.
Наприклад: зворотне всмоктування глюкози триває доти, поки концентрація її в плазмі крові не досягне фізіологічної межі (поріг для глюкози - 9,99ммоль/л). При досягненні граничного порогу зворотне всмоктування припиняється і речовини надходять у вторинну сечу.
Процеси реабсорбції можуть проходити активно, за участю ферментів і затратою енергії, і пасивно – шляхом простої дифузії.
Паралельно з реабсорбцією в канальцях відбувається і секреція деяких додаткових речовин (барвників, ліків, кислот і т.д.). Остаточне формування сечі відбувається в дистальних відділах покручених канальців. В просвіт канальців з крові починають переходити продукти азотистого обміну: сечовина, аміак, азот, креатинін, деякі ліки. В дистальній частині канальців відбувається регуляція осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги. Кислотно-лужний баланс регулюється шляхом обміну іонів натрію на іони водню, які секретуються клітинами дистальних канальців при участі ферменту карбонгідрази. Реабсорбція натрію супроводжується зміною реакції сечі в кислу сторону, завдяки цьому в організмі зберігається рівень лужних резервів. Крім цього, виділення клітинами дистальних канальців аміаку, в значній мірі, сприяє збереженню лужних резервів організму (NH3 + H = NH4).
