
- •Тема: Введення в спеціальність
- •1. Клініко-діагностична лабораторія – структурний підрозділ лікувального закладу
- •2. Зміст предмету та цілі досліджень
- •3. Значення досліджень для діагностики, прогнозу та лікування захворювань
- •4. Обов’язки - лаборанта та техніка безпеки при роботі в кдл
- •Тема: Дослідження сечі. Теорія сечоутворення. Фізичні властивості сечі в нормі та при патології
- •1. Короткі відомості про будову нирок та сечовидільних шляхів
- •2. Фільтраційно-реабсорбційно-секреторна теорія сечоутворення
- •3. Сеча – біологічний матеріал. Правила збирання сечі для досліджень
- •4. Діагностичне значення дослідження сечі
- •5. Фізичні властивості сечі в нормі та їх патологічні зміни при захворюваннях нирок та інших органів та систем
- •6. Дослідження функціонального стану нирок: проба Зимницького
- •Тема: Хімічне дослідження сечі
- •1. Причини та види протеїнурій
- •2. Причини і види глюкозурій
- •3. Зв'язок вуглеводного обміну з жировим
- •4. Кетонемія і кетонурія
- •5. Пігменти сечі. Порушення пігментного обміну
- •6. Кров і кров’яні пігменти у сечі
- •Тема: Мікроскопічне дослідження сечі
- •1. Значення мікроскопічного дослідження сечових осадів
- •2. Характеристика елементів неорганізованого осаду кислої та лужної сечі
- •3. Характеристика елементів організованого осаду сечі
- •4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
- •5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
- •Тема: Дослідження шлункового соку
- •1. Основні відомості про будову та функції травного каналу
- •2. Склад шлункового соку в нормі та його патологічні зміни
- •3. Методи отримання шлункового соку. Поняття про базальну та стимульовану секрецію
- •4. Фізико – хімічні властивості шлункового соку
- •5. Поняття про дебіт соляної кислоти
- •6. Мікроскопічне дослідження шлункового соку
- •Беззондові методи дослідження шлункової секреції
- •Тема: Дослідження дуоденального вмісту
- •1. Структура та функції жовчного міхура і жовчних шляхів
- •Отримання жовчі. Уявлення про трифазний метод зондування
- •Фракційний метод зондування: його переваги, методика, діагностична цінність
- •Фізичні властивості жовчі:кількість,колір, прозорість, консистенція,реакція,відносна густина
- •Мікроскопічне дослідження жовчі:елементи запального походження, кристалічні утворення, паразити
- •Тема: Копрологічне дослідження
- •1. Склад калу в нормі. Правила взяття матеріалу та доставки його в лабораторію
- •2. Макроскопічне дослідження калу: кількість, колір, консистенція, форма, запах, реакція, домішки
- •3. Хімічне дослідження калу: кров, стеркобілін, білірубін, білок і муцин
- •4. Мікроскопічне дослідження калу: залишки їжі,клітинні елементи, кристалічні утворення, флора, яйця гельмінтів
- •5. Копрологічні синдроми
- •Тема: Дослідження цереброспінальної рідини
- •Склад та фізіологічне значення спинномозкової рідини
- •2. Методи отримання спинномозкової рідини. Особливості дослідження
- •3. Фізичні властивості спинномозкової рідини: кількість,колір, прозорість, реакція, відносна густина; виявлення фібринозної плівки
- •4. Хімічне дослідження спинномозкової рідини
- •5. Мікроскопічне дослідження: підрахунок цитозу, морфологічна характеристика елементів спинномозкової рідини
- •Тема: Дослідження рідин із серозних порожнин
- •1. Характеристика серозних порожнин. Механізм утворення випоту
- •2. Фізико – хімічні властивості та клітинний склад випітних рідин
- •3. Загальна характеристика транссудату та різних видів ексудату
- •Диференціальна діагностика транссудату та ексудату
- •Тема: Гематологічні дослідження в кдл. Вчення про кровотворення
- •1. Склад і функції крові
- •Мал. 3.Формені елементи крові.
- •2. Загальні відомості про кровотворення
- •3. Унітарна теорія кровотворення
- •Мал. 4. Схема кровотворення
- •4. Принципи морфологічної диференціації клітин в забарвлених препаратах
- •5. Лейкопоез. Морфологія клітин гранулоцитарного і агранулоцитарного ряду
- •Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду
- •2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка
- •3. Морфологічна характеристика еритроцитів
- •4. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях
- •Тема: Тромбопоез і функції тромбоцитів. Тромбоцитопенії, тромбоцитопатії
- •1. Морфологія клітин тромбоцитарного ряду
- •2. Морфологічна характеристика тромбоцитів
- •3. Роль тромбоцитів в гемостазі
- •4. Тромбоцитопенії і тромбоцитопатії
- •Тема: Кількісні зміни лейкоцитів у периферичній крові. Лейкоцитарна формула
- •1. Кількісні зміни лейкоцитів: лейкоцитоз і лейкопенія
- •2. Лейкоцитарна формула. Абсолютна та відносна кількість лейкоцитів
- •3. Поняття про лейкемоїдні реакції
- •Дегенеративні зміни лейкоцитів
- •5. Вікові зміни складу крові
- •Тема: Анемії. Класифікація анемій. Характеристика та лабораторна діагностика різних видів анемій
- •1. Анемія – патологічний стан. Клініка анемій
- •2. Класифікація анемій
- •Гематологічна класифікація анемій
- •3. Лабораторна діагностика анемій
- •4. Характеристика гострої та хронічної постгеморагічної анемій
- •5. Залізодефіцитна анемія
- •7. Характеристика в12(фолієво)-дефіцитної анемії
- •8. Стисла характеристика гіпопластичних анемій. Лабораторна діагностика
- •9. Характеристика гемолітичних анемії
- •Тема: Гемобластози. Клонова теорія походження лейкозів. Характеристика та лабораторна діагностика гострих та хронічних лейкозів
- •Гемобластози. Лейкози. Етіологія, патогенез
- •Пухлинна прогресія в патогенезі гемобластозів
- •Класифікація лейкозів. Клінічна характеристика лейкозів
- •Класифікація гострих лейкозів
- •Класифікація хронічних лейкозів
- •4. Морфологічна і цитологічна характеристика лейкозних клітин
- •5. Гострий лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •6. Хронічний мієлолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •7. Хронічний моноцитарний лейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •8. Еритремія. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Хронічний лімфолейкоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •10. Мієломна хвороба. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •11. Лімфогранулематоз. Стисла характеристика. Лабораторна діагностика
- •Тема: Геморагічні діатези. Дослідження системи гемостазу
- •Сучасні уявлення про загортальну систему крові. Поняття про гемостаз
- •Механізми гемостазу
- •Антизгортальна система крові
- •Судинно-тромбоцитарний гемостаз
- •Гемокоагуляційний гемостаз
- •Плазмові фактори зсідання крові
- •Геморагічні діатези. Класифікація
- •Стисла характеристика геморагічних діатезів. Лабораторна діагностика
- •Тема: Імунні властивості еритроцитів. Групи крові та резус-фактор
- •Антигени еритроцитів. Властивості а, в і Rh-антигенів
- •Антиеритроцитарні антитіла. Властивості
- •Групи крові. Діагностичне значення
- •Резус-фактор. Значення в медицині
- •Тема: Дослідження мокротиння. Диференціація елементів мокротиння
- •1. Анатомо-гістологічна характеристика дихальних шляхів і легень
- •2. Мокротиння – патологічний секрет. Правила відбору мокротиння
- •3. Фізичне дослідження мокротиння: кількість, запах, колір, характер, консистенція, форма, патологічні домішки
- •Мікроскопічне дослідження мокротиння: морфологія елементів мокротиння та діагностичне значення їх виявлення
- •Діагностична цінність дослідження мокротиння в разі захворювань легень і дихальних шляхів
- •Тема: Дослідження виділень зі статевих органів
- •1. Цитологічне дослідження мазка з піхви
- •2. Дослідження виділень піхви на ступінь чистоти. Характеристика ступенів чистоти піхви
- •3. Дослідження еякуляту. Отримання еякуляту. Фізичні властивості: колір, прозорість,в’язкість, реакція
- •4. Мікроскопічне дослідження. Морфологія елементів еякуляту.
- •5. Дослідження секрету передміхурової залози. Отримання, мікроскопічне дослідження, морфологія елементів. Діагностичне значення досліджень
- •6. Дослідження виділень зі статевих органів на трихомонади, гонококи, діагностичне значення дослідження
4. Орієнтовний і кількісний методи дослідження сечових осадів
Осад сечі досліджують орієнтовним і кількісним методами.
Орієнтовний метод полягає в приблизній (орієнтовній) оцінці складу сечового осаду. Для цього виготовлений нативний препарат із сечового осаду мікроскопують спочатку за малого збільшення (7×8), а потім – за великого (7×40). За малого збільшення проводять загальний огляд нативного препарату, підраховують кількість циліндрів, складають загальне уявлення про кількість солей, клітинних елементів тощо. За великого збільшення деталізують окремі елементи осаду, підраховують приблизну кількість лейкоцитів, еритроцитів, епітелію в полі зору. Для цього переглядають не менше 10 – 20 полів зору і виражають кількість елементів в полі зору або в препараті.
Орієнтовне дослідження осаду сечі не завжди дає змогу виявити початкові та латентні форми патології нирок, що пояснюється деякою технічною недосконалістю методу, неможливістю строго стандартизувати умови забору матеріалу (сечового осаду) та всю процедуру лабораторного дослідження. Тому більш надійними та інформативними є кількісні методи дослідження сечового осаду: методи Аддіса-Каковського, Амбурже та Нечипоренка, що мають такі переваги порівняно з орієнтовним методом:
кількісні методи строго стандартизовані;
підрахунок елементів осаду сечі (лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів) проводиться в лічильних камерах;
за розробленими формулами проводиться підрахунок кількості лейкоцитів, еритроцитів, циліндрів в певному об’ємі сечі або в сечі, що виділяється за певний проміжок часу.
Метод Аддіса-Каковського заснований на підрахунку елементів осаду в добовій кількості сечі.
Метод Амбурже заснований на визначенні кількості елементів осаду, що виділяються з сечеюза 1 хвилину.
Метод Нечипоренка заснований на визначенні кількості елементів осаду в 1л сечі.
Кожен з наведених кількісних методів має свої переваги й недоліки. Наприклад, недоліком методу Аддіса-Каковського є потреба тривалого збирання сечі і тривалого її зберігання, що приводить до руйнування формених елементів. У практиці вітчизняних лікувальних закладів найбільшого поширення набув метод Нечипоренка. Перевагами методу Нечипоренка перед іншими кількісними методами підрахунку елементів сечі є:
для дослідження збирається одноразова порція сечі в середині сечовипускання, що запобігає потраплянню в неї елементів осаду з нижніх відділів сечових шляхів.
зникає потреба збирання сечі впродовж тривалого часу, що полегшує процедуру збирання сечі як для пацієнта, так і для медичного персоналу.
немає потреби в тривалому зберіганні сечі.
5. Сеча при деяких захворюваннях нирок і сечових шляхів
Головними морфологічними елементами сечі при різних запальних процесах є лейкоцити, еритроцити і циліндри, а також епітелій і слиз. Наявність цих елементів, в тій чи іншій мірі, залежить від характеру патологічного процесу.
Хронічна ниркова недостатність. Характерна поліурія, ізостенурія, реакція сечі кисла, спостерігається протеїнурія (1 – 2 г/л). При мікроскопії осаду сечі виявляється збільшена кількість лейкоцитів (8 – 10 в полі зору) і поява змінених еритроцитів (3 – 4 в полі зору), поодинокі циліндри, незначна кількість ниркового епітелію.
Гострий гломерулонефрит. Характерною є олігурія, відносна густина сечі – 1,022 – 1,032. Постійною ознакою захворювання є гематурія різного ступеня вираження. Вміст білка в сечі від 1,5 – 2 до 20 – 30 г/л. При мікроскопічному дослідженні кількість лейкоцитів може бути нормальною або підвищеною до 20 – 30 в полі зору. Еритроцити переважно вилужені,можуть зустрічатися й незмінені, особливо в разі вираженої гематурії. Трапляються циліндри (гіалінові, зернисті), іноді виявляються гемосидерин і кристали сечової кислоти.
Гострий пієлонефрит. Характерна поліурія, гіпостенурія, реакція сечі кисла, протеїнурія в межах 1 – 2 г/л. Під час мікроскопічного дослідження осаду сечі виявляють піурію та бактеріоурію – типові ознаки пієлонефриту. Лейкоцити вкривають все поле зору, частіше скупченнями. Майже завжди спостерігається мікрогематурія за рахунок вилужених еритроцитів, циліндрурія.
Нефротичний синдром. Провідна ознака - масивна протеїнурія (20 -50 г/л). Характерна олігурія з високою відносною густиною сечі – 1,030 – 1,050, ліпідурія. Під час мікроскопічного дослідження осаду сечі виявляють незначну кількість незмінених еритроцитів і лейкоцитів, епітелій нирок. В осаді багато різноманітних циліндрів. Можна виявити кристали холестерину та голки жирних кислот.
Цистит. Характерні дизуричні розлади: часте і болісне сечовипускання. При гематурії колір червоний, сеча каламутна, відносна густина в нормі. Протеїнурія, як правило, не перевищує 1,0 г/л. Під час мікроскопічного дослідження осаду сечі виявляють значну кількість лейкоцитів і еритроцитів, епітелію сечового міхура і бактерій.
Контрольні питання:
Які вимоги до збирання сечі для мікроскопічного дослідження?
Які вимоги до отримання сечового осаду?
Який препарат називається нативним? Які вимоги до виготовлення нативного препарату з сечового осаду?
Які правила мікроскопії нативного препарату при орієнтовному дослідженні сечового осаду?
Що таке орієнтовне дослідження сечового осаду? Як здійснити орієнтовне дослідження?
Що виявляють в нативному препараті в нормі під час орієнтовного дослідження?
Що розуміють під терміном неорганізований осад сечі? На які групи поділяють неорганізований осад сечі?
Назвіть елементи неорганізованого осаду.
Яке діагностичне значення виявлення в сечі елементів неорганізованого осаду?
Яка морфологія рідкісних різновидів неорганізованого осаду сечі?
Які елементи належать до організованого осаду сечі?
Яке діагностичне значення виявлення в сечі епітеліальних клітин?
Що таке лейкоцитурія та піурія? Яке діагностичне значення лейкоцитурії та піурії?
Що таке гематурія? Види гематурій? Яке діагностичне значення гематурії?
Що таке циліндрурія? Яке діагностичне значення циліндрурії?
Якими кількісними методами можна досліджувати осади сечі?
Які переваги та діагностичне значення кількісних методів дослідження сечового осаду?
Який з кількісних методів дослідження сечового осаду набув найбільшого поширення в КДЛ і чому?