Тема 6. Еколого- економічні проблеми охорони атмосферного повітря.

6.1. Показники забруднення атмосферного повітря та його наслідки.

Атмосфера - повітряна оболонка Землі. Це найбільш рухома із всіх земних сфер. Нижньою межею атмосфери є земельна поверхня. За верхню умовно приймаютьі 1000км, хоча її слід зустрічається і на висоті 20000км. Від поверхні Землі до 10км розташована тропосфера, далі стратосфера до 50км. Слідуючий шар називається мезосфера, який розповсюджується до 80км. За ним же розташована термосфера (вона же-іоносфера) - до 700-800км. Уся решта товща атмосфери називається екзосферою. Склад атмосфери до 100км має 78% азоту, 21% кисню, 1% інертних газав (по об'єму). На висоті 20-25км існує озоновий екран, який захищає Землю від ультрафіолетової радіації. Вміст в атмосфері в невеликій кількості диоксид вуглецю (вуглекислий газ) є утеплювачем Землі - він не пропускає довгохвильову радіацію, яка йде від поверхні Землі і, тим самим створює парниковий ефект. У повітрі крім газів е вміст водяного пару, він зосереджений, в основному, в нижніх шарах - 4-5км. Також, дрібні тверді частинки, які у подальшому можуть служити ядрами конденсації для утворення хмаринок і випадання дощу. Повітря не має кольору, але сонячні промені розсіваються пропорційно довжині хвилі.

До основних антропогенних забруднювачів які викликають регіональні або глобальні зміни атмосфери, можна віднести оксид вуглецю СО, оксид сірки(ІУ) 80г, оксиди Ш, галогенорганічні сполуки, вуглеводневі сполуки, важкі метали, аерозолі. Проте антропогенний вплив на баланс оксиду вуглецю(ІУ) в атмосфері не обмежується його техногенними викидами. Не менший вплив має інтенсивна вирубка лісів яки поглинають десятки мільярдів тонн оксиду вуглецю(ІУ) на рік, а також зростання площ пустель і забудов. Фоновий вміст в атмосфері природного оксиду вуглецю СО дуже низький, проте в повітрі великих міст і поблизу автострад його значно більше 0,0001 - 0,025%, що вже дуже шкідливе для людини.

Основним джерелом техногенних вуглеводневих сполук в атмосфері є автотранспорт. При неповному згоранні пального утворюється велика кількість канцерогенних циклічних вуглеводневих сполук, що можуть викликати захворювання на рак легенів. Особливо багато концерогенннних сполук дає спалювання дизельного пального і мазуту. Перший президент Академії Наук України В.І.Вернандський вважав, що атмосферний азот біогенний. Відкрито, що в атмосферу Землі з космосу щодоби влітає близько 30000 стотонних снігових ядер міні-комет про існування яких у міжпланетному просторі до 1986р. не було відомо нічого. За рік вони приносять у верхню атмосферу більше 1млрд т. кисню. Крім того, рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70млрд т кисню ( в тому числі близько 50млрд т -рослини суходолу, а решту - фітопланктон і водорості).

6.2. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря.

Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволенними потужностями викидів з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою:

Мі=0,0036(VіСі - Мgі )'Т,

де Vі -об'ємна витрата газопилового потоку на виході із джерела, м³с;

Сі -середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії видібраних проб), г/м³, розрахована як середня арифметична;

Мgі - потужність дозволеного викиду і -ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях націонльної валюти визначається формулою:

3=Мі * 1,1 П * Аі * Кт Кзі,

3 - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі - маса і-тої забруднюючої речовини що викинута в атмосферне повітря понаднормативне, тонн;

1,1 П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і- тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт , що враховує територіальні соціально-екологічні особливості.

Для речовин, по яких відсутня величина сереньодобової граничнодопустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин з ГДК більше 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.

Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500. Коефіцієнт, що враховує териториальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежать від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і разраховується за формулою:

Кт=Кнас.-Кф,

де Кнас- коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.1

Кф- коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл.2.

Таблиця 1

Чисельність населення, тис. чол.	Кнас.
До 100	1,00
100,1-250	1,20
250,1-500	1,35
Більшої 1000	1,80

Таблиця2

Тип населенного пункту	Кф
1. Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій(районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села	1,00
2. Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)	1,25
3. Центри з перевагою рекреаційних функцій	1,65

Примітка: Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення застосовується коефіцієнт Кф=1. Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кзі), визначається за формулою:

g

Кзі=----------------------- ,

ГДКсі

де g - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів та стаціонарних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДКсі - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м^3/

У випадку коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту Иою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним 1. Плата (П) за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення визначають по формулі:

П=Sі=1; п(Ні*Мл*Кт),

де Ні - норматив плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються при спаленні 1т палива, грн/т;

Мл - маса шкідливих речовин, що викинено на протязі року, т (табл.4)

Кт - територіальний коефіцієнт (табл. 5).

Таблиця З. Нормативи плати (Ні) за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1т пального

Вид пального	Норматив плати, усл. грн/т
Дизпаливо	680
Бензин: етильований	840
неетильований	510

Таблиця 4. Значення маси (Мл) шкідливих речовин, котрі поступають в атмосферу в тоннах

Шкідлива речовина	Маса викидів шкідливих речовин при використанні, т/т пального
	Бензин	Дизпаливо
Чадний газ Вуглеводні Оксиди азоту Бензопирен Оксиди сірки Сажа (копоть) Свинець	0,6 0,1 0,04 2,3-10-4 0,002 5,8-10-4 3,0-10-4	0,1 0,03 0,04 1,0 104 0,2 0,0155

Спеціально відведеня місця (полігони) Звалища котрі не представляють безпеки забруднення середовищу Місця неорганізованого складування шкідливих речовин