- •3.1. Тире між підметом і присудком
- •3.2. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •Однорідні й неоднорідні означення
- •Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками
- •Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками
- •Тире і крапка з комою між однорідними членами речення
- •Розділові знаки при узагальнювальних словах
- •3.3. Розділові знаки при відокремлених означеннях
- •3.4. Розділові знаки при відокремлених прикладках
- •3.5. Розділові знаки при відокремлених обставинах
- •II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками
- •3.6. Розділові знаки при відокремлених додатках
- •3.7. Розділові знаки при звертаннях
- •3.8. Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях і вставлених компонентах
- •3.9. Складне речення
3.5. Розділові знаки при відокремлених обставинах
Відокремлені обставини можуть бути виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Відокремлені обставини бувають поширеними й непоширеними.
І. Обставини, виражені дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами
Виділяються комами:
1) Обставини, виражені одиничними дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії: Повечерявши, полягали спати (П.М.); Попрацювавши, можна і відпочити.
Примітка. Одиничні дієприслівники, що стоять безпосередньо при присудку й мають значення прислівника, комами не відокремлюються: Вона сиділа замислившись (Ю.Я.); Із вирію летять курличучи ключі (М.З.).
2) Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, незалежно від його місця в реченні: Жовте листя, тремтячи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Б.Г.);
Примітка 1. Два чи більше дієприслівникових зворотів, з'єднаних між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, надівши плаття весняне, берізка вибігла надвечір і жде чи вітру, чи мене (С.Б.).
Примітка 2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторюваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Вій устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Г.Т.).
3) Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий погляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (Підм.).
Не відокремлюються:
1) Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом фразеологічного типу: Працювати не покладаючи рук; Сидіти склавши руки; Бігти не чуючи ніг; Говорити не переводячи духу;
2) Обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, на початку якого стоїть підсилювальна частка і (й): Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;
II. Відокремлені обставини, виражені сполученням іменників з прийменниками
1) Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені іменником із прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (О.Г.).
2) Обставини, виражені іменниками та прислівниками з прийменниками у зв'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, всупереч можуть відокремлюватися і не відокремлюватися. Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини речення, яка його стилістична функція, залежно від наміру автора: Усі мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні і пасивні; Залежно від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції та ступенем підняття язика (3 підр.); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О.Г.); Всупереч тим віщуванням проходили грози (М.Р.).