4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях

Кількість еритроцитів в одиниці об’єму крові може значно коливатися в залежності від різних фізіологічних і патологічних станів в організмі людини. При активному фізичному навантаженні число еритроцитів зростає за рахунок виходу їх із депо (м’язи, селезінка). При патології кількість еритроцитів може збільшуватись (еритремія, вторинні еритроцитози) і зменшуватись (анемії, анемічні стани). В клінічній практиці частіше спостерігається зменшення кількості еритроцитів. Але при анеміях відбуваються не тільки кількісні, але і морфологічні зміни зі сторони еритроцитів. Змінюється їх величина, форма, забарвлення і при деяких видах анемій в еритроцитах з’являються патологічні включення. Кількість гемоглобіну, еритроцитів, індекси червоної крові та морфологічні зміни еритроцитів, в комплексній оцінці анемічного стану, вказують на ступінь тяжкості перебігу анемії.

Анізоцитоз – це зміна розміру еритроцитів. При анеміях у периферичній крові можуть з’являтися еритроцити різного розміру. Еритроцити з діаметром менше 6,5 мкм називаються мікроцити (явище – мікроцитоз), з діаметром більше 9 мкм – макроцити (явище – макроцитоз). Еритроцити діаметром більше 12 мкм, без просвітлення в центрі, називаються мегалоцитами. В окремих випадках спостерігаються мілкі фрагменти еритроцитів величиною 2-3 мкм – шизоцити.

Анізоцитоз є раннім проявом анемії і трапляється майже під час будь-якої анемії і може бути незначним, помірним і вираженим.

Пойкілоцитоз – зміна форми еритроцитів. При анемії форма еритроцитів може бути овальною (овалоцити), грушеподібною, серпоподібною (дрепаноцити), мішенеподібною (кодоцити), сферичною (мікросфероцити), зірчастою (акантоцити) та ін. Це важлива ознака дегенеративних змін еритроцитів. На відміну від анізоцитозу, розвивається при вираженій анемії і є більш несприятливою прогностичною ознакою.

За деяких видів анемій в крові з’являються еритроцити певної форми. У разі залізодефіцитної анемії в крові виявляють планоцити – сплющені еритроцити, гіпохромні; за хвороби Мінковського-Шофафра (мікросфероцитоз) – анемії що належить до групи гемолітичних анемій, у крові виявляють мікросфероцити (сферичні еритроцити, інтенсивно забарвлені без зони просвітлення). За серпоподібноклітинної анемії (група гемолітичних анемій) у крові переважають дрепаноцити (еритроцити у формі серпа).

Анізохромія – зміна забарвлення еритроцитів. Нормальні еритроцити в забарвлених препаратах є оксифільними, у центрі мають просвітлення, інтенсивність забарвлення нерівномірна – інтенсивніша по периферії, такі еритроцити називаються нормохромними. За анемій забарвлення еритроцитів може змінюватись.

Гіпохромія – зменшення інтенсивності забарвлення еритроцитів, колірний показник менше 0,86. Гіпохромні еритроцити блідо-рожеві (тіні), зона просвітлення збільшена. Причини гіпохромії: зменшення вмісту гемоглобіну в еритроциті, зменшення товщини та розміру еритроцитів. Гіпохромія як, правило, поєднується з мікроцитозом.

Гіперхромія – збільшення інтенсивності забарвлення еритроцитів, колірний показник більше 1,1. Гіперхромні еритроцити мають темно-рожеве забарвлення, центральне просвітлення зменшене або відсутнє. Причини гіперхромії – збільшення товщини та розмірів еритроцитів, внаслідок чого збільшується насиченість еритроцита гемоглобіном. Гіперхромія може поєднуватись як з макро-, так із мікроцитозом.

Поліхроматофілія – якісні зміни в забарвленні еритроцитів. Поліфроматофіли забарвлюються в різні тона фіолетового кольору і є незрілими формами еритроцитів (ретикулоцитами). Поліхроматофіли з’являються в крові за постгеморагічних анемій, їх поява свідчить про збережені регенераторні властивості кісткового мозку.

Таким чином, анізохромія – наявність в крові еритроцитів різного забарвлення.

При анеміях в еритроцитах можуть з’являтися елементи патологічної регенерації, до яких відносять мегалоцити, мегалобласти, тільця Жолі, кільця Кебота, базофільну пунктуацію еритроцитів.

Мегалобласти, мегалоцити з’являються в периферичній крові при заміні нормобластичного ростка кровотворення на мегалобластичний.

Тільця Жолі – залишки ядра, що збереглись в еритроцитах, у результаті порушення процесу знеядрювання нормобласта оксифільного. Тільця мають круглу форму, дрібні темно-фіолетові включення, містяться в еритроциті по одному, рідко по два. Характерні для В₁₂(фолієво)-дефіцитної анемії, гемолізу еритроцитів, після спленектомії.

Кільця Кебота – залишки оболонки ядра у вигляді еліпсів і вісімок рожево-червоного кольору. Можуть з’являтися за тяжких форм анемій, наприклад В₁₂(фолієво)-дефіцитної анемії.

Базофільна пунктуація еритроцитів – наявність в еритроцитах до 5-20 синіх (базофільних) зерен різної величини. Базофільна пунктуація зустрічається при тяжких анеміях: таласемії, гіпопластичних анеміях, отруєнні свинцем.

Ознаки нормальної регенерації еритропоезу: наявність поліхроматофілів, підвищення кількості ретикулоцитів, поява нормобластів поліхроматофільних і оксифільних, незначний анізоцитоз.

Ознаки палогічної регенерації еритропоезу: виражений анізоцитоз за рахунок мегалоцитів, пойкілоцитоз, поява мегалобластів, підвищення колірного показника, відсутність або зменшення ретикулоцитів, включення в еритроцитах ( кільця Кебота та тільця Жолі).

Контрольні питання:

1. Дайте морфологічну характеристику еритроцитів.

2. Які функції в організмі виконують еритроцити і гемоглобін?

3. Які нормальні показники гемоглобіну і еритроцитів у периферичній крові чоловіків і жінок?

4. Що таке еритропоез? Які особливості розвитку клітин еритроцитарного ряду?

5. Охарактеризуйте морфологію клітин еритроцитарного ряду.

6. Ретикулоцитоз як показник регенераторної здатності кісткового мозку.

7. Охарактеризуйте морфологічні зміни еритроцитів: анізоцитоз, пойкілоцитоз, анізохромія.