- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
Таким чином, сеча – це біологічна рідина, в складі якої з організму виводяться кінцеві продукти обміну речовин. Це продукт життєдіяльності організму, який утворюється і виділяється сечовидільною системою. Це водний розчин, у якому містяться різні речовини як органічного, так і неорганічного походження. Склад сечі може змінюватись в залежності від характеру їжі і випитої рідини. Велике значення на склад сечі має нервово-психічний і фізіологічний стан пацієнта.
Регуляція сечовиділення дуже складний процес, в якому бере участь центральна нервова система (в тому числі її вищий відділ) і ендокринні залози, які виділяють антидіуретичний гормон (задня доля гіпофіза), альдостерон (кора надниркової залози). У нормі за добу в здорової людини виділяється близько 1500 мл сечі, тобто 65 – 75% від кількості випитої рідини.
Результати дослідження сечі в багатьох випадках залежать від дотримання умов її отримання (час збирання, умови зберігання, чистота посуду, дотримання гігієнічних правил, об’єму випитої рідини, характеру їжі і т.д.). Для загального аналізу використовується ранкова порція сечі зі строком зберігання не більше 1,5 години і, бажано, в прохолодному місці. При збиранні добової кількості сечі необхідно враховувати, що вона зростає після прийому великої кількості рідини і зменшується при значному потовиділенні, проносах і т.д. При необхідності сечу збирають катетером.
Дослідження повинно проводитись із свіжозібраною сечею, або її треба зберігати на холоді не більше 1,5 години. При необхідності можна застосовувати консерванти:
- толуол – (2 мл на 100 мл сечі);
- тимол – кристалик тимолу на 100 мл сечі;
- формалін – 1 крапля на 100 мл сечі;
- борна кислота – 0, 3 г на 120 мл сечі.
4. Діагностичне значення дослідження сечі
Дослідження сечі має велике діагностичне значення, в першу чергу, для діагностики захворювань нирок та сечовидільної системи, а також інших органів і систем: таких як печінка, серце, шлунково-кишковий тракт, нервова та ендокринна системи.
Захворювання нирок – широко розповсюджена патологія, яка відмічається у 7-10% дорослого населення в індустріально розвинутих країнах. На жаль, число хворих продовжується збільшуватись за рахунок розповсюдження пієлонефритів і враження нирок при системних захворюваннях. Відомо токсичний вплив на нирки цілого ряду лікарських препаратів (сульфаніламідів, антибіотиків, кортикостероїдів, пероральних контрацептивів та ін.). Зростанню нефротичної патології сприяє збільшення числа захворювань, при яких враження нирок виникає на фоні якого-небудь іншого, основного, захворювання. Вторинні тяжкі нефропатії спостерігаються і в надзвичайних ситуаціях – при опіках, синдромі тривалого стискання та інших.
Захворювання нирок – тривале захворювання, яке викликає зниження працездатності і, в ряді випадків, має несприятливий перебіг. Необхідно відмітити, що при нефрологічних захворюваннях лабораторна діагностика має виключно важливе значення. Існують лабораторні методи, які дозволяють контролювати перебіг захворювання і проводити корекцію лікування. Ці методи дають велику інформацію про функціональний стан нирок в кожному конкретному випадку. Проби, які використовують для вивчення функції нирок, в одних випадках дозволяють оцінити їх здатність концентрувати сечу і виводити воду, в інших – характеризувати окремі процеси, пов’язані з сечоутворенням (функцію клубочків, покручених канальців, дослідити нирковий кровоток і т.д. Разом з тим, дослідження функціональної здатності нирок ніскільки не зменшує діагностичного значення результатів, отриманих при хімічному та мікроскопічному вивченні сечі.
Лабораторні дослідження функції нирок – дуже важливий розділ клінічної діагностики. Проби, які дозволяють оцінити функцію нирок, частіше проводять в умовах стаціонару, при цьому проводять комплексне дослідження клубочкової фільтрації, канальцевої секреції і ниркового кровотоку.