Основні положення для запам'ятовування теми 2:

Засоби підприємства повинні мати вартість та контролюватись підприємством.

• Зобов'язання поділяються на поточні та довгострокові.

• Поточні зобов'язання підлягають виконанню протягом одного року.

• Довгострокові зобов'язання погашаються протягом періоду, що більше одного року або операційного циклу.

• Капіталом є сума акціонерного капіталу та нерозподіленого прибутку, накопиченого з моменту створення підприємства.

Література.

1.Малишкін О.І. Фінансова звітність підприємства: Міжнародні та національні стандарти: Навчальний посібник. 2-е вид., доп. і виправ.- Суми: Видавництво “Університетська книга”, 2001.- 158 с.

2. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік:- К.: ТОВ “Автоінвестсервіс”, 1996.- 544 с.:

3. Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах. Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладів спец. 7.050106 “Облік і аудит”.- Житомир: ПП “Рута”, 2002.- 544 с.

ТЕМА З. Концептуальні основи бухгалтерських рахунків та ведення обліку за кордоном

План

1. Призначення та зміст бухгалтерських рахунків;

2. Призначення Головної книги та журналів;

3.Процес закриття бухгалтерських рахунків;

4. Побудову робочої таблиці для складання фінансової звітності.

1. Призначення та зміст бухгалтерських рахунків;

Обсяг засобів підприємства, його зобов'язань та капіталу змінюється щоденно під впливом господарських операцій. Зви­чайно, після кожного надходження чи вибуття засобів баланс не складають, але зміни в складі, структурі активів підприємс­тва чи його капіталу знаходять своє відображення на окремих показниках балансу, які є бухгалтерськими статтями.

У країнах, що здійснюють облік за англо-американською сис­темою, наявність національного плану рахунків не обов'язкова, кожна фірма розробляє свій робочий план рахунків, який бу­дується на загальновстановлених принципах, що сприяють складанню фінансової звітності.

Бухгалтерський рахунок - основна одиниця накопичення й зберігання інформації у бухгалтерському обліку, він є основним (елементом системи рахунків.

Записи на рахунках можуть здійснюватись у залежності від характеру об'єктів, що підлягають обліку.

За змістом рахунки класифікуються на:

Матеріальні (речові).

Персональні (особисті).

Номінальні (результатні) - рахунки витрат та доходів.

Існують рахунки, які відображаються в балансі - капіталізо­вані, та такі, що служать основою для складання звіту про при­бутки та збитки - некапіталізовані.

До матеріальних належать рахунки, що відображають активи підприємства, такі як основні засоби, товарно-ма­теріальні запаси, грошові кошти, до речі, на рахунку "Гроші", або "Готівкові кошти", або "Грошові кошти" відображаються грошові кошти фірми незалежно від того, готівка це чи гроші на банківських рахунках.

На рахунках, що об'єднані в групу "персональні", відобра­жається дебіторська та кредиторська заборгованість, їх нази­вають, як правило, "Рахунки до отримання" та "Рахунки до сплати". Для більш детального обліку заборгованостей під­приємства традиційно ведуть окремі бухгалтерські рахунки для кожного клієнта, що є одним із пояснень того, що бухгал­терські книги мають значно більшу кількість бухгалтерських рахунків, ніж є бухгалтерських статей у балансі.

Рахунок "Доходи" відображає збільшення прибутку підпри­ємства, а рахунок "Витрати" показує зменшення прибутку. При­буток за певний період відображається на результатному рахун­ку "Нерозподілений прибуток".

Суми прибутку заносяться на цей рахунок унаслідок жур­нальних записів, і називається цей процес "закриття рахунків". В окремих країнах ведуть рахунок "Прибуток. Усього", що до пев­ної міри відповідає рахунку "Фінансові результати" в українсь­кій системі рахівництва.

У результаті закриття рахунки "Доход", "Витрати" "Прибу­ток. Усього" мають нульовий залишок, тому вони ще називають­ся тимчасовими рахунками.

Традиційно фірми показують свої доходи та витрати в розрізі окремих рахунків, тому вони мають назви "Доходи від реалізації продукції", "Доходи від наданих послуг", "Вит­рати на зарплату", "Витрати на страховку" Експлуатаційні витрати" тощо.

Першим етапом бухгалтерського обліку є збір первинної ін­формації про кожну операцію на підприємстві. Добре організована система збору має істотне значення, від її оперативності за­лежить якість інформації на виході з облікової системи.

Реєстрація та зберігання первинної інформації здійснюється її три етапи:

1. складання первинного документа на кожну господарську операцію;

2. аналіз кожної господарської операції;

3. запис економічних наслідків кожної операції у хронологіч­ному порядку.

Обліковому працівникові необхідно бути обізнаними з де­якими особливостями, що склалися у світовій практиці щодо оформлення бухгалтерських записів:

1. Записи цифр. При записі цифр на нерозграфленому ар­куші для виділення тисяч використовуються коми, а для де­сятих — крапки.

2. Знак грошової одиниці. (доларів, фунтів, євро та ін.) ставиться перед числом. Наприклад, число 5875,96 дол. від­повідно до зарубіжної практики буде записане $5,875.96. Коли використовуються розграфлені бланки, коми та крапки не обов'язкові.

3. Виділення підсумків. Число, після якого вказується під­сумок, підкреслюється однією лінією. Це вказує, що наступне за підкресленим числом є результатом додавання або віднімання. Кінцевий підсумок підкреслюється двома лініями.

4. Позначення грошових одиниць у таблицях. Грошова одиниця позначається перед першою сумою в кожній колонці, а також перед останньою підсумковою сумою.