- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
Гострий бронхіт. На початку захворювання виділяється невелика кількість слизистого, в'язкого мокротиння. У подальшому кількість мокротиння збільшується. Воно стає слизисто-гнійним. Під час мікроскопічного дослідження виявляють значну кількість циліндричного епітелію, лейкоцитів, іноді – еритроцити.
Хронічний бронхіт. Як правило, виділяється багато слизисто-гнійного мокротиння, часто з прожилками крові. Мікроскопічно виявляють велику кількість лейкоцитів, еритроцитів, циліндричного епітелію, альвеолярних макрофагів. У разі фібринозного бронхіту в мокротинні наявні фібринозні зліпки бронхіол. Багато різноманітної мікрофлори.
Бронхіальна астма. Виділяється невелика кількість слизистого, в'язкого, склоподібного мокротиння. Макроскопічно можна виявити спіралі Куршмана. Під час мікроскопічного дослідження особливо характерно виявлення еозинофілів і циліндричного епітелію. Трапляються кристали Шарко-Лейдена.
Бронхоектатична хвороба. Виділяється багато гнійного мокротиння (зранку до 1 л) сірувато-зеленого кольору. Після відстоювання мокротиння ділиться на три шари: слизистий, серозний і гнійний. Макроскопічно можна виявити пробки Дітриха. Мікроскопічно виявляють велику кількість лейкоцитів, кристали жирних кислот, іноді кристали гематоїдину та холестерину, різноманітну мікрофлору.
Крупозна пневмонія. На початку захворювання виділяється невелика кількість в'язкого іржавого мокротиння. В міру розвитку хвороби мокротиння виділяється багато, воно набуває слизисто-гнійного характеру. Іржаве мокротиння містить згустки фібрину та змінену кров, яка надає йому буруватого відтінку. Мікроскопічно на початку виявляють еритроцити, зерна гемосидерину, кристали гематоїдину, невелику кількість лейкоцитів, багато пневмококів. Наприкінці захворювання кількість лейкоцитів збільшується, а еритроцитів зменшується, багато альвеолярних макрофагів.
Абсцес легенів. У момент прориву абсцесу в бронх виділяється велика кількість мокротиння (до 600 мл). Після відстоювання мокротиння стає двошаровим. Мікроскопічно виявляють багато лейкоцитів, еластичні волокна, обривки легеневої тканини, кристали жирних кислот, гематоїдину та холестерину, різноманітну мікрофлору.
Туберкульоз легенів. Кількість мокротиння залежить від стадії захворювання. За наявності каверн в легенях кількість може бути значною. Характер мокротиння слизисто-гнійний, часто з домішками крові. Макроскопічно в мокротинні можна виявити рисоподібні тільця (лінзи Коха), що складаються з елементів розпаду легеневої тканини. Під мікроскопом виявляють еластичні волокна, кристали жирних кислот, гематоїдину. У разі розпаду старого звапнованого туберкульозного вогнища в мокротинні виявляють елементи тетради Еріха: звапнілі еластичні волокна, звапнілий казеозний детрит, кристали холестерину та мікобактерії туберкульозу.
Рак легенів. Кількість мокротиння може бути різною. У разі розпаду пухлин – значна. Характер – слизисто-гнійно-кров'яний. Під час макроскопічного дослідження можуть бути виявлені обривки легеневої тканини. Мікроскопічно виявляють атипові клітини та їх комплекси.
Контрольні питання:
Дайте анатомо-гістологічну характеристику дихальних шляхів і легенів.
Правила збирання мокротиння для дослідження.
Яке діагностичне значення дослідження мокротиння?
Що таке мокротиння? Який склад мокротиння?
Що включає клінічний аналіз мокротиння?
Що входить в поняття фізичне (макроскопічне) дослідження мокротиння?
Яке діагностичне значення дослідження мокротиння?
Які видимі домішки можна виявити під час опису фізичних властивостей мокротиння? Яке діагностичне значення їх виявлення?
Які групи елементів можна виявити під час мікроскопічного дослідження мокротиння?
Які морфологічні особливості клітинних елементів та діагностичне значення їх виявлення в мокротинні?
Яка морфологія волокнистих утворень та діагностичне значення їх виявлення в мокротинні?
Яка морфологія кристалічних утворень та діагностичне значення їх виявлення?
Яка флора може бути виявлена в мокротинні? Яке діагностичне значення виявлення флори?