- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Резус-фактор. Значення в медицині
Система резус має найбільше значення в клінічній медицині після антигенів системи АВО. Для позначення антигенів резус використовують дві номенклатури: Вінер – Фішер і Райс. Нараховують шість основних різновидів антигенів резус Rhо (D), rh'(C), rh″(E), rh(d), rh'(c), rh″(e).
Антигени резус, як і групові антигени крові людини, передаються спадково і впродовж життя не змінюються.
Антиген Rh(D) є основним у системі резус. Він міститься на еритроцитах 85% людей, що проживають в Європі (резус-позитивні), 15% європейців не мають на еритроцитах резус-антиген (резус-негативні). Більшість населення Азії є резус-позитивною (99%), тому ускладнення пов’язані з несумісністю за Rhо (D) фактором,у них трапляється значно рідше, ніж серед європейського населення.
Переливання крові несумісної за резус-фактором, також призводить до серйозних ускладнень. При першому переливанні резус-позитивної крові реципієнту з резус-негативною кров’ю в організмі реципієнта починається вироблення антитіл до резус-антигену. Анти-резус аглютиніни утворюються не одразу, тому реакція на переливання несумісної за резус-фактором крові буває уповільненою. При повторних переливаннях резус-негативному реципієнту резус-позитивної крові титр анти-резус аглютинінів зростає, що призводить до масивного гемолізу еритроцитів донора. Тому під час переливання крові треба дотримуватись правила: і донор, і реципієнт мають бути або резус-позитивними, або резус-негативними. Якщо ж резус-належність встановити не вдається, хворому переливають резус-негативну кров.
Несумісність за резус-фактором відіграє велику роль виникненні ізоімунної гемолітичної анемії новонароджених.
У резус-негативної матері і резус-позитивного батька, за законами Менделя, може народитися резус-позитивна дитина. Коли жінка виношує цю дитину, то резус-позитивні еритроцити плоду часто стимулюють утворення у матері специфічних антитіл. У такому разі перша дитина, як правило, народжується нормальною. Але наступна (якщо вона теж резус-позитивна) ризикує постраждати від материнських антитіл. Слід відмітити, що такі антитіла (направлені проти резус-позитивних еритроцитів дитини) у матері зустрічаються не завжди, а якщо вони і є, то лише в окремих випадках призводять до тяжкого захворювання новонароджених – гемолітичної хвороби. Розпад еритроцитів зумовлює жовтяницю, накопичення в крові білірубіну (продукту розпаду гемоглобіну), а це шкідливо для нервової системи дитини. У разі резус-конфлікту терміново проводять повне замінне переливання крові для того, щоб вивести з організму дитини шкідливі речовини. Для запобігання подібним ситуаціям таким жінкам ще під час вагітності роблять аналізи для виявлення резус-антитіл і проводять ряд профілактичних заходів.
Контрольні питання:
Що є антигеном еритроцитів?
Які групи антигенів розміщені на поверхні еритроцитів?
Коли і ким було відкрито групові антигени? Як називаються групові антигени еритроцитів?
Яким чином було відкрито аглютиногени А і В і резус-антиген?
Які хімічні та антигенні властивості аглютиногенів А і В?
Які різновиди резус-антигенів вам відомі? Назвіть основний антиген у системі резус.
Яка кров називається резус-негативною, а яка резус-позитивною?
Що таке антитіло? Які загальні властивості антитіл?
Охарактеризуйте властивості антитіл?
Як називаються групові антитіла? Які за характером дії групові антитіла?
Охарактеризуйте аглютиніни α і β, резус-антитіла за характером появи,серологічними властивостями, температурним оптимумом, і специфічністю дії?
Що лежить в основі поділу крові людей на групи?
Що таке реакція ізогемаглютинації? Яке значення цієї реакції в медицині?
Яке клінічне значення визначення групи крові та резус-фактора?
Яких правил треба дотримуватись під час переливання крові:
Кого називають ″універсальним донором″, а кого″універсальним реципієнтом″?
Яке значення визначення резус-фактора в акушерсько-гінекологічній практиці?