3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин

Результати хімічного дослідження калу дають змогу уточнити характер ураження слизової оболонки шлунка і кишок, виявити порушення виділення жовчі, бактеріальну флору товстої кишки.

Визначення прихованої крові. Проводиться для діагностики прихованих кровотеч у разі виразок або пухлин травного каналу,коли макроскопічно виявити кров в калі не вдається.

Для визначення прихованої кровотечі хворого слід спеціально готувати: з його харчового раціону за 3–4 дні до дослідження виключають м'ясо, рибу, яйця, зелені овочі, помідори, а також відміняють вживання лікарських засобів, що містять залізо, мідь, важкі метали.

Позитивні проби на кров вказують на кровотечу в будь-якій ділянці травного каналу.

Жовчні пігменти. Дослідження має на меті визначити наявність або відсутність в калі стеркобіліну або білірубіну.

У калі здорової людини міститься лише стеркобілін– жовчний пігмент, що є нормальною складовою калу і надає йому різних відтінків коричневого кольору. У разі відсутності стеркобіліну кал знебарвлюється, стаєахолічним (подібним до глини).

Підвищення його вмісту спостерігається у разі підвищеного жовчовиділення або гемолітичної жовтяниці, яка супроводжується посиленим розпадом еритроцитів.

Білірубін можна виявити в калі в разі швидкої евакуації їжі по травному каналу за посиленої перистальтики кишок (білірубін не встигає відновитися до уробіліногену й виділяється з калом). У калі грудних дітей білірубін є нормальною складовою частиною.

Білок і муцин. Виявлення в калі муцину (слизу) свідчить про катаральне запалення слизової оболонки товстої кишки. Поява в калі ексудату (сироваткового білка) свідчить про посилене його виділення кишковою стінкою, що спостерігається в разі запальних процесів, появи виразок, що супроводжуються клітинним розпадом і кровотечею. Поява в калі харчового білка вказує на порушення його розщеплення в шлунку й тонкій кишці внаслідок недостатності протеолітичних ферментів або швидкій евакуації їжі по травному каналу.

4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів

Мікроскопічне дослідження калу дає змогу діагностувати порушення ферментативної активності органів травного каналу, виявити прискорену евакуацію хімусу з шлунка в кишки, ураження слизової оболонки товстої кишки, наявність гельмінтів та найпростіших, йодофільної флори, кристалів тощо.

При мікроскопічному дослідженні в калі можна виявити детрит, залишки їжі, елементи кишкової стінки, кристали, мікроорганізми, гельмінти та найпростіші.

Детрит – аморфна, дрібнозерниста маса, що складається з найдрібніших залишків перетравленої їжі, зруйнованого відторгнутого кишкового епітелію, лейкоцитів, живих та мертвих мікроорганізмів. При закрепах кількість детриту збільшується, якщо перистальтика кишок посилена – зменшується.

Залишки їжі. М'язові волокна – це залишки білкової їжі. Розрізняють такі види м'язових волокон:

• незмінені (неперетравлені) – мають вигляд видовжених волокон циліндричної форми, в яких збереглася поперечна посмугованість, забарвлені в жовтий колір;

• змінені (перетравлені) м'язові волокна — мають вигляд овальних або круглих гомогенних утворень яскраво - жовтого кольору без посмугованості. У процесі травлення м'язові волокна втрачають посмугованість, поверхня їх стає гладенькою, блискучою, вони заокруглюються, розміри їх зменшуються.

Незмінені та частково змінені м'язові волокна можуть розміщуватися в препараті ізольовано одне від одного або групами.

Діагностичне значення. У калі здорової людини виявляються поодинокі змінені (перетравлені) м'язові волокна. Значна кількість м'язових волокон в калі свідчить про недостатність перетравлення м'ясної їжі й має назву креаторея.

Креаторея може бути наслідком:

• ахілії (недостатності перетравлення м'ясної їжі в шлунку;

• швидкої евакуації їжі з шлунка;

• недостатньої активності ферментів підшлункової залози й прискореної перистальтики.

Сполучна тканина – це залишки неперетравлених судин, зв'язок, хрящів спожитого м'яса, а також сарколема м'язових волокон. Має вигляд звивистих, блискучих волокон, що зазвичай групуються в пучки й мають рівномірну товщину.

Діагностичне значення. У нормі сполучна тканина в калі відсутня. Наявність – свідчить про недостатність перетравлення їжі в шлунку (ахілія).

До залишків вуглеводної їжі належать рослинна клітковина й крохмаль.

Розрізняють такі види рослинної клітковини:

• неперетравна – строма (опорна тканина) овочів і фруктів, оболонки злакових, бобових, судини рослин тощо. Найчастіше має вигляд пластів різноманітних конфігурацій забарвлених в коричневий або жовтий колір, має чіткі контури, правильний малюнок;

• перетравна– паренхіма овочів і фруктів, складається з округлих, як правило безбарвних клітин з ніжними контурами, розміщені в препараті окремо або пластами.

Крохмаль у нативному препараті має вигляд зерен круглої або овальної форми, що мають концентричну пошарованість – може розташовуватись поза- і внутрішньоклітинно. Для диференціації крохмалю готують препарат з розчином Люголя. Йод забарвлює зерна крохмалю залежно від стадії перетравлення в темно-синій, фіолетовий або червоно-бурий кольори.

Діагностичне значення. За нормальної ферментативної та моторної функції кишок у калових масах виявляють тільки неперетравну клітковину, яка не розщеплюється амілолітичними ферментами травного каналу. Перетравна клітковина та крохмаль розщеплюються повністю й тому в калі здорової людини відсутні.

Поява в калі крохмалю – амілорея– спостерігається в разі захворювань тонкої кишки (ентеритах) внаслідок різко прискореної перистальтики, недостатньої активності ферментів підшлункової залози та бродильній диспепсії.

Значна кількість крохмалю в калі, як і перетравної клітковини, супроводжується появою йодофільної флори, що забарвлюється йодом в темно-синій колір і має вигляд гроноподібних скупчень або ланцюжків.

Третю групу залишків їжі становлять нейтральний жир та продукти його розщеплення – жирні кислоти й мила.

Нейтральний жир у нативному препараті має вигляд краплин круглої або овальної форми, безбарвних або жовтуватих, що різко заломлюють світло. Для диференціації нейтрального жиру готують препарат з фарбою судан III, в якому краплі нейтрального жиру забарвлюються в оранжево-червоний колір.

Жирні кислоти в нативному препараті мають вигляд довгих, безбарвних, загострених голок, що лежать поодиноко або зібрані в пучечки, а також у вигляді глибок і крапель з шипами.

Мила (солі жирних кислот) У нативному препараті мають форму голок, подібних до голок жирних кислот, але коротших, що частіше групуються в пучечки.

Діагностичне значення. За нормального травлення з елементів жиру в калових масах міститься лише невелика кількість мил.

Виділення з калом великої кількості жиру – стеаторея –явище патологічне й може бути симптомом деяких захворювань.

Елементи кишкової стінки. До елементів кишкової стінки належать слиз, лейкоцити, еритроцити, епітеліоцити, клітини злоякісних новоутворень.

Слизу нативному препараті має вигляд безструктурної, рідше волокнистої маси сірувато-білого кольору.

Лейкоцити, переважно нейтрофільні гранулоцити, в нативному препараті мають такий самий вигляд, що й в нативному препараті осаду сечі; розміщуються вздовж тяжів слизу поодиноко або групами чи скупченнями.

Еритроцити. Незмінені еритроцити, як правило, виявляють у згустках крові, у слизисто-кров'янистих масах у вигляді жовтих дисків. Еритроцити можуть виділятися з калом у вигляді аморфної маси, забарвленої в бурий колір.

Циліндричний епітелій вистилає слизову оболонку тонкої та товстої кишки, має вигляд в нативному препараті клітин подовженої форми, з дещо розширеним одним полюсом.

Клітини злоякісних новоутворень (атипові клітини) можна виявити в тканинних клаптиках або слизисто-кров'янистих масах. У разі підозри на наявність в калі атипових клітин необхідно досліджувати препарати, виготовлені під час ректороманоскопії та забарвлені за Романовським.

Діагностичне значення. У нормі поверхня калових мас вкрита ледь помітним шаром слизу, в якому можна виявити поодинокі лейкоцити та клітини циліндричного епітелію.

Велика кількість слизу у вигляді безструктурної прозорої маси спостерігається при катаральних процесах в кишках. Поява в калі великої кількості циліндричного епітелію, що розміщується групами або пластами, вказує на запалення слизової оболонки кишок.

Значна кількість лейкоцитів з'являється в калі при запальнихі виразкових процесах в кишках(туберкульоз, гострий і хронічний коліт, пухлини тощо). Наявність еозинофілів у калі свідчить про алергічний стан кишок (дизентерія, спастичний коліт, деяких глистних інвазіях тощо).

Причиною появи в калі незмінених еритроцитів є кровотеча в дистальному відділі товстої кишки. Якщо кровотеча виникає у верхніх відділах товстої кишки або з моменту кровотечі до виділення крові з калом проходить багато часу, то з калом виділяються змінені еритроцити. Отже, наявність еритроцитів в калі вказує на виразковий процес в кишках (ерозії, геморой, рак).

Кристалічні утворення. У калі можна виявити кристали екзогенного походження (утворюються після вживання лікарських препаратів) і ендогенного (утворюються в просвіті кишок). Діагностичну цінність має виявлення в калі кристалів ендогенного походження: трипельфосфатів, оксалатів, гематоїдину, білірубіну, кристалів Шарко-Лейдена.

Кристали трипельфосфатів, що мають характерну форму "гробових кришок", трапляються в калі, що має різко лужну реакцією при посиленні процесів гниття в товстій кишці.

Кристали оксалату кальцію мають форму октаедрів ("поштових конвертів"), їх виявляють в калі після споживання великої кількості рослинної їжі на тлі ахлоргідрїї та ахілії (хлоридна кислота шлункового соку перетворює оксалат кальцію на хлорид кальцію).

Кристали гематоїдину – золотисто-жовтого або коричневого кольору мають форму ромбів, трикутників, довгих голок, що складаються в пучки. З'являються в калі після кишкових кровотеч (наприклад, при виразковому коліті), оскільки гематоїдин є похідним гемоглобіну крові.

Кристали білірубіну – жовтувато-коричневого кольору мають вигляд дрібних голок, що формують групи, або дрібних коричневих зерен, що розміщені групами в слизу та на клітинних елементах. Виявляють у водянистих рідких калових масах у разі дисбактеріозу, гострого ентероколіту (білірубін в кишках не встигає відновитися в стеркобілін через швидке проходження по травному каналу).

Кристали Шарко-Лейдена – безбарвні, блискучі, мають форму витягнутого ромба. Виявляють в слизу разом з еозинофілами при алергічних процесах в кишках (виразковий алергічний коліт), при гельмінтозах і захворюваннях, спричинених найпростішими (наприклад, амебна дизентерія).

Мікрофлора становить 1/3-1/4 калових мас, більша частина бактерій мертві. При посиленні процесів бродіння в товстій кишці (бродильна диспепсія) в калі можна виявити йодофільну флору, що розміщена купками та ланцюжками.

Дріжджові гриби роду Candida– круглої або овальної форми, мають вигляд грон винограду або волокнистого, септованого міцелію. Розчином Люголю дріжджі забарвлюються в світло-жовтий колір

У калових масах можна виявити найпростіших – трихомонад, лямблій, балантидій та амеб.

У разі гельмінтозів в калі виявляють глисти або їх членики й головки (макрогельмінтоскопія), а також яйця глистів (мікрогельмінтоскопія).

Отже, для диференціації елементів, які виявляють під час мі­кроскопічного дослідження калу, з емульсії калу виготовляють 4-5 препаратів:

• нативний – для вивчення детриту, залишків неперетравленої або частково перетравленої рослинної та тваринної їжі;флори, дріжджів.

• з метиленовим синім – для диференціації крапель нейтрального жиру та жирних кислот;

• з оцтовою кислотою – для діагностики мил;

• з розчином Люголя – для вивчення внутрішньо- та позаклітинного крохмалю, йодофільної флори.