
- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
Під час дослідження хімічного складу спинномозкової рідини велике практичне значення має визначення білка та білкових фракцій, а також глюкози й хлоридів.
Білок. У нормі вміст білка в спинномозковій рідині становить 0,15-0,3 г/л, майже в 300 разів менше, ніж у крові, в новонароджених – 0,6-0,9 г/л. Кількість білка в рідині визначають методом Брандберга-Робертса-Стольнікова або фотометричним методом.
Збільшення загальної кількості білка в спинномозковій рідині називається протеїнорахією. Протеїнорахія та зміни співвідношення білкових фракцій є важливим лікворологічним симптомом, що свідчить про ураження ЦНС і оболонок мозку.
Протеїнорахія різко виражена у разі гнійного менінгіту, пухлин ЦНС, травм, коли порушується гемодинаміка в головному й спинному мозку і надходження білка з плазми крові в спинномозкову рідину збільшується. Особливо зростає рівень білка в рідині за наявності пухлин спинного мозку. У разі інших захворювань ЦНС і оболонок мозку (енцефаліт, туберкульозний і серозний менінгіт) протеїнорахія виражена слабо.
Зниження вмісту білка в спинномозковій рідині характерно для гідроцефалій та гіперсекрецїї спинномозкової рідини.
Велике практичне значення для діагностики захворювань ЦНС і оболонок мозку має визначення співвідношення білкових фракцій у спинномозковій рідині. Білок спинномозкової рідини складається з альбумінів і глобулінів, відношення глобулінів до альбумінів (глобуліново-альбуміновий індекс – Г/А) коливається в межах 0,2-0,3. Існує думка, що нормальний вміст білка в рідині ще не є свідченням відсутності патологічного процесу в ЦНС, в той час як порушення співвідношення білкових фракцій достовірно підтверджує органічне ураження ЦНС. У разі злоякісних пухлин мозку та запальних захворювань ЦНС в спинномозковій рідині збільшується фракція грубодисперсних білків – глобулінів і зменшується фракція дрібнодисперсних білків – альбумінів (Г/А індекс значно збільшується).
Для орієнтовної оцінки співвідношення білкових фракцій в спинномозковій рідині слугують глобулінові реакції (реакція Панді та реакція Нонне-Апельта). Позитивна глобулінова реакція свідчить про підвищення вмісту глобулінів в спинномозковій рідині.
Для більш точного уявлення про співвідношення глобулінів і альбумінів у спинномозковій рідині проводять кількісне визначення білкових фракцій методом електрофорезу на папері та агарі.
Доброякісні пухлини головного мозку зумовлюють незначні зміни співвідношення білкових фракцій спинномозкової рідини, злоякісні пухлини – навпаки: відбувається зменшення кількості альбумінів, α1- і α2-глобулінів і збільшення вмісту β- і γ-глобулінів. У хворих із запальними процесами ЦНС (особливо з хронічними запаленнями) збільшується вміст α1-, α2- і γ-глобулінів.
Глюкоза. У нормі в спинномозковій рідині кількість глюкози становить 2,8-3,9 ммоль/л; джерелом її є глюкоза крові. Зменшення вмісту глюкози в спинномозковій рідині характерне для серозного менінгіту. У разі туберкульозного менінгіту рівень глюкози тримається на нижній межі норми або дещо зменшується.
При цукровому діабеті глюкоза підвищується і в крові, і в спинномозковій рідині.
У разі пухлин мозку вміст глюкози в спинномозковій рідині може як збільшуватись, так і зменшуватись.
Хлориди. У нормі вміст хлоридів у спинномозковій рідині становить 120-130 ммоль/л. Кількість хлоридів у спинномозковій рідині відіграє важливу роль для діагностики, бо для багатьох захворюваннях ЦНС і оболонок мозку характерне різке зменшення їх вмісту (менінгіти, особливотуберкульозної етіології, нейросифіліс тощо).
Підвищується рівень хлоридів у спинномозковій рідині в разі пухлин мозку, абсцесів мозку, прогресивного паралічу, захворювань нирок (особливо уремії), розсіяного склерозу.