
- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
При різних патологічних станах дуже часто виявляється збільшенням або зменшенням окремих видів лейкоцитів. Так, збільшення позначається як нейтрофільоз (нейтрофілія), еозинофілія, базофілія, лімфоцитоз, моноцитоз; зменшення – нейтропенія, еозинопенія, лімфоцитопенія, моноцитопенія. Це виявляється при підрахуванні лейкоцитарної формули (лейкограми).
Лейкоцитарна формула – це процентне співвідношення різних видів лейкоцитів. Аналіз лейкоформули є цінним додатковим методом клінічного дослідження. Для цього необхідно знання морфології клітин крові.
Зменшення або збільшення кількості окремих видів лейкоцитів може бути відносним або абсолютним.
Не завжди процентне збільшення (зменшення) відповідає дійсному збільшенню (зменшенню) їх кількості.
Вміст окремих видів лейкоцитів в 1 л крові називається їх абсолютною кількістю. Для цього необхідно знати кількість лейкоцитів в 1л крові і їх процентне співвідношення (табл.2).
Наприклад: кількість лейкоцитів в 1л крові – 4,0∙109∕л, відносна кількість лімфоцитів (50%). Абсолютна кількість лімфоцитів (х) в 1 л крові становить:
4,0∙109∕л – 100%
х –50%
х
=
= 2,0∙109∕л
Відносна кількість лімфоцитів (50%) – підвищена. Абсолютна кількість лімфоцитів (2,0∙109∕л) – в межах норми. Тобто, у цьому разі можна говорити про відносний лімфоцитоз. Якщо підвищена (знижена) відносна кількість окремих видів лейкоцитів, а абсолютна кількість в нормі, то це відносне підвищення (зниження) окремих видів лейкоцитів.
Якщо ж разом з відносним збільшенням (зменшенням) окремих видів лейкоцитів спостерігається й абсолютне збільшення (зменшення) їхньої кількості, говоримо про абсолютне збільшення (зменшення) окремих видів лейкоцитів.
Аналіз лейкограми - важливий додатковий метод клінічних досліджень.
Нейтрофільоз – збільшення кількості нейтрофілів. Переважно нейтрофільоз є абсолютним, оскільки пов'язаний зі збільшенням загальної кількості лейкоцитів (лейкоцитозом). Абсолютний нейтрофільоз і лейкоцитоз з незначним зсувом вліво вказує на легку форму перебігу інфекційного або гнійно-запального процесу.
Виражений нейтрофільоз з великим лейкоцитозом і значним зсувом вліво (до мієлоцитів і метамієлоцитів) спостерігається у разі тяжкого перебігу інфекційного процесу за умови збереження на достатньо високому рівні опірності організму.
Нейтрофільоз при лейкопенії показник тяжкого перебігу інфекційного процесу та зниженого імунітету.
Важливим критерієм, що визначає тяжкість інфекції та прогноз захворювання, є якість нейтрофільного зсуву лейкограми.
Виражений зсув вліво спостерігається у разі тяжкого перебігу інфекційних або гнійно-септичних захворювань.
Зсув лейкограми вправо при інфекційних і запальних процесах, як правило, вказує на сприятливий перебіг захворювання.
Нейтропенія – зменшення кількості нейтрофілів, ознака пригнічення функції кісткового мозку. Спостерігається при деяких бактеріальних (черевний тиф, бруцельоз), вірусних інфекціях, рикетсіозах, малярії, при хронічних інфекціях, при інтоксикаціях медичними препаратами, при агранулоцитозі, при дії на організм іонізуючої радіації, при кахексії.
Відносна нейтропенія характерна для хронічного лімфолейкозу.
Еозинофілія - збільшення кількості еозинофілів. Спостерігається при алергічних захворюваннях, шкірних, паразитарних інвазіях, при деяких захворюваннях системи крові (хронічний мієлолейкоз, еритремія, лімфогранулематоз, стан після спленектомії).
Незначна еозинофілія може спостерігається при під час одужання після інфекційних і запальних процесів.
Еозинопенія - зменшення кількості еозинофілів аж до їх повного зникнення з крові. Характерна для більшості інфекційних захворювань. Якщо еозинопенія спостерігається на тлі нейтрофільної реакції (лейкоцитоз і зсув вліво), то це відповідає прогресуванню інфекційного процесу, але не є несприятливою прогностичною ознакою. Еозинопенія з одночасною лейкопенією при інфекційних захворюваннях вважається несприятливою ознакою.
Базофілія - збільшення кількості базофілів у крові. Спостерігається при алергічних захворюваннях, шкірних захворюваннях, захворюваннях системи крові (хронічний мієлолейкоз, еритремія, лімфогранулематоз, стан після спленектомії).
Лімфоцитоз - збільшення кількості лімфоцитів у крові. Частіше буває відносним і спостерігається при інфекційних процесах, що супроводжуються нейтропенією: черевний тиф, бруцельоз, малярія, грип, а також при апластичній анемії, при туберкульозі, при хронічних інфекціях.
Абсолютний лімфоцитоз (на фоні лейкоцитозу) спостерігається при деяких запальних і інфекційних захворюваннях у дітей: кір, краснуха, вітряна віспа, а також при хронічному лімфолейкозі, інфекційному мононуклеозі.
Лімфоцитопенія - зменшення кількості лімфоцитів у крові. Частіше лімфоцитопенія буває відносною (на фоні нейтрофільозу та лейкоцитозу), тобто спостерігається при всіх тих станах, коли в лейкоформулі збільшується кількість нейтрофілів: гострі інфекції, пневмонія, пухлини, уремія тощо.
Абсолютна лімфоцитопенія спостерігається при хронічних захворюваннях печінки, особливо цирозі печінки, променевій хворобі, лімфогранулематозі.
Моноцитоз - збільшення кількості моноцитів у крові. Спостерігається при хронічних інфекціях: туберкульозі, септичному ендокардиті, бруцельозі, рикетсіозах. При злоякісних пухлинах, захворюваннях системи крові (інфекційний мононуклеоз, агранулоцитоз при одужанні, моноцитарний лейкоз, лімфогранулематоз).
Моноцитопенія - зменшення кількості моноцитів у крові, свідчить про недостатні захисні властивості організму. Спостерігається при септичних захворюваннях, тяжких формах черевного тифу, при апластичній анемії.