3.9. Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле: Сад посаджено, і сонце встало, і грає далеч генієм людським (М.Р.).

Розділові знаки у складносурядних реченнях

Складносурядним називається речення, синтаксично рівноправні предикативні частини якого поєднуються в одне граматичне та смислове ціле сурядними сполучниками (єднальними: і, й, та (в значенні і); протиставними: а, але, та (в значенні але), проте, зате, однак; розділовими: або, чи, а, чи...чи, то...то, чи то...чи то).

Між частинами складносурядних речень, з'єднаних єднальними, протиставними й розділовими сполучниками, ставиться кома: Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни падала прозоро тінь від листя (Панч); Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля (Р.І.); То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П.В.)

 Увага! Кома не ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:

а) мають спільний другорядний член або спільне вставне слово й поєднуються неповторюваними сполучниками і, та (в значенні і); спільними для обох частин можуть бути також видільні частки тільки, лише, мабуть: На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні (Ю.С.); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (А.Г.); Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді (М.К.);

Примітка. Якщо сполучники і (й), та (і) повторюються, то кома ставиться: Здавалося, і вітер тут чорний, і дощ ллється з неба чорний, як смола (О.Г.).

б) мають спільне підрядне речення: Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М.К.);

в) виражені двома спонукальними чи питальними реченнями: Хто був той цар і як йому наймення? Хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в Вітчизни я позичу і пісень позичу в солов 'я (В.С.);

г) виражені двома називними або безособовими реченнями: Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто не забуде (О.Д.); У гуртку дівчат пирснуло сміхом і зразу ж ущухло;

Примітка. Між безособовими реченнями кома ставиться, якщо їх присудки неоднорідні за значенням: Розвиднілось, і в повітрі помітно потеплішало (А.Г.).

ґ) виражені окличними реченнями: Яка це радість і яке це щастя!

Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполучниками і (й), та (і), та й, а, виражають швидку або несподівану зміну подій або різке протиставлення, тоді перед сполучником ставиться тире: Закрався вечір, одшуміла праця, як сльози, затремтіли ліхтарі — та діти наші ночі не бояться (М.Р.).

Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок або висновок з того, про що йдеться в першій, ставиться тире, інколи кома й тире: Зима летіла над землею, і от весна — і все в цвіту (В.С.); Я вірю в диво! Прийде час, — і вільні й рівні вста­нуть люди й здійсняться мрії всі ураз! (О.О.).

Якщо частини складносурядного речення, з'єднані сполуч­никами а, але, проте, все ж, однак і рідше єднальними і, та, дуже поширені або мають уже всередині розділові знаки, або далекі за змістом, або автор хоче підкреслити їхню самостійність, то ста­виться крапка з комою: Отак ми їхали, то з надсадним виттям мотора пнулись угору, то повільно спускаючись вниз; і чорний Черемош спочатку пінився з лівого боку, а потім з правого; і гори злітали увись із святковою легкістю, і блакитного серпанку було повно і попереду, і ззаду, й над нами (Є.Г.).

 Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть речення, розставивши розділові знаки.

1. Не вдержав старий запорожець непроханої сльози і покотилася вона гаряча на його сиву бороду (А.К.). 2. Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти (Н.-Л.). 3.  Важкі хмари облягали небо й не було майже просвітку (О.Д.). 4. Після вечері Микола взяв свиту й ліг спати на току на соломі але його не брав сон (Н.-Л.). 5. Тяжкий біль і ненависть одним корінням переплелися в душі Дмитра проте похилене чоло було спокійне (М.С.). 6. Або не сокіл я або спалила мені неволя крила (Л.У.). 7.  Фронт мовчав чи його не чути було за вітряницею (О.Г.). 8. Не то осінні води шуміли збігаючи в Дунай не то вітер бився в заломах провалля (М.К.). 9. Котра зараз година і чого він досі не приїхав? 10.  Скільки квітів і які вони різні! 11. Листоноші повірили востаннє й везли його через Псьол до пісків (Ю.Я.). 12. На ранок зірвався вітер і небо заволокло сірими розпатланими хмарами (А.Г.). 13. Коли батько прийшов і мати стала йому розказувати, Федькові в очах уже було зовсім жовто і голова була страшно тяжка й гаряча (В.В.). 14. Потім двері грюкнули і все стихло (А.Г.). 15. Ось ранок синім возом їде і сонця сніп в село везе (Б.-І.А.). 16.  За хвилину двері рвучко розчахнулися і на порозі з’явився директор (Ю.С.). 17. Від куща падає тінь і розсіваються приємні запахи (У.С.). 18. Нове століття вже на видноколі і час новітню створює красу (Л.К.). 19. Кружляє листя і не чутно кроків (Л.К.).

Розділові знаки у складнопідрядних реченнях

Складнопідрядним реченням називається таке речення, син­таксично нерівноправні предикативні частини (головна й підрядна) якого поєднуються між собою за допомогою сполучників підрядності та сполучних слів.

1. Підрядні частини речення завжди відокремлюються від головних комами: Таке це літо золоте, що забуваються жалі (Чубач); Як хочеш від людей шаноби, любов і гнів бери у путь (Рил.).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й поєднується з нею складним сполучником підрядності тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, внаслідок того що, в міру того як, з тих пір як, після того як, перед тим як, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раз. Пор.: Вони наважились покинути небезпечне місце, незважаючи на те що Остапові трудно було пускатися в далеку дорогу або Вони наважились покинути небезпечне місце незважаючи на те, що Остапові трудно було пускатися в далеку дорогу (М.К.). Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підрядності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник комою не розділяється: Перед тим як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається (Л.У.).

3. Якщо підрядна частина приєднується до головної складеними сполучниками в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тим часом як, то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Несподівано почулися постріли, в той час як його підрозділ проходив через населений пункт (3 газ.).

4. При збігові сполучних засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника і сполучного слова, сурядного і підрядного сполучників або сполучних слів) кома ставиться між ними тільки в тому разі, якщо при опущенні другої підрядної частини складне речення не потребуватиме перебудови: Я з друзями прийшов у ті місця, де ще стоять глибокі озерця, що, як дівчата, заглядають в очі (А.М.). Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо коли захотів озирнутися, то йому було несила її повернути (Рибак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, які вже мають інші розділові знаки, може ставитися крапка з комою: Я люблю їхати на поле тоді, коли ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (Н.-Л.).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу — треба знати його літературу (Март.).

8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке вимагає роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час збереш, з тим і зиму проведеш (В.Т.).

9. Якщо підрядна частина передує головній, а в головній міститься висновок з того, про що йдеться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома й тире: Хто сіє хліб, хто ставить дім, хто створює поему, — той буде предком дорогим народові своєму (М.Р.).

 Увага! Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали і коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словом стоїть частка не: Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав;

в) підрядна частина складається з одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім: Через місяць він став працювати майже як фахівець.

Кома не ставиться у суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробити як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили хто коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

 Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Змалку кохайтесь в освіті змалку розширюйте ум бо доведеться у світі всяких назнатися дум (П.Г.). 2. Хто з пітьми вийшов у пітьму й кане бо коли сходить світло дня тьмяніють світила ночі (Галан). 3. Якщо восени рано нанесе снігу то і весна буде рання (Нар. календар). 4. Уже зоря золоторога де полинами зацвіло кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (В.С.). 5. Якщо в листопаді з'являються комахи зима буде теплою (Нар. календар). 6. Коли вже народився ти поетом за все відповідай у цім житті (О.О.). 7. Люблю я тих хто вміє дивуватись (Крищ.). 8.  Добре що зараз сіножаті тільки-но починаються і він обов'язково візьме до рук косу, пройде якусь ручку щоб відчути ні з чим не зрівнянну радість косаря який живе у нього в крові (Цюпа). 9. Мені мабуть не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього (М.Р.). 10. Я тим уже боржник що українець зроду бо доля певне в гуморі була коли у посаг нам давала землю й воду і голубого неба в два крила (Б.О.). 11. Ніхто не має більшої любові як той хто душу покладе за друзів (Л.У.). 12. Для того щоб вода не залила вогонь довелось підкладати в багаття більше дров. 13. Всі Тимкові товариші були на роботі так що до нього ніхто не приходив (Гр.Т.). 14. Земля висохла так що під ногами дзвеніла (М.К.). 15.  Така пауза завжди буває перед тим як сутичка доходить вищої своєї точки (Донч.). Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях

Безсполучникові складні речення — це такі речення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових складних реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

Кома ставиться між однотипними частинами безсполучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи сумісність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім морі (О.О.).

Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну самостійність у змістовому відношенні або значно поширені й мають у своєму складі розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість росте; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (П.Г.).

Двокрапка у безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю: моє ім'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (В.С.); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеблині (О.О.);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (між частинами можна вставити сполучник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (О.М.).

Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин безсполучникового речення зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе (Т.Ш.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б'є у вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горд.);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.К.); У товаристві лад — усяк тому радіє (Л.Г.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що говорилося у першій: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т.Ш.);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно — заспівали скрипки (П.Т.).

 Практичні завдання для самоперевірки

 Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки й поясніть їх уживання.

1. Вогонь виходить з темної льодини грім визріває в ложі тишини... (Д.П.). 2. Добрий все бачить лиш добре підлий лиш підле у других (І.Ф.). 3. Життя росте лишень з любові лишень краса людей навчає жить (Д.П.). 4. Цвітуть сади біліють хати а на горі стоять палати неначе диво (Т.Ш.). 5. Учись на старість буде як знахідка (Нар. тв). 6.  Законів боротьби нікому не зламати закони материнства не перемінить (П.Т.). 7. Крізь вікна книг свободи світло ллється майбутнього видніє далина (Д.П.). 8. Найогидніші очі порожні найгрізніше мовчить гроза найнікчемніші дурні вельможі найпідліша брехлива сльоза (Сим). 9. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (О.О.). 10.  Побачив шпака знай весна біля порога (Нар. календар). 11. Розкажу тобі думку таємну дивний здогад мене обпік я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л.К.). 12. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б'є джерело (А.М.). 13. Я навіть подумав пахне нещастям (В.Ш.). 14.  Гляне холодною водою обіллє (М.В.). 15. Грицько стулив рота вода вже сягала йому до очей (Б.Г.). 16. Мало снігу на гілках дерев влітку не буде ані грибів ані ягід.