Тема 5. Співпраця адвокатури з Міністерством юстиції України, місцевими органами державного управління та самоврядування.

Повноваження Міністерство юстиції України, в особі департамену нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань. Забезпечення гарантії незалежності адвокатури, здійснення порядку оплату праці адвокатів, які надають правову допомогу громадянам України безоплатно у випадках, передбачених законодавством, та у межах своєї компетенції зобов'язані сприяти адвокатським об'єднанням, адвокатським фірмам, адвокатським кабінетам та адвокатським бюро у вирішенні соціальних питань, наданні їм в оренду придатних для роботи приміщень Сучасний стан та проблеми подальшого вдосконалення та реформування інституту адвокатури в Україні.

5. Організаційно-методичні поради щодо підготовки до семінарських занять та заліку

Метою семінарських занять з дисципліни «Адвокатура України» є засвоєння студентами тем, що передбачені модульно-тематичним планом і зазначені у робочій програмі курсу.

Основою глибокого вивчення дисципліни є засвоєння та конспектування рекомендованої літератури, нормативних актів та інших джерел, які пропонуються викладачем.

Готуючись до семінарських та практичних занять студентам необхідно, перш за все, ознайомитися з положеннями Конституції України, в яких закладені основні засади щодо здійснення захисту й надання правової допомоги в державі. Після чого приступати до ретельного аналізу положень Закону України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року, в якому визначені поняття адвокатури, її завдання, принципи та організаційні форми діяльності адвокатури, основні види адвокатської діяльності, професійні права та обов’язки адвоката та його помічника, структура й повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, відповідальність адвоката та підстави припинення адвокатської діяльності, загальні засади відносин адвокатури з органами юстиції та державного управління, а також деякі інші питання організації адвокатської діяльності в Україні. Також треба ознайомитись і з іншими нормативними актами, оскільки без знань їх змісту важко засвоїти питання теми, які стосуються практики адвокатської діяльності.

Методичні рекомендації до вирішення задач:

На практичному занятті ситуативні завдання або задачі необхідно виконати письмово в зошиті з посиланням на конкретну статтю відповідних нормативно-правових актів України або міжнародних норм права.

Рішення задачі повинно включати таке:

1. визначення теоретичних положень, які стосуються задачі;

2. визначення законодавчих актів, які можна застосувати для вирішення даної задачі;

3. вирішення задачі по суті, а саме обґрунтувати доцільність застосування, обраних студентом, нормативно - правових актів для вирішення поставленої задачі.

4. якщо в задачі поставленні питання, то дати на них відповіді.

Після виступу студента по задачі йому студенти та викладач можуть поставити питання, що стосуються задачі.

Для засвоєння матеріалу бажано використовувати нормативно-правові акти, підручники і навчальні посібники, що рекомендуються до кожної теми.

Вирішенню задач має передувати глибоке вивчення рекомендованих джерел, спеціальної обов'язкової і додаткової літератури, законодавчих та підзаконних актів, узагальнень судової, прокурорської та управлінської практики застосування законодавства в сфері здійснення адвокатської діяльності.

Безпосереднє вирішення задач потрібно розпочинати з уважного і ретельного вивчення та засвоєння фактичних обставин фабули викладеної справи, що мають юридичне значення, які викладені у відповідних умовах задачі. Важливо врахувати, що чітке розуміння обставин справи дає можливість визначити коло суспільних відносин в сфері здійснення адвокатської діяльності та інших споріднених правовідносин та застосувати відповідні правові норми регулятивного чи забезпечувального спрямування.

На підставі теоретичних знань, аналізу чинного законодавства далі необхідно ретельно визначити особливості суспільних відносин щодо організації адвокатської діяльності, їх характер, види, класи та внутрішні структурні елементи - підстави виникнення, суб'єктний і об'єктний склади, охарактеризувати зміст цих правовідносин, тобто права і обов'язки суб'єктів, при необхідності вказати на підстави їх зміни або припинення. Такий підхід дає змогу найбільш чітко і вірно визначити необхідну підгалузь, правовий інститут, конкретний законодавчий чи підзаконний акт або правову норму (групу норм) нормативно-правового акта, що регулює безпосередньо вказані проблемні відносини заявлені у ситуативних завданнях.

Після встановлення фактичних обставин справи і вибору відповідної правової норми (групи чи системи норм) необхідно дати вказаним обставинам достовірну, повну і логічну науково обґрунтовану юридичну кваліфікацію, використавши при цьому сукупність способів тлумачення правових норм (спеціально-юридичних, граматичних, логічних, системних тощо).

Вирішення кожного казусу має супроводжуватися короткою характеристикою питань відповідної теми курсу, які випливають зі змісту задачі з обов'язковим посиланням на джерела опублікування відповідних законодавчих чи підзаконних актів або на навчальну і спеціальну літературу.

Використовувані положення, окремі витяги та норми доцільно брати в лапки (" "), чітко визнаючи їх офіційне джерело опублікування, повну назву, вказуючи на відповідний номер та статтю. Якщо дається аналіз і оцінка нормативно-правового акту, то потрібно вказати його форму, орган, який його прийняв, рік, місяць і дату прийняття. При необхідності слід дати посилання на акти офіційного тлумачення норм права, зокрема роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань застосування норм законодавства щодо заявленої сфери вирішення практичних завдань.

Робота над вирішенням задач має носити творчий, аналітичний, критичний і самостійний характер з тим, щоб забезпечити всебічно і добре обґрунтовані висновки, які б базувалися виключно на нормах чинного законодавства. При вирішенні завдань, в яких йдеться про форми реалізації і захисту прав громадян при організації відповідної правової діяльності, доцільно посилатися на норми чинного законодавства, давати обґрунтований порівняльно-правовий аналіз норм, які забезпечують формально-юридичні форми і засоби охорони прав суб’єктів.

Вирішення задач повинно супроводжуватися обґрунтованим висновком, який має містити оцінку щодо окремих дій та поведінки суб'єктів цих правовідносин та в концентрованій формі однозначну стверджувальну відповідь щодо поставлених питань і узагальненої оцінки обставин справи. При необхідності слід дати оцінку юридичним наслідкам неправомірної поведінки суб'єктів правовідносин з посиланням на конкретні норми регулятивного та забезпечувального характеру.

Висновки задач необхідно базувати на аналізі і юридичній оцінці норм законів і підзаконних актів України, міжнародно-правових актів, які щойно використані у процесі вирішення задач.

Рішення можуть вважатись обґрунтованими, якщо у процесі даються відповідні посилання на офіційно визнані джерела публікування нормативно-правових актів: Відомості Верховної Ради України, Зібрання постанов і розпоряджень Уряду України, бюлетені законодавства і юридичні практики України, збірники поточного законодавства, нормативних актів, судової практики, офіційно друковані газетні видання Верховної Ради України "Голос України", органів державної виконавчої влади "Урядовий кур'єр", інші газети та друковані офіційні видання нормативно-правових актів міністерств та відомств України, або інкорпоровані нормативно-правові акти у формі окремих зібрань.

Дотримання викладених вказівок сприятиме формуванню у студентів професійних правничих навичок та підвищення їх загальної і спеціальної культури, вміння працювати з першоджерелами норм адміністративного права та процесу, цивільного та господарського права.

___________________________________________________

Для занять студенти повинні мати робочі зошити, де окрім лекційного матеріалу слід самостійно конспектувати розгорнуті відповіді на питання до семінарських занять та питання, що вивчаються самостійно у тому числі і зошити для практичних занять. Складання робочого запису матеріалу, що вивчається є найважливішою частиною підготовки до семінарів, практичних занять і іспиту Підготовка повинна закінчуватися розробкою планів відповідей на всі питання курсу.

При підготовці до заняття студент має можливість отримати консультацію у викладача, який веде заняття під час його консультаційних чергувань або у чергового викладача по кафедрі.

Перескладання пропусків занять та оцінок здійснюється в часи, визначені згідно графіку чергування по кафедрі. Для перескладання та самостійного опрацювання навчального матеріалу рекомендується готувати реферативні повідомлення за переліком тем, що вказані у навчально-методичних матеріалах. Для підготовки реферату (наукового дослідження малої форми) з дисципліни потрібно узгодити тему та її план з викладачем, який забезпечує цю навчальну дисципліну.

Семінарські та практичні заняття дозволяють забезпечити досягнення цілого комплексу цілей, основними з яких є:

- розвиток і закріплення знань теоретичного характеру;

- розвиток уміння аргументовано і точно викладати своє розуміння питань теми;

- розвиток навичок роботи із відповідними процесуальними документами;

- контроль рівня засвоєння знань.

Оцінки можуть виставлятися викладачем відразу після відповіді на одне з основних питань семінару або при підбитті підсумків, в цілому за сукупність відповідей в процесі заняття з урахуванням їх повноти, а також активності та самостійності студента.

В процесі підсумкового контролю відповіді студентів оформлюються з врахуванням положень Розділу 5 щодо розрахунку рейтингової оцінки змістового модулю та умови отримання підсумкової оцінки, відповідно до „Положення про модульно-рейтингову систему оцінювання знань, вмінь та навичок студентів”