- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
Кількість годин – 2
План:
Морфологія клітин тромбоцитарного ряду.
Морфологічна характеристика тромбоцитів.
Роль тромбоцитів в гемостазі.
Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії.
1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
Диференціація і дозрівання клітин мегакаріоцитарного ростка відбувається в кістковому мозку і в нормальних умовах коливається в межах 55-94 години. При дозріванні клітини проходять три морфологічно диференційовані стадії: мегакаріобласт, промегакаріоцит, і мегакаріоцит. Основна функція мегакаріоцитопоезу – репопуляція тромбоцитів, підтримка їх кількості в кровотоці на постійному рівні.
Кількість мегакаріоцитів у кістковому мозку відносна. Клінічне значення має тільки крайнє відхилення від норми: амегакаріоцитоз – майже повне зникнення мегакаріоцитів з кісткового мозку, або гіпермегакаріоцитоз – значне збільшення їх кількості. Але ці стани необхідно узгоджувати із зміною вмісту тромбоцитів у периферичній крові.
Регуляція мегакаріоцитопоезу реалізується по принципу зворотнього зв’язку: збільшення тромбоцитів в крові гальмує тромбопоез, а тромбоцитопенія його стимулює.
Особливістю мегакаріоцитопоезу є те, що при діленні ядра клітина не ділиться на дві дочерні генерації. Це приводить до збільшення маси ядра і цитоплазми - цим пояснюються гігантські розміри і багатоядерність мегакаріоцитів.
Родопочатковою клітиною мегакаріоцитарного ростка є мегакаріобласт. Це клітина розміром 20-25 мкм, округло-овальної форми, за будовою не відрізняється від інших бластів, але має грубішу структуру хроматину ядра і 1-2 нуклеоли. Цитоплазма інтенсивно базофільна, без зернистості.
Промегакаріоцит – клітина більших розмірів, ніж мегакаріобласт – за рахунок збільшення маси цитоплазми. Ядро має грубу структуру хроматину, нуклеоли відсутні, має тенденцію до поліморфізму. Цитоплазма базофільна, беззерниста.
Мегакаріоцит – гігантська клітина кісткового мозку діаметром 60-100 мкм. Ядро має грубу структуру хроматину, характеризується поліморфізмом. Цитоплазма оксифільна, має велику кількість азурофільної зернистості. Основна функція мегакаріоцитів – утворення тромбоцитів. Кожен мегакаріоцит, залежно від його величини, утворює від 2000 до 8000 тромбоцитів, які відшнуровуються від цитоплазми клітин.
2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
Тромбоцити (кров’яні пластинки) – зрілі елементи крові, розміром 1-4 мкм, мають круглу або овальну форму. Представляють собою без’ядерні високоорганізовані і метаболічно активні фрагменти мегакаріоцитів кісткового мозку. Периферійна частина тромбоцита – гіаломер – світло-базофільна, центральна зерниста частина – грануломер – рожево-фіолетового кольору. Форма тромбоцитів – овальна, кругла, сферична або дисковидна. При активації тромбоцити набувають сферичної форми і утворюють цитоплазматичні вирости, тривалість їх перебування в кровотоці складає 9-11 днів. Розташовуються тромбоцити в кров’яному руслі в двох позиціях – в кровотоці і біля стінки судин. Вміст тромбоцитів в крові дорослої людини складає 150 – 400 × 10 9 ∕л , депонуються в селезінці.
Хімічний склад тромбоцитів складний. В їх сухому залишку міститься натрій, калій, кальцій, магній, мідь, залізо і марганець. В зв’язку з наявністю втромбоцитах заліза і міді, можна думати про їх участь в диханні. Більша частина кальцію тромбоцитів зв’язана з ліпідами у вигляді ліпідно-кальцієвого комплексу. Важливу роль грає калій; в процесі утворення кров’яного згустку він переходить в сироватку, що необхідно для здійснення його ретракції.
Основними фізіологічними властивостями тромбоцитів є їх здатність до адгезії та агрегації, а також до адсорбції на своїй поверхні плазмових факторів зсідання крові та до їх транспорту (сорбційно-транспортна функція). Крайове розташування тромбоцитів у судинах зменшує проникливість капілярів, сприяє контакту з ендотелієм судинної стінки.
Фізіологічна активність тромбоцитів полягає в тому, що вони містять велику кількість ферментів. Участь тромбоцитів у зсіданні крові обумовлена рядом пластинкових факторів, що визначають фібрино-тромбопластичні, антигепаринові, адгезивні, судинозвужувальні та інші властивості тромбоцитів.
Велике значення для виконання функції тромбоцитів мають гранули зберігання. При активації тромбоцитів змінюється їх форма, структурна організація, метаболічні і біохімічні реакції. Ці процеси лежать в основі виконання клітинами їх функціональних реакцій, в першу чергу гемостатичних.
Тромбоцитам належить ведуча роль в реалізації судинно-тромбоцитарного гемостазу (первинний гемостаз), який відбувається в судинах з діаметром до 100 мкм.
Функціональні й морфологічні зміни тромбоцитів відбуваються при пошкодженні стінки кровоносної судини, коли її субендотеліальні компоненти (базальні мембрани, колагенові волокна) вступають у контакт з тромбоцитами, при цьому стимулятори агрегації (колаген, тромбін, адреналін, норадреналін, серотонін) викликають агрегацію тромбоцитів та реакцію вивільнення – секрецію гранул.