- •Глава 1. Національна економіка: загальне і особливе
- •1.1. Поняття і ознаки національної економіки 1.2. Цілі національної економіки і умови їхнього досягнення 1.3. Економічна система і її моделі 1.4. Особливості національної економіки України
- •1.1. Поняття і ознаки національної економіки
- •Товарообмінні ознаки виявляються через розгалужену систему внутрішніх ринків і спроможність вироблених товарів і послуг виходити на світовий ринок.
- •1.2. Цілі національної економіки і умови їхнього досягнення
- •2. Методологія аналізу національної економіки
- •2.2. Структура й показники національної економіки
- •2.2. Структура й показники національної економіки
- •2.3. Збалансованість національної економіки.
- •2.4. Система методів обгрунтування господарських рішень.
- •3.2. Інституціоналізм і його роль у вивченні національної економіки
- •Лекція 4. Теорія суспільного добробуту й соціально-ринкова економіка
- •4.1. Теорія суспільного добробуту й соціально-ринкова економіка 4.2. Соціальна політика держави як основа підвищення добробуту громадян
- •4.3. Державне регулювання соціальної сфери і соціальних процесів.
- •4.4. Державне регулювання оплати праці, доходів та якості життя населення.
- •4.1. Теорія суспільного добробуту й соціально-ринкова економіка
- •7.2. Інституційні чинники розвитку національної економіки
- •8.2. Фінансова система та фінансова політика в Україні
- •9.2. Державні інститути й механізми регулювання національної економіки
- •9.3. Підвищення конкурентоспроможності держави як мета державного регулювання національної економіки
- •Лекція 10. Демократія, економічна свобода і економічний порядок
- •10.1. Суть і форми демократії 10.2. Сучасна демократія й проблеми її становлення 10.3. Економічний порядок та економічна свобода
- •10.1. Суть і форми демократії
- •10.2. Сучасна демократія й проблеми її становлення
- •10.3. Економічний порядок та економічна свобода
- •Лекція 11. Структурна перебудова національної економіки
- •11.1. Структурні зрушення національної економіки 11.2. Структурна політика держави
- •11.3. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки
- •11.1. Структурні зрушення національної економіки.
- •1. Коефіцієнти росту
- •2. Темпи росту
- •3. Темпи приросту
- •11.2. Структурна політика держави
- •11.3. Інвестиційна складова структурних зрушень національної економіки.
- •12.3. Планування соціально-економічного розвитку
- •Глава 13. Політика економічного зростання в національній економіці
- •13.1. Економічне зростання як основа національної економіки 13.2. Проблеми й тенденції економічного зростання в Україні
- •13.1. Економічне зростання як основа національної економіки
- •13.2. Проблеми й тенденції економічного зростання в Україні
- •14.3. Зовнішньоекономічна політика і її види. Платіжний баланс і його види
- •14.4. Інтеграція національної економіки України у світове господарство
1. Коефіцієнти росту
(11.1.)
де
У! – рівень показника поточний
Уо – рівень показника базовий.
2. Темпи росту
Тр = Кр*100% (11.2.)
3. Темпи приросту
Тпр = Тр - 100% (11.3)
У світовій практиці економічне зростання визначається і вимірюється двома способами:
річними темпами зростання (у %) реального ВВП за певний період часу;
річними темпами зростання ВВП на душу населення (у %).
Економічне зростання визначають чотири групи чинників:
1. Чинники пропозиції.
2. Чинники попиту.
3. Чинники ефективності.
4. Соціокультурні, інституційні та інші чинники.
Чинники пропозиції забезпечують фізичну здатність економіки до збільшення обсягу виробництва. Тільки наявність більшої кількості ресурсів, їх висока якість сприяють нарощуванню потенціалу країни. Фактори пропозиції включають природні ресурси (землі, корисні копалини, водні ресурси, енергоносії, клімат, лісові ресурси тощо), трудові ресурси, капітал (будівлі, устаткування, дороги тощо), технологію та інновації.
Чинники попиту проявляються через макроекономічне середовище, яке забезпечує рівень споживання, рівний та адекватний наявним ресурсам (оптимальні ціни, податки, процентні ставки тощо).
Чинники ефективності забезпечують оптимальну структуру виробництва та економне використання всіх наявних ресурсів.
Соціокультурні та інституційні чинники – це сприятлива політична, соціальна, культурна атмосфера, повага до підприємництва, впорядкованість відносин власності тощо.
Економічний розвиток є багатофакторним процесом, який відображає зміни в усіх сферах господарського життя країни. Для визначення рівня економічного розвитку країни використовують систему показників, таких як:
ВВП на душу населення,
виробництво і споживання основних видів продукції на душу населення;
показники ефективності економіки,
НД на душу населення,
рівень та якість життя населення.
Основним показником економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. Саме цей показник покладено в основу міжнародних класифікацій, за якими усі країни поділяють на розвинуті (з ВВП понад 12 тис. дол. на рік) та країни, що розвиваються.
Розрахунок прогнозованих темпів зростання валового внутрішнього продукту базується на наступних основних положеннях:
1. У створенні валового внутрішнього продукту, чистого національного продукту і національного доходу беруть участь як сфера виробництва, так і сфера послуг.
2. Обсяг і темп зростання валового внутрішнього продукту залежать від сукупного впливу як інтенсивних, так і екстенсивних чинників.
3. Економічне зростання залежить від структури економіки і державного регулювання темпів зростання галузей народного господарства.
4. Темп зростання валового внутрішнього продукту залежить також від методів державного регулювання амортизаційних відрахувань, що застосовуються.
5. Валовий внутрішній продукт (і валовий національний продукт) може розраховуватися виробничим методом, розподільним і методом кінцевого використання.