Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології

Кількість годин – 2

План:

1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів.

2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення.

3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень.

4. Діагностичне значення дослідження сечі.

5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем.

6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького.

1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів

Сечовидільна система людини представлена нирками, сечоводами, сечовим міхуром, уретрою. Нирки – парний орган, який має бобовидну форму, гладеньку коричневу поверхню, вагою від 120 до 200г, довжиною 10 -12см. Розташовується в поперековій області по обидва боки від хребта. Нирки – складаються з двох шарів: зовнішнього – коркового шару і внутрішнього – мозкового. Мозкова речовина утворює піраміди (від 4 до 16), які основами направлені до коркової речовини.

Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон (їх більше мільйона в кожній нирці). Нефрон складається з двох частин – мальпігієвого тільця і канальця (tubulus). Мальпігієве тільце представляє собою клубочок капілярів, покритий сполучно-тканиною оболонкою (капсула Шумлянського-Боумена). Капсула Шумлянського-Боумена складається з двох листків – внутрішнього і зовнішнього, між якими є щілиноподібний простір.

Епітеліальні клітини внутрішнього листа капсули Шумлянського-Боумена разом із клітинами базилярної мембрани і ендотеліальними клітинами клубочкових капілярів, які зрослися, представляють собою напівпроникливу мембрану (діалістичну), через яку можуть проходити тільки низькомолекулярні речовини (кристалоїди). Високомолекулярні речовини (колоїди) і формені елементи крізь неї не проходять. Канальці нефронів складаються з чотирьох частин:

• проксимальної (канальці першого порядку);

• петлі нефрона (петля Генле);

• дистальної (канальці другого порядку);

• збірних трубочок, які відкриваються на вершині піраміди в порожнину ниркової чашки.

2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення

Зараз прийнята фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія утворення сечі. Процес сечоутворення відбувається в нирках і умовно його можна поділити на три етапи:

- клубочкова фільтрація,

- канальцева реабсорбція,

- канальцева секреція.

Початковий період сечоутворення – клубочкова фільтрація – починається у мальпігієвому тільці, де під дією фільтраційного тиску крові, її рідинна частина фільтрується крізь стінки капілярів клубочка і виходить у порожнину між стінками капсули Шумлянського-Боумена. Цей фільтрат називають первинною (провізорною) сечею з питомою вагою 1,010 – 1,011, рН -7,4. За своїм хімічним складом первинна сеча ідентична складу плазми крові (рідинної її частини), але на відміну від неї не містить білок.

У результаті фільтраційного тиску, через тонку стінку капіляра і внутрішню стінку капсули фільтруються всі речовини з відносно малим діаметром молекули. Речовини з великим діаметром молекули (білки, жири), а також формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) залишаються в крові. Складові частини сечі доставляються до нирок в готовому вигляді кров’ю, самі нирки їх не виробляють. В них утворюються тільки аміак і гіпурова кислота. Сеча містить близько 150 різних компонентів. Сюди відносяться азотисті продукти білкового обміну – сечовина, сечова кислота, креатинін, індикан; мінеральні речовини – іони калію, натрію та інших металів; солі – хлориди, сульфати, фосфати та інші. Крім того сеча містить пігменти – урохром, уробілін; ферменти – пепсин, амілазу та інші; гормони – статеві, наднирників; вітаміни – комплекс В, С і багато інших речовин.

За добу в нирках утворюється 160-180 літрів первинної сечі. Первинна сеча поступає в систему покручених канальців де відбувається реабсорбція речовин із сечі в кров. В проксимальних канальцях у зворотній реабсорбції бере участь близько 85% води, що профільтрувалася, стільки ж натрію і хлоридів, вся кількість глюкози, майже повністю калій, фосфор і амінокислоти. У тонкому відділі петлі Генле, створюється середовище з високою осмотичною концентрацією, а в дистальному відділі канальців відбувається подальша реабсорбція 14% води, що залишилась, остаточна реабсорбція натрію, гідрокарбонатів.

Епітелій канальців нирок має здатність до вибіркового зворотного всмоктування: деякі речовини всмоктуються повністю (глюкоза, амінокислоти, калій, фосфати); деякі частково (вода, сечовина, сечова кислота, мінеральні солі); а деякі взагалі не всмоктуються (креатин, інулін). В залежності від ступеню зворотного всмоктування розрізнюють порогові і непорогові речовини. Пороговими називаються такі речовини, які в нормі в кінцевій сечі не містяться, а з’являються в ній тільки при перевищенні порогу (певна концентрація даної речовини в крові). До таких речовин відносяться глюкоза, амінокислоти, калій, фосфати). Звичайно, при нормальному вмісті їх у плазмі крові, вони реабсорбуються в канальцях повністю.

Наприклад: зворотне всмоктування глюкози триває доти, поки концентрація її в плазмі крові не досягне фізіологічної межі (поріг для глюкози - 9,99ммоль/л). При досягненні граничного порогу зворотне всмоктування припиняється і речовини надходять у вторинну сечу.

Процеси реабсорбції можуть проходити активно, за участю ферментів і затратою енергії, і пасивно – шляхом простої дифузії.

Паралельно з реабсорбцією в канальцях відбувається і секреція деяких додаткових речовин (барвників, ліків, кислот і т.д.). Остаточне формування сечі відбувається в дистальних відділах покручених канальців. В просвіт канальців з крові починають переходити продукти азотистого обміну: сечовина, аміак, азот, креатинін, деякі ліки. В дистальній частині канальців відбувається регуляція осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги. Кислотно-лужний баланс регулюється шляхом обміну іонів натрію на іони водню, які секретуються клітинами дистальних канальців при участі ферменту карбонгідрази. Реабсорбція натрію супроводжується зміною реакції сечі в кислу сторону, завдяки цьому в організмі зберігається рівень лужних резервів. Крім цього, виділення клітинами дистальних канальців аміаку, в значній мірі, сприяє збереженню лужних резервів організму (NH₃ + H = NH₄).