Однорідні члени речення, з'єднані парними сполучниками

При однорідних членах речення, з'єднаних парними сполучниками типу як...так, не тільки...а й, хоч...але (та), не стільки... скільки, не так...як, кома ставиться лише перед другою частиною: Як російська, так і європейська критика все частіше звертає своє око на наше письменство, ставить йому свої вимоги (М.К.)

Тире і крапка з комою між однорідними членами речення

Тире між однорідними членами речення ставиться:

1. Якщо однорідні члени речення, не з'єднані сполучниками, різко протиставляються: Ми засіваємо житейське море і не на день минущий — на віки (Б.О.).

2. Якщо наступний однорідний член речення (присудок) виражає швидку зміну дій, уточнення, наслідок, причину дії, пояснення: Зміцнів Київ, оновилася й Софія — одягла тільки нову одежу, яка відповідала смакам та уподобанням нового часу (В.Ш.).

Крапка з комою між однорідними членами речення ставиться тоді, коли однорідні члени поширені, особливо коли в їх складі вже є розділові знаки: Віє вітер з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину; на калині одиноке гніздечко гойдає (Т.Ш.).

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Кома ставиться перед словами як-от, а саме, наприклад, як, що стоять у реченні з однорідними членами після узагальнювального слова: Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання й весілля.

Двокрапка ставиться:

1. Після узагальнювального слова перед однорідними членами речення: Яз тобою навпіл все життя поділю: хліб і сіль, і краплину щастя (А.М.).

2. Перед однорідними членами речення, коли узагальнювального слова немає, а слово, яке характеризують однорідні члени, має на собі логічний наголос: Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах (О.Д.).

3. Після слів як-от, а саме, наприклад, які стоять після узагальнювального слова: Вчителі-словесники використовують різні технічні засоби, наприклад: кодоскоп, програвач, магнітофон, кінопроектор (З підр.).

Тире ставиться:

1. Перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення: Луки, гори, пишні сади — все зелене й принишкле (О.Г.).

2. Після однорідних членів речення, які стоять після узагальнювального слова і не закінчують речення, а перед ними ставиться двокрапка: Тут все: і повітря, і тиша, і дерева — сповнене такої сили, що й сам мимоволі стаєш сильнішим (3 газ.).

 Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть, проставте пропущені розділові знаки.

1. Я весь час тремтів від напруження від утоми від переляку (В.Н.). 2. Ніч була темна але тиха (Н.-Л.). 3.  В піснях і труд і даль походу і жаль і усміх і любов і гнів великого народу і за народ пролита кров (М.Р.). 4. Чорніє поле і гай і гори... (Т.Ш.). 5. Ниви то поволі котились у долину то підіймались на похилі горби (М.К.). 6.  Для такої їзди потрібні не тільки сміливість і витримка але й твердий характер велика сила волі молодецьке завзяття (А.Ш.). 7. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М.К.). 8. Попідтинню сіромаха і днює й ночує (Т.Ш.) 9. Вона стояла ні жива ні мертва (Н.Л.). 10. Ні бе ні ме ні кукуріку (Н.тв). 11.  Вбирати в себе вітер і простори і ліс і лан і небо неозоре (Ю.К.). 12. Отака була сім'я у царя у Плаксія. Цілі дні вони сиділи голосили та сопіли та стогнали та ревли сльози відрами лили (Сим.). 13. У густій мряці білій як молоко все пропадало небо гори ліси пастухи (М.К.). 14. Крім того для створення шумових ефектів використовували деякі предмети побуту як-от підкову рубель качалку тощо. 15. Скрізь у кожному селі, монастирі, дворянському, купецькому середовищі прикрашали вишивкою одяг та інтер'єрно-обрядові тканини.