Однорідні й неоднорідні означення

Однорідні означення відрізняються від неоднорідних за такими ознаками:

1. Семантика. Однорідними є означення, які характеризують предмети за однією ознакою (кольором, розміром тощо), а неоднорідними — означення, що характеризують предмети з різних боків: Маяли над нами жовті, голубі, червоні, сині метелики (3 журн.); Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С.Ф.).

2. Спосіб зв'язку означень з означуваним словом. Якщо кожне означення безпосередньо пояснює означуване слово, то означення однорідні; якщо одне з означень безпосередньо залежить від означуваного слова й утворює з ним просте словосполучення, а друге залежить від усього цього словосполучення, то означення неоднорідні: Купили зручний, широкий стіл — однорідні означення; Купили зручний письмовий стіл — неоднорідні означення.

3. Можливість вставити сполучник і. Між неоднорідними означеннями його вставити не можна.

4. Стилістична роль означень. Означення-епітети завжди однорідні: Збирають світлі, золоті меди веселокрилі і прозорі бджоли (М.Р.).

5. Позиція щодо означуваного слова. Якщо означення стоять після означуваного слова, вони однорідні: Ліс стояв тихий, спокійний, зажурений (Ю.З.).

6. Уточнення попереднього означення наступним. Означення вважають однорідними, якщо друге й наступне означення конкретизують, уточнюють попереднє: Високо серед неба стояв ясний, лискучий, повний місяць (Н.-Л.).

Однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками

Між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками, ставиться кома: Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (Н.-Л.).

Кома не ставиться:

1. Якщо два дієслова в однаковій формі вказують на дію і її мету: Піди купи хліба.

2. Якщо між двома однаковими словами стоїть заперечна частка не: Ти гукай не гукай, а літа не почують (Б.О.).

Однорідні члени речення, з'єднані одиничними сполучниками

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучниками а, але, однак, проте, а проте, зате, та (=але), так, хоч (хоча): Задер голову Баглай, стежить, як поволі, але вперто підіймаються голуби над собором (О.Г.). Тече вода в синє море, та не витікає (Т.Ш.).

Кома не ставиться перед єднальними й розділовими сполучниками, вжитими один раз: Було як заговорить або засміється — і старому веселіше стане (М.В.). Картина була надзвичайна, неначе сон чи казка (О.Д.).

Примітка. Кома ставиться перед одиничним сполучником або (= тобто), якщо йдеться про відокремлені прикладки: Орфографію, або правопис, мусить знати кожен.

Однорідні члени речення, з'єднані повторюваними сполучниками

Кома ставиться між однорідними членами речення, з'єднаними двома або більше однаковими сполучниками: і...і (й...й), ні...ні (ані...ані), то...то (не то...не то), чи...чи (чи то...чи то), або...або:

А тим часом місяць пливе оглядать

І небо, і зорі, і землю, і море (Т.Ш.).

Не хотів ані одружитись, ані дома жити — чумакував (М.В.).

Примітка 1. Коли частина однорідних членів з'єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та (= і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі й між першими двома (перед першим сполучником): Світе мій гучний, мільйонноокий, пристрасний, збурунений, німий, ніжний, і ласкавий, і жорстокий, дай мені свій простір і неспокій, сонцем душу жадібну налий! (Сим.).

Примітка 2. Якщо однорідні члени речення зв'язані сполучниками і (й), та (=і) в пари, то перед сполучниками коми не ставляться, а пари відокремлюються комами: Життя — це ріка, в якій попутно й навально тече минувшина й теперішність, добро й зло, правда і кривда (Фед.).

Примітка 3. Коли два слова, перед кожним із яких стоїть сполучник і або ні, становлять єдиний усталений вислів, то кома між ними не ставиться: і так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі; ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні се ні те, ні вдень ні вночі, ні риба ні м'ясо тощо.