5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини

Мікроскопічне дослідження спинномозкової рідини включає:

• визначення цитозу – підрахунок загальної кількості клітинних елементів;

• аналіз її клітинного складу (цитограми) – морфологічна характеристика клітинних елементів спинномозкової рідини.

Підрахунок цитозу. Цитоз – нормальна кількість клітинних елементів в одиниці об'єму спинномозкової рідини. Цитоз дорослої людини становить 0-6 • 10⁶/л, у дітей він дещо вищий – 7-10 • 10⁶/л.

У нормі спинномозкова рідина бідна на клітинні елементи і вони представлені лімфоцитами; інші види лейкоцитів і еритроцити відсутні. Підрахунок цитозу проводиться в камері більшого об'єму (камера Фукса-Розенталя), ніж підрахунок клітин крові (камера Горяєва). Об'єм камери Фукса-Розенталя –3,2 мкл, об'єм камери – Горяєва –0,9 мкл.

Цитоз слід підраховувати якомога швидше після отримання спинномозкової рідини, бо в разі відстоювання клітинні елементи швидко руйнуються. Перед підрахунком цитозу спинномозкову рідину перемішують обертальними рухами між долонями впродовж 2-3 хв, а потім додають реактив Самсона або 10% розчин СН₃ООН з метиленовим синім (рідину та реактив змішують у певному співвідношенні на склі з лункою). До складу реактиву Самсона входить оцтова кислота, яка руйнує еритроцити, якщо спинномозкова рідина містить домішки крові, і фуксин, який забарвлює ядра клітинних елементів спинномозкової рідини.

Плеоцитоз – збільшення кількості клітинних елементів в одиниці об'єму спинномозкової рідини. Плеоцитоз є ознакою патології ЦНС і мозкових оболонок.

Незначний плеоцетоз (10-100 • 10⁶/л) характерний для хронічного подразнення оболонок мозку перш за все у разі арахноїдиту та нейросифілісу. З більшою або меншою частотою плеоцитоз трапляється у разі органічних уражень головного та спинного мозку: енцефаліт, розсіяний склероз, епілепсія, пухлини ЦНС.

Значний плеоцитоз (150-300 • 10⁶/л) характерний для гострого менінгіту різної етіології, особливо гнійного менінгококового менінгіту (до 5• 10⁹/л), а також для туберкульозного, вірусного та інших видів серозного менінгіту, абсцесу мозку.

Морфологічна характеристика клітинних елементів спинномозкової рідини.

Діагностичну цінність має не лише підрахунок загальної кількості клітинних елементів в спинномозкової рідини (цитоз), але й диференціація цих клітин (вивчення цитограми).

Із клітинних елементів в нормі в спинномозковій рідині містяться лише лімфоцити; у разі захворювань ЦНС і оболонок мозку можуть бути виявлені клітини крові та тканинні клітинні елементи. Для вивчення цитограми препарати готують з осаду після центрифугування спинномозкової рідини; морфологічні особливості клітинних елементів добре виявляються під час фарбування за методом Розіної, Возної та за Алексєєвим.

Клітини крові. Лімфоцити у забарвлених препаратах мають кругу форму, кругле гіперхромне ядро, що займає майже всю цитоплазму. У нормі лімфоцити виявляються в незначній кількості. Незначний лімфоцитарний плеоцитоз характерний для пухлин ЦНС; різко виражений плеоцитоз спостерігається в разі серозного та туберкульозного менінгіту.

Нейтрофіли морфологічно подібні до нейтрофілів крові: мають сегментоване гіперхромне ядро та дрібну зернистість в цитоплазмі. Наявність нейтрофілів в спинномозковій рідині характерна для запалень оболонок мозку і ЦНС; значний нейтрофільний плеоцитоз спостерігається в разі гнійного менінгіту, енцефаліту.

Еозинофіли в препаратах розрізняють за характерною еозинофільною зернистістю. Еозинофіли виявляються в спинномозковій рідині в разі алергічних станів, глистних інвазій (ехінококоз, цистицеркоз головного мозку), туберкульозного та сифілітичного менінгіту, пухлин мозку, крововиливів у субараноїдальний простір.

Плазматичні клітини крупніші ніж лімфоцити, мають округлу форму. Ядро кругле, гіперхромне, ексцентрично розміщене; цитоплазма базофільна, займає більшу частину клітини. У спинномозковій рідині плазматичні клітини виявляють тільки в патологічних станах: хронічний перебіг запального процесу в головному мозку та оболонках мозку (енцефаліт, туберкульозний менінгіт).

Тканинні клітинні елементи. Макрофаги – клітини-фагоцити, функцією яких є активне захоплення та перетравлення клітинних та інших елементів, що містяться в спинномозковій рідині, тобто її очищення; в нормі в рідині не виявляються. Величина клітини 7-17 мкм, іноді 20-30 мкм; форма ядра округла, розміщена ексцентрично, темно-фіолетового кольору. Цитоплазма базофільна, вакуолізована, містить включення. Макрофаги з'являються в спинномозковій рідиніпісля кровотечі в ЦНС, у разі запалення оболонок мозку.

Ліпофаги ("зернисті кулі") — це макрофаги з включеннями в цитоплазмі крапель жиру. У забарвлених препаратах ліпофаги мають невелике ексцентрично розміщене ядро та крупнопористу цитоплазму. "Зернисті кулі" з'являються в спинномозковій рідині лише в разі патологічних станів, пов'язаних з розпадом мозкової тканини при пухлинах ЦНС.

Арахноендотелій – це епітелій, що вистилає субарахноїдальний простір, тому поодинокі клітини арахноендотелію в спинномозковій рідині зустрічаються в нормі. Це досить крупні неправильної форми або округлі клітини з відносно невеликим, розміщеним в центрі округлим або овальним ядром фіолетового кольору. Збільшення кількості клітин арахноендотелію в спинномозковій рідині характерне для арахноїдиту, цистицеркозу мозку, пухлин оболонок мозку.

Атипові клітини та їх комплекси виявляють у спинномозковій рідині в разі пухлин ЦНС та оболонок мозку.

Крім клітинних елементів, у разі патології в спинномозковій рідині можна виявити кристали гематоїдину, холестерину та білірубіну.

Бактеріоскопічне дослідження спинномозкової рідини проводять для виявлення збудників інфекційних захворювань: мікобактерій туберкульозу, менінгококів, стрептококів, стафілококів, пневмококів. Для виявлення мікобактерій туберкульозу готують препарати з фібринозної плівки та фарбують за Цілем-Нільсеном. Для виявлення іншої мікрофлори препарати готують з відцентрифугованого осаду та фарбують за Грамом.

Контрольні питання:

1. Склад і фізіологічне значення спинномозкової рідини.

2. Методи отримання спинномозкової рідини.

3. Які функції спинномозкової рідини?

4. Яке діагностичне значення дослідження спинномозкової рідини?

5. Що включає фізичне та хімічне дослідження спинномозкової рідини? Які фізичні властивості та хімічний склад рідини в нормі?

6. Що таке еритрохромія та ксантохромія? Яке діагностичне значення еритрохромії та ксантохромії?

7. Яке діагностичне значення визначення прозорості, осаду, відносної густини, виявлення фібринозної плівки?

8. Яке діагностичне значення хімічного дослідження спинномозкової рідини: визначення білка, білкових фракцій, глюкози та хлоридів?

9. Що таке цитоз і плеоцитоз? Яке діагностичне значення підрахунку цитозу?

10. Які морфологічні особливості клітинних елементів спинномозкової рідини?

11. Яке діагностичне значення вивчення цитограми спинномозкової рідини?