3.6. Розділові знаки при відокремлених додатках

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо: Я не знав нічого ніжного, окрім берези (Л.У.); На краю села, замість похилої хатини, стояв великий будинок (Ю.Я.) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (Бич.).

 Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1.  Слово зробило людину Людиною. Не знаряддя праці (й мавпа всупереч твердженню Дарвіна ним може користуватися), а саме Слово (Мовч.). 2. Отруйні опеньки на відміну від їстівних не мають на своїй ніжці білого кільця. 3. Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (Донч.). 4. У цьому виданні на відміну від попередніх немає друкарських помилок.   5. Він полюбляв, щоб до Волі приходили гості зокрема Рада й Аліна (Ю.Я.). 6. Українська художня література багата на символи особливо у кращих майстрів слова. 7. За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив (П.М.). 8. Крім стола в кабінеті було кілька стільців шафа з паперами пуста етажерка, на якій стояв глиняний глечик з водою (Гр.Т.).  9. Освіту у зв’язку з слабким здоров’ям Леся розпочала дома. Незважаючи на відсутність систематичної шкільної освіти поетеса вже в молоді роки була людиною всебічних і глибоких знань. Вона володіла крім української і російської німецькою французькою англійською італійською польською болгарською грецькою і латинською мовами (Каспр.). 10. Отак сплелись життя і пісня переливаючись в одне (Б.-І.А.). 11. Сонце досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках струсонуло на сніги вінець проміння кинуло на небосхил бузкові барви і легко впаялось у промерзлий край землі (М.С.). 12. Натрудившися у квітні перецвівши у маю йдуть дерева передлітні в повінь лагідну свою (М.Р.). 13 . Собака теж зробився невеселий і покрутившись знехотя потюпав геть (О.Д.).  14.Ти стояла задумавшись (О.Г.). 15. Про все можна було б довідатися і не розпитуючи його. 16. Щоб досягти своєї мети треба не сидіти склавши руки а багато працювати. 17. Тим часом сонце спустилось низенько; потомились руки граючи, потомились ноги танцюючи.

3.7. Розділові знаки при звертаннях

Звертання — це слово (або сполучення слів), що називає особу або предмет, до яких спрямоване мовлення: Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — я окроплю твою рану цілющим зерном (Б.О.); Не запізнись, друже. (О.Д.).

Звертання найчастіше виражене іменником у кличному відмінку, як у наведених вище прикладах, або співзвучним із називним: Київ мій, ти у серці завжди (В.С.).

Звертання може бути виражене також прикметником, дієприкметником, числівником, ужитим у значенні іменника: А може, зараз ти не в полі, любий, а десь у теплому гостиннім домі (В.Т.); Другий, вперед!

Звертання можуть уживатися без пояснювальних слів або з ними, тобто бути непоширеними або поширеними: Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати (В.С.); Моя Вітчизно дорога, яка в тобі горить снага! (А.М.).

Звертання ускладнюють здебільшого спонукальні й питальні речення. Вони можуть уживатися на початку, в середині й у кінці речення.

Якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється без окличної інтонації, після нього ставиться кома: Зброє моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам (Л.У.). Якщо звертання вживається в кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього — той знак, якого вимагає інтонація речення в цілому: Вставай же, сонце! Слався, дух творчості людської! (Важ.); Де зараз ви, кати мого народу? (Сим.). Якщо звертання вживається в середині речення, то воно з обох боків виділяється комами: Прокиньтеся, байдужі й сонні, зірвіть душі живої згар... (П.Г.).

Якщо звертання, що стоїть на початку речення, вимовляється з окличною інтонацією, то після нього пишеться знак оклику, а наступне слово починається з великої літери: Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину... Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. (В.С.).

Якщо перед звертанням стоять вигуки о, ой, то вони від звертання комами не відділяються: О дні зими, зливайтесь в день один! Хай непомітно час для мене лине (В.Т.).

Якщо звертання повторюються або вони однорідні, то вони розділяються знаком оклику (і пишуться з великої літери) або комою: Дніпро, Дніпро! Ти покохав, як матір, Україну, ти рідним братом її став і братом до загину (О.О.); Мій коханий! Птах мій сонцекрилий!.. Чом так мало бачимось цю зиму (В.Т.).

 Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Що братику посієш, те й пожнеш (Л.Г.). 2.  Яка ж гірка о Господи ця чаша (М.З.). 3. Розцвітай ти веснонько красна духом творчості все онови (П.Г.). 4. Благословенні ви сліди не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди (М.Р.). 5. Приїздіть будь ласка рідні ви мої! 6. Квіти мої діти! Нащо вас кохав я, нащо доглядав? (Т.Ш.). 7. Україно Ти для мене диво! (Сим.). 8. Учитеся брати мої думайте читайте. 9. Зоре моя вечірняя зійди над горою... 10. Ой чого ти почорніло зеленеє поле? 11. Думи мої думи мої лихо мені з вами! (з тв. Т.Ш.) 12. До тебе Україно наша бездольная мати струна моя перша озветься (Л.У.). 13. Та хоч би й крила мені і воля своя, я б не лишила тебе в самотині країно моя! (Л.У.). 14. О мово ноче колискова! Прийми мій радісний привіт. Навік пройшла пора безславна... Цвіти і сяй моя державна (О.О.). 15. Рідна мово без тебе ніхто я, мов підрізаний вітром листок (П.П.). 16. Вечірнє сонце дякую за день! Вечірнє сонце дякую за втому (Л.К.).