- •Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу економіка природокористування.
- •Поняття природокористування, його соціально – економічна суть і складові частини.
- •1.2. Предмет і завдання науки економіка природокористування. Методи досліджень.
- •1.3. Принципи екологічної оцінки. Еколого – економічна ефективність природоохоронних заходів.
- •1.4. Наукові основи раціонального природокористування. Видовий склад природних ресурсів.
- •Тема 2. Природно-ресурсний потенціал та ресурсне забезпечення виробництва.
- •2.1. Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія: сутність та зміст.
- •2.2. Основні напрями, резерви і шляхи докорінного підвищення ефективності використання природно- ресурсного потенціалу.
- •Тема 3. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів.
- •3.1. Земельний фонд України. Екологічні проблеми сільського господарства.
- •Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у грунті
- •Питомий збиток від викиду 1т відходів у грунт.
- •3.2. Земельна рента
- •3.3. Оцінка земельних ресурсів та плата за землю.
- •Грошова оцінка орних земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996р.
- •Тема 4. Раціональне використання та охорона водних ресурсів.
- •Поняття раціонального водокористування та основні його напрямки.
- •4.2. Визначення обсягу використання води.
- •Приклад
- •За обсягом оплати послуг за водопостачання. Приклад.
- •За обсягом виробленої електроенергії
- •4.3. Вартість і плата за водовикористання.
- •4.4. Джерела забруднення вод в Україні.
- •4.5. Визначення економічного збитку при виборі заходів.
- •Чистий економічний ефект комплексу заходів(річний):
- •Тема 5. Лісові ресурси, їх використання та охорона.
- •5.1. Лісові ресурси та показники їх використання.
- •5.2. Економічна оцінка лісу і рослинності.
- •5.3. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
- •5.4. Заходи щодо поліпшення використання, відновлення і охорони лісових ресурсів та рослинного світу.
- •Тема 6. Еколого- економічні проблеми охорони атмосферного повітря.
- •6.1. Показники забруднення атмосферного повітря та його наслідки.
- •6.2. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря.
- •6.3. Заходи щодо охорони і очищення атмосферного повітря та обчислення їх ефективності.
- •Тема 7. Економіко-екологічна оцінка корисних копалин.
- •7.1. Мета та принципи економічної оцінки. Диференційна гірнича рента.
- •Кадастрова оцінка родовищ користних копалин. Принципи побудови кадастрової системи.
- •Тема 8. Техніко-економічне обгрунтування кондицій на балансові запаси корисних копалин. Оцінка еколого-економічних наслідків витрат корисних копалин при добуванні.
- •Принципи обгрунтування кондицій. Економічні критерії визначення кондиційності. Коефіцієнт кондиційності.
- •8.2. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.
- •8.3. Методи нормування показників вилучення корисних копалин.Нормування показників вилучених корисних копалин.
- •8.4. Напрями та шляхи стабілізації екологічної ситуації
- •2. Рекультивація земель, порушених гірничодобувними роботами.
- •Рекомендована література
Грошова оцінка орних земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996р.
Природні зони та області
|
Середній бал бонітету грунтів
|
Середня врожайність зернових за 1991- 1995рр. тонн з 1га |
Вартість 1га орних земель, тис.грн
|
Економічна оцінка орних земель за диференціальним доходом(бали) Б(кол)
|
Степ |
43 |
2,61 |
12,4 |
34 |
Запорізька |
36 |
2,62 |
10,4 |
40 |
Донецька |
49 |
2,71 |
14,8 |
41 |
Дніпропетровська |
46 |
2,74 |
14,0 |
38 |
Лісостеп |
46 |
2,98 |
15,2 |
38 |
Київська |
38 |
3,06 |
13,0 |
36 |
Полтавська |
47 |
2,96 |
15,4 |
41 |
Сумська |
39 |
2,64 |
11,4 |
33 |
Полісся |
31 |
2,59 |
9,0 |
28 |
Чернігівська |
33 |
2,23 |
8,2 |
26 |
Житомирська |
27 |
2,40 |
7,2 |
20 |
Волинська |
28 |
2,78 |
8,6 |
34 |
По Україні |
41 |
2,74 |
11,0 |
36 |
Загальний ефект від підвищення продуктивності с/г угідь (або від запобігання її зниженню) визначають за формулою:
Е= (О1 - О2)М,
де О1, О2 - річна оцінка с/г угідь до і після здійснення заходів, грн/га;
М - площа на яку поширюється дія природоохоронних заходів, га.
При відсутності економічної оцінки землі підвищення продуктивності земель від запобігання П зниженню визначається за формулою:
Еч.п=(r2- r1)М1,
де r1, r2 - середньорічний розмір чистої продукції, одержаної з одиниці площи до і після проведення заходів, грн. / га;
М1 - площа на яку поширюється дія природоохоронних заходів , га. Госпрозрахунковий ефект від підвищення продуктивності с/г угідь визначають за формулою:
Е сг = П2 (Ц-С2)-П1(Ц-С1,);
де П1, П2 - середньорічна продукція з площі, на якій проводяться природоохоронні заходи, відповідно до і після їх проведення, в одиницях продукції;
Ц - ціна одиниці продукції, грн;
С1, С2 - собівартість одиниці продукції відповідно до і після проведення природоохоронних заходів, грн.
Тема 4. Раціональне використання та охорона водних ресурсів.
Поняття раціонального водокористування та основні його напрямки.
В Україні З1 тис.кв.км. водної поверхні, а 6,8тис.кв.км штучних водоймищ, б тис. кв. км лиманів, 1 тис. кв. км поверхонь озер. Всього в Україні 22тис ставків і 420 водоймищ на малих і великих ріках, які поять і харчують населення.
Всього на території України налічують 73тис рік, із яких малих (до 10км протяжністю) 68796; від 10 до 25км - 3020 річок; від 25 до 100км - 968 річок; від 101 до 500км (середні ріки) - 123 річок;більше 500км (великі ріки) - їх 14. І все ж Україна - сама маловодна держава у Європі, У Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській і Одеській областях на 1 кв. км поверхні приходиться усього від 5 -10 до 40тис.куб.м води включаючи підземні води, тобто 120 - 400куб.м на 1 людину, що в 15 - 20 разів менше, чим західних областях України. І дуже турботно що за останні 20 років зникло біля 20000 малих річок. В Україні 3.7млн.чол.(або 24%) з 15,7млн.чол. сільського населення забезпечено гарантовним господарським питним водопостачанням. Вода є основою біосфери, і необхідним будівельним матеріалом клітин рослин і живих організмів. Вона приймає безпосередню участь в більшості хімічних процесів на земній поверхні.
Перші намагання про природу води відносяться до 1783р. коли Макер встановив, що в процесі спалення водню утворюються каплі води. Перші досвіди отримання води в результаті з'єднання кисню і водню при утворенні електричної іскри англійським .фізиком Кавендішом.
Лавуазьє і Лаплас прийшли до висновку, що «вода не є простою речовиною, вона складається із рівних масових частин загоряючогося повітря і життєвого повітря», (із водню і кисню). У 1785р Лавуазьє та Меньє у результаті досвідів по розкладу і синтезу води встановили, що 2г водню з'єднуються з 16г кисню. Утворення води із двох об'ємів водню і одного об'єму кисню було доказано, в 1805р. Гумбольдтом і Гей-Люссаком. Вони запропоновали класичну формулу води та установили молекулярну масу 18. Радіус молекули води дорівнює 0,138 нм. Одне з важливих фізико-хімічних властивостей води становить те, що вода здібна утворювати розчини. Вона е найкращим розчинником для великої кількості твердих з'єднань рідин і газів. Наявність у молекулі води двох неподілених електронів робить її дуже реакційне здібною. Чиста вода, взята в малому об'ємі, без кольору, у товстому шарі – голубовато-зелений відтінок. Інші відтінки свідчать про те, що в ній присутні різні розчинені і зважені суміші. Відрізняють 4 смаки води: сольоний, гіркий, солодкий і кислий. Природні води можуть мати сольоний або гіркий смак, що свідчить про те, що
присутні надлишки розчинних солей:
МgS04 – гіркий смак;
МаСІ – сольоний;
надлишки розчиненої вуглецевої кислоти - кислий смак.
Межа смакової відчутності людини досить висока (наприклад, хлорфенол відчувається на смак при концентрації 0,000004мг/л). Всі інші види відчутності смаку називаються присмаками. Так, солі заліза та марганцю надають воді чорнильний або залізний присмак, Са804 - в'яжучий. В деяких випадках присмак є уявним, гаданим. Враження про нього складається під дією сумішів на органи обаняння а не смаку. Інтенсивність смаку і присмаку визначається органолептичне при 20°С і оцінюється по п’ятибальній системі.
Морська вода |
Прісна вода |
89% - хлоридів 10% - сульфатів 0,2% - карбонатів |
7% - хлоридів 13%-сульфатів 80% - карбонатів |