1. Дегенеративні зміни лейкоцитів

Важливе значення в клінічній практиці має дослідження як морфологічного складу лейкоцитів, так і їх функціонального стану, наявності дегенеративних змін.

При різних патологічних станах в лейкоцитах з’являються дегенеративні зміни, які можна виявити як у цитоплазмі, так і в ядрі. Ці зміни характеризуються накопиченням в клітинах різних екзогенних і ендогенних речовин, в результаті чого клітини втрачають здатність до нормального функціонування і ділення. Патологічні речовини, що депонуються в клітині і викликають дегенеративні зміни лейкоцитів, можуть бути різними по своїй природі: білки, ліпіди, пігменти.

Токсична зернистість нейтрофілів виявляється в цитоплазмі гранулоцитів. Нерідко вона з’являється раніше, ніж ядерний зсув. Її поява є результатом виходу в периферичну кров незрілих гранулоцитів, що містять первинні гранули багаті білками, які мають бактерицидні властивості. Зростання її при гнійно-септичних захворюваннях вказує на прогресування патологічного процесу. В великій кількості токсична зернистість з’являється при розпаді інфільтратів, пухлин, після променевої терапії, при крупозній пневмонії, при розсмоктуванні запальних інфільтратів. Однак, при таких захворюваннях, як правець, енцефаліт, тиф токсична зернистість нейтрофілів відсутня.

Токсична зернистість нейтрофілів характеризується збільшенням гранул та більш інтенсивним забарвленням, може розташовуватись в поодиноких нейтрофілах, але дуже часто – в усіх нейтрофілах (залежно від тяжкості патологічного процесу).

Підраховують кількість нейтрофілів з токсичною зернистістю у відсотках (на 100 нейтрофільних гранулоцитів).

Вакуолізація ядра і цитоплазми є важливою ознакою дегенеративних змін лейкоцитів. Вона зустрічається рідше ніж токсична зернистість нейтрофілів, але має важливе діагностичне значення, що вказує на тяжкість захворювання або виражену інтоксикацію.

Вакуолі мають вигляд незабарвлених пухирців у цитоплазмі чи ядрі різних лейкоцитів. З’являються при променевій хворобі, різних інтоксикаціях, лейкозі, гострих запальних та інфекційних хворобах, некрозі тканин.

Гіперсегментація ядер нейтрофілів характеризується збільшенням кількості сегментів в ядрах нейтрофілів (7-10). Спостерігається при В₁₂(фолієво)-дефіцитній анемії, інфекційних лімфоцитозах у дітей, лейкозах та інших захворюваннях.

До дегенеративних змін лейкоцитів також належать: анізоцитоз лейкоцитів (різний розмір); хроматиноліз (хроматин ядра розмитий); цитоліз (частина ядра зруйнована); нуклеорексис (розрив ядра на частини); пікноз і фрагментація ядра; тільця Амато, Князькова-Деле.

5. Вікові зміни складу крові

В різні вікові періоди склад периферичної крові людини неоднаковий.

Загальна кількість крові в організмі дорослої людини становить у середньому 6-8%, або 1/13 маси тіла, тобто дорівнює 5-6л, у дітей кількість крові більша: у новонароджених вона становить в середньому 15% маси тіла, у дітей віком до 1 року – 11%.

У фізіологічних умовах не вся кров циркулює в кровоносних судинах, частина її міститься в депо: печінка, селезінка, кістковий мозок.

Дитина народжується з високою, в порівнянні з дорослою людиною, кількістю гемоглобіну і еритроцитів. В перші дні життя рівень гемоглобіну сягає 165-225 г/л, а еритроцитів – 6,0-6,5 Т/л.

Потім, протягом перших 2-3 місяців життя, відбувається досить різке падіння показників червоної крові: кількість гемоглобіну зменшується до 110 -130 г/л, а еритроцитів до 3,5 Т/л. До кінця першого року життя цифри гемоглобіну і еритроцитів починають поступово збільшуватись і до14- 15 років досягають нормативів дорослої людини.

Більш чи менш стабільними ці цифри продовжують залишатись від 16-18 років до 60 років. Після 60 років показники червоної крові трохи збільшуються.

При народженні дитини кількість лейкоцитів значно підвищена, в середньому до 20,0 Г/л. Протягом перших двох тижнів життя дитини вона досить інтенсивно зменшується до 9,0-12,0 Г/л, а потім показники білої крові знижуються повільніше, досягаючи рівня дорослої людини до періоду статевого дозрівання.

Лейкоцитарна формула дітей також суттєво відрізняється від такої у дорослої людини. При народженні дитини співвідношення між нейтрофілами і лімфоцитам у неї таке ж, як і у дорослих, тобто приблизно 65% нейтрофілів і 35% лімфоцитів. Поступово число нейтрофілів зменшується, а лімфоцитів зростає і на четвертий день життя їх кількість стає приблизно однаковою. Це називається перший перехрест кривої нейтрофілів і лімфоцитів. Поступово кількість лімфоцитів продовжує зростати, досягає до кінця першого року життя максимальних цифр, приблизно 65%, а кількість нейтрофілів знижується до 35%. Починаючи з другого року життя, кількість лімфоцитів зменшується, а нейтрофілів зростає і до четвертого року їх кількість стає однаковою. Це другий перехрест кривої нейтрофілів і лімфоцитів.

В подальшому кількість нейтрофілів поступово зростає, а лімфоцитів зменшується, досягаючи до періоду статевого дозрівання нормальних показників дорослої людини.

Таким чином, у дітей у віці приблизно від 4 днів до 4 років в лейкоформулі переважають лімфоцити.

Контрольні питання:

1. Які види лейкоцитів циркулюють у периферичній крові? Які функції виконують лейкоцити?

2. Що таке лейкоцитоз? Причини і види лейкоцитозу.

3. Що таке лейкопенія? Причини і види лейкопеній.

4. Що таке лейкоцитарна формула? Лейкоцитарна формула в нормі.

5. Що таке абсолютна та відносна кількість лейкоцитів? Як розрахувати абсолютну кількість лейкоцитів?

6. Як ви розумієте зсув лейкоформули вліво, вправо?

7. Що таке лейкемоїдні реакції? Види лейкемоїдних реакцій.

8. Які дегенеративні зміни спостерігаються зі сторони лейкоцитів?

9. Як змінюється склад периферичної крові в різні вікові періоди?