- •Тема 1. Предмет, метод та завдання курсу економіка природокористування.
- •Поняття природокористування, його соціально – економічна суть і складові частини.
- •1.2. Предмет і завдання науки економіка природокористування. Методи досліджень.
- •1.3. Принципи екологічної оцінки. Еколого – економічна ефективність природоохоронних заходів.
- •1.4. Наукові основи раціонального природокористування. Видовий склад природних ресурсів.
- •Тема 2. Природно-ресурсний потенціал та ресурсне забезпечення виробництва.
- •2.1. Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія: сутність та зміст.
- •2.2. Основні напрями, резерви і шляхи докорінного підвищення ефективності використання природно- ресурсного потенціалу.
- •Тема 3. Раціональне використання та охорона земельних ресурсів.
- •3.1. Земельний фонд України. Екологічні проблеми сільського господарства.
- •Гранично допустимі концентрації хімічних речовин у грунті
- •Питомий збиток від викиду 1т відходів у грунт.
- •3.2. Земельна рента
- •3.3. Оцінка земельних ресурсів та плата за землю.
- •Грошова оцінка орних земель України у суспільному секторі виробництва у цінах 1996р.
- •Тема 4. Раціональне використання та охорона водних ресурсів.
- •Поняття раціонального водокористування та основні його напрямки.
- •4.2. Визначення обсягу використання води.
- •Приклад
- •За обсягом оплати послуг за водопостачання. Приклад.
- •За обсягом виробленої електроенергії
- •4.3. Вартість і плата за водовикористання.
- •4.4. Джерела забруднення вод в Україні.
- •4.5. Визначення економічного збитку при виборі заходів.
- •Чистий економічний ефект комплексу заходів(річний):
- •Тема 5. Лісові ресурси, їх використання та охорона.
- •5.1. Лісові ресурси та показники їх використання.
- •5.2. Економічна оцінка лісу і рослинності.
- •5.3. Визначення економічного збитку від забруднення лісу, рослинності і тваринного світу.
- •5.4. Заходи щодо поліпшення використання, відновлення і охорони лісових ресурсів та рослинного світу.
- •Тема 6. Еколого- економічні проблеми охорони атмосферного повітря.
- •6.1. Показники забруднення атмосферного повітря та його наслідки.
- •6.2. Оцінка збитків від забруднення атмосферного повітря.
- •6.3. Заходи щодо охорони і очищення атмосферного повітря та обчислення їх ефективності.
- •Тема 7. Економіко-екологічна оцінка корисних копалин.
- •7.1. Мета та принципи економічної оцінки. Диференційна гірнича рента.
- •Кадастрова оцінка родовищ користних копалин. Принципи побудови кадастрової системи.
- •Тема 8. Техніко-економічне обгрунтування кондицій на балансові запаси корисних копалин. Оцінка еколого-економічних наслідків витрат корисних копалин при добуванні.
- •Принципи обгрунтування кондицій. Економічні критерії визначення кондиційності. Коефіцієнт кондиційності.
- •8.2. Еколого-економічна оцінка рівня та груп втрат. Визначення коефіцієнтів вилучення кількості корисних копалин та зміни якості. Відтворення економічних витрат.
- •8.3. Методи нормування показників вилучення корисних копалин.Нормування показників вилучених корисних копалин.
- •8.4. Напрями та шляхи стабілізації екологічної ситуації
- •2. Рекультивація земель, порушених гірничодобувними роботами.
- •Рекомендована література
1.2. Предмет і завдання науки економіка природокористування. Методи досліджень.
За останні 20 років відбувається перехід від концепції безплатного природокористування, що сформувало нову галузь науки – економіку природокористування.
Економіка природокористування – це наука, яка відображає форми виробничих відносин в процесі раціонального використання, охорони та відтворення природних ресурсів.
Економіка природокористування тісно пов’язана з:
Циклом економічних дисциплін;
Екологічні науки;
Еколого – економічними науками (менеджмент навколишнього природного середовища, екологічне підприємництво);
Екологічним правом.
Економіка природокористування діалектично взаємопов’язана з практичною господарською діяльністю людини.
Виникненню економіки природокористування як науки сприяли розширення та поглиблення пізнання процесів розвитку продуктивних сил.
Розвитку теоретичних засад економіки природокористування сприяє розробка генеральних та регіональних схем розміщення продуктивних сил, які вимагають дослідження виробничого та природно – ресурсного потенціалу.
Економіка природокористування формується на принципах:
Об’єктивності;
Науковості;
Історизму.
При аналізі ефективності функціонування еколого – економічних систем потрібно враховувати складові компоненти, наприклад суспільний, який характеризується показником численності, розподілу, природного приросту, міграції, структури зайнятості, підвищення рівня життя, охорони здоров’я, соціально – побутових умов. Визначається рівень антропогенного впливу на соціально – економічний розвиток суспільства, здоров’я та умови життя громадян, виробництво та сферу обслуговання.
Виділяється наступна класифікація природного середовища за типами:
Природний (заповідний, незайманий);
Перетворений (сільськогосподарські райони, лісні, курортні, деякі водоймища);
Штучний (індустріально – міський).
Соціально – економічний розвиток визначає направленість екологічної політики держави. Економічна оцінка стану забруднення та визначення планових показників збереження та розширеного відтворення дають можливість розробити комплексний план з захисту довкілля.
Стратегія соціально – економічного розвитку має враховувати природно – ресурсний потенціал та ріст потребу випуску промислової та сільськогосподарської продукції, кількості виробленої енергії, розширення вимог транспорту та сфери обслуговування, проте з пріоритетністю можливостей самовідновлення природи.
Потрібно проводити екологічне виховання, екологічну освіту, тобто формування екологічно мислячої людини нового типу.
Системний підхід передбачає комплексну організацію дослідження взаємозв’язків об’єкта еколого – економічної системи, який дозволяє проводити ранжування послідовності поставлених задач за ступеню важливості та питомого вкладу досліджуваних вкладів досліджуваних факторів у вирішенні проблем економіки природокористування.
Системний аналіз полягає в еволюційному вивченні сукупності процесів (факторів), які знаходяться у діалектичному взаємозв’язку, як у межах еколого – економічної системи, так і поза ними.
Отже, дослідження проблем економіки природокористування доцільно розглядати як взаємозв’зки, кінцеву уяву про які носять умовний характер.
Виділяють два підходи у економічній оцінці ресурсів природного середовища: витратний та рентний.
Витратний підхід грунтується на обліку витрат, які виникають під час освоєння ресурсів навколишнього природного середовища.
Рентний підхід пов’язаний з обчисленням диференціальної ренти та орієнтований на доход, який отримується у разі експлуатації природних ресурсів з урахуванням їхньої якості та місцезнаходження.