- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
У нормі в сечі здорової людини міститься урохром, уробілін, уроеритрин – пігменти сечі, які обумовлюють її колір. Жовчні пігменти (білірубін, білівердін) в сечі з’являються лише при патології. Сеча, при наявності жовчних пігментів, набуває темного жовто-зеленого кольору. Білірубін і білівердін утворюються в клітинах ретикуло-ендотеліальної системи печінки, селезінки і кісткового мозку при руйнуванні еритроцитів. При окисленні гемоглобіну утворюється некон’югований білірубін, який в крові зв’язується з альбумінами і не проходить через нирковий фільтр. В клітинах печінки (гепатоцитах) білірубін втрачає свій білковий компонент, з’єднується з глюкуроновою кислотою (кон’югований білірубін) і перетворюється на білірубінглюкуроніди (моно- і ді-), які потрапляють в жовчні ходи, жовчний міхур, а потім у кишечник, де під дією ферментів і бактерій перетворюються на стеркобіліноген і уробіліноген. Стеркобіліноген виділяється з калом, окислюється на повітрі і перетворюється на стеркобілін. Уробіліноген частково всмоктується в кишковику в кров і виділяється нирками у вигляді уробіліну. В нормі в сироватці крові міститься: вільний (непрямий) білірубін – 17 ммоль/л і зв’язаний (прямий) білірубін – 4 ммоль/л.
Поява жовчних пігментів у сечі може бути наслідком підвищеної білірубінурії у зв’язку із збільшенням кількості прямого білірубіну в сироватці крові, так як непрямий білірубін, навіть при дуже великій концентрації у крові з сечею не виділяється, тому що зв’язаний з білками сироватки і не проходить через нирковий фільтр.
Виявлення жовчних пігментів у сечі може бути діагностичним тестом у диференціації механічної і паренхіматозної жовтяниць від гемолітичної. При гемолітичній жовтяниці в сечі жовчних пігментів немає, але кількість уробіліногену в сечі і стеркобіліногену в калі збільшується.
По характеру порушення пігментного обміну виділяють чотири види жовтяниць: паренхіматозну, механічну, гемолітичну, ферментативну. При паренхіматозній та механічній жовтяницях у крові збільшується вміст прямого і непрямого білірубіну, в сечі виявляються жовчні пігменти, а кал стає безбарвним (ахолічним), через відсутність стеркобіліногену.
Уробілірубінурію спостерігають при захворюваннях печінки, гемолітичній анемії та захворюванні кишок. Важливе діагностичне значення уробілірубінурія має в діагностиці інфекційного гепатиту, оскільки вона з’являється в переджовтушний період. У період загострення хвороби, коли яскраво проявляються жовтяниця та ахолічний кал, уробілірубінурія зникає і знову з’являється в період одужання.
Уробілінурію можна виявити при ентероколіті, голодуванні протягом тривалого часу, інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі. Фізіологічна жовтяниця немовлят уробілірубінурією не супроводжується.
6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
При наявності в сечі великої кількості крові говорять про макрогематурію; невелика домішка крові – мікрогематурія – визначається при мікроскопічному дослідженні, або за допомогою хімічних методів. Більш як у 60% випадків гематурія – симптом урологічних хвороб.
Гематурії діляться на ренальні (ниркові) та екстраренальні (позаниркові). Ниркові гематурії можуть бути органічними і функціональними. Органічна гематурія пов’язана з враженням ниркового фільтру і спостерігається при гломерулонефритах, нефритах, нефропатіях тощо. Функціональна ниркова гематурія виникає при дії на організм сильних подразників (маршова, холодова). Позаниркова гематурія спостерігається при запальних процесах в сечовидільній системі та при її травмуванні.
При гемоглобінурії колір сечі може бути червоним або темно-бурим, в результаті появи в ній вільного кров’яного пігменту – гемоглобіну, що спостерігається при гемолізі еритроцитів внаслідок переливання несумісної крові, отруєнні, опіках, захворюваннях крові. При цьому, сеча хоч і має таке ж забарвлення, як і при гематуріях, але зовсім прозора. Підтвердити наявність гемоглобінурії можна шляхом хімічних проб та мікроскопії осаду сечі, що не виявляє в ньому еритроцитів.
Дещо інший колір сечі – червоно-бурий – спостерігається при міоглобінурії, тобто коли в сечу потрапляє пігмент міоглобіну при патологічному розпаді м’язового білка.
Гемосидерин у сечі спостерігається при хронічній гемолітичній анемії, хвороби Маркіафави-Мікелі, анемії.
Таким чином, хімічне дослідження сечі має велике діагностичне значення, так як дає змогу виявити патологічні складові частини сечі (білок, глюкозу, кетонові тіла, жовчні та кров’яні пігменти). Наявність цих речовин у сечі може свідчити про розвиток патологічного процесу в нирках та інших органах і системах.
Контрольні питання:
Які речовини належать до патологічних складових сечі?
Що таке протеїнурія? Назвіть види протеїнурій.
Який механізм появи білка в сечі при різних видах протеїнурій?
Функціональні протеїнурії: види,характеристика окремих видів, особливості.
Органічні протеїнурії: характеристика, особливості.
Екстраренальні протеїнурії: характеристика, особливості.
Що таке глюкозурія? Види глюкозурій.
Який рівень глюкози в крові при ренальній і екстраренальній глюкозуріях?
Що входить в поняття кетонові тіла? Який механізм утворення кетонових тіл?
Які причини кетонурій? Діагностичне значення кетонурій.
Від чого залежить колір сечі в нормі?
Які пігменти можуть потрапляти в сечу при патології? Як вони змінюють колір сечі?
Назвіть причини та види жовтяниць.
Назвіть причини та види гематурій.