- •Лекція 5. Оперативно-календарне планування виробництва
- •1. Зміст і завдання оперативно-календарного планування
- •Основні завдання оперативно-календарного планування на підприємстві
- •Складові оперативно-календарного планування
- •Календарне планування
- •Доведення змінно-добових завдань до безпосередніх виконавців
- •Міжцехове планування
- •Внутрішньоцехове планування
- •Планово-облікова одиниця
- •Планово-облікові одиниці
- •Методи оцінки рівня ритмічності виробництва
- •2. Особливості оперативно-календарного планування в одиничному виробництві
- •3. Оперативно-календарне планування в серійному виробництві
- •Розрахунки календарно-планових нормативів
- •Залежність затрат на підготовчо-завершальні роботи (1) і на збитки від зв’язування обігових коштів (2) від розміру партії
- •4. Оперативно-календарне планування в масовому виробництві
Методи оцінки рівня ритмічності виробництва
1. Подекадний
метод оцінювання ритмічності
полягає в тому, що розраховують, а потім
зіставляють планові й фактичні відсотки
за декадами.
Плановий
відсоток ритмічності (Кр.пл)
за декаду розраховують так:
де Д
д
– кількість робочих днів у декаді;
Дм
– кількість робочих днів за місяць.
2. Метод
оцінювання ритмічності за допомогою
коефіцієнта рівномірності
(Кр)
виконання виробничої програми, який
визначають за такою формулою:
де Вфі
– фактичний випуск продукції за і-й
день, але не більше планового, тис. грн.;
Впл. м
– план випуску продукції на місяць,
тис. грн.;
d
– кількість робочих днів.
3. Для
оцінювання ритмічності роботи підрозділів
або підприємства використовують
коефіцієнт
ритмічності,
розрахований за допомогою коефіцієнта
варіації (V).
Коефіцієнт ритмічності обчислюють за
такою формулою:
Кр
= 1 – V;
,
де
- середнє квадратичне відхилення;
- середня
арифметична
варіаційного ряду;
де d
– відхилення від середньої арифметичної
варіаційного ряду;
- кількість
випадків повторення (частота) відхилень.
За рівномірного
виробництва й випуску продукції значення
коефіцієнта варіації наближається до
нуля, а коефіцієнт ритмічності дорівнює
1.
2. Особливості оперативно-календарного планування в одиничному виробництві
Одиничне виробництво характеризується виготовленням різних виробів одиницями або невеликими серіями за окремими замовленнями без регулярної повторюваності в плановому періоді. Об’єктом планування є замовлення. |
Головне завдання
оперативно-календарного планування
забезпечення
своєчасного виготовлення різних виробів
відповідно до узгоджених термінів,
встановлених замовниками
забезпечення
рівно-мірного завантаження й роботи
всіх виробничих підрозділів та ланок
за більш коротких виробничих циклів і
менших витрат на виготовлення продукції
Системи
оперативно-календарного планування
Позамовна
– за короткого
циклу складання виробу (до одного
місяця)
Комплектно-вузлова
та комплектно-групова
– за тривалості
складального циклу понад один місяць
Календарно-планові розрахунки в одиничному виробництві проводять у порядку, зворотному перебігу технологічного процесу, починаючи від завершальної фази, тобто випробовування виробу. Такий підхід зумовлений потребою встановити термін запуску виробу у виробництво, виходячи з терміну його випуску, який вказують у договорі з замовником. Календарно-планові розрахунки охоплюють:
Тривалість виробничого циклу виготовлення виробу є основним нормативом, на підставі якого виконують календарно-планові та об’ємно-календарні розрахунки. |
Тривалість окремих процесів складання (tсб) розраховують за формулою: , де Тн – нормативна трудомісткість складальної операції, нормо-годин; Ч – кількість робітників, які виконують цю складальну операцію; Кв.н – плановий коефіцієнт виконання норм. |
Основні напрями скорочення тривалості виробничого циклу:
|
Розроблення
виробничих програм для цехів і дільниць
Обсяг замовлень
у нормо-годинах має відповідати дійсному
фонду часу роботи устаткування
цеху:
ТN
= Пспр,
де ТN
– обсяг робіт, що їх виконуватимуть на
даній групі устаткування, станко-год;
Пспр
– пропускна спроможність цієї групи
устаткування
у плановому періоді, станко-годин, яку
розраховують множе-нням кількості
устаткування
в групі
на дійсний
фонд часу роботи одиниці
устаткування.
Коефіцієнт
завантаження устаткування
(Кз.у):
.