- •Тема 2. Фінансова звітність, її зміст та інтерпретація План
- •1.Призначення та зміст фінансових звітів;
- •2. Користувачі фінансової звітності та їх інформаційні потреби;
- •3.Елементи фінансової звітності;
- •4.Облікове значення - актив, зобов'язання, капітал, доходи, витрати
- •II. Неосновна діяльність.
- •III. Витрати по сплаті податку на прибуток.
- •Основні положення для запам'ятовування теми 2:
- •Література.
- •1. Призначення та зміст бухгалтерських рахунків;
- •2. Призначення Головної книги та журналів;
- •3.Процес закриття бухгалтерських рахунків;
- •4. Побудову робочої таблиці для складання фінансової звітності.
- •Література.
- •Тема 4. Облік грошових коштів
- •1. Грошові кошти та їх еквіваленти;
- •2. Система внутрішнього контролю за рухом грошових коштів;
- •3.Порядок відкриття рахунків в банках та документальне оформлення. Облік операцій по банківських рахунках.
- •4. Оцінка та облік поточних інвестицій;
- •Рекомендована література.
- •Тема 5 : Облік розрахунків з дебіторами
- •1. Визнання та оцінку дебіторської заборгованості;
- •2. Оцінку сумнівних боргів.
- •Рекомендована література.
II. Неосновна діяльність.
У цій рубриці відображаються операції, що не входять в основну діяльність фірми:
доходи від вкладених коштів, тобто дивіденди по акціях, доходи від одержаних процентних платежів. Сюди ж входять інші прибутки й збитки та різні витрати. Проміжний результат після обліку цього розділу називають прибутком до оподаткування.
III. Витрати по сплаті податку на прибуток.
У цьому розділі відображаються податки, що сплачуються до федерального та місцевих бюджетів із прибутку.
Після проведених розрахунків визначається чистий прибуток.
У звітах багатьох компаній визначення фінансового результату закінчується на цьому рівні. Після цього розраховується доход на акцію. Деякі фірми у звіт про прибутки й збитки включають інші рубрики, наприклад, екстраординарні події - де відображають прибутки чи збитки від рідкісних і незвичайних господарських операцій.
Доход на акцію (ДНА) - ця величина розраховується шляхом ділення чистого доходу на кількість випущених в обіг звичайних акцій.
Величині ДНА особливу увагу приділяють при аналізі ринку цінних паперів та інвестицій.
Користувачі фінансових звітів підприємства зацікавлені в тому, як підприємство генерує і використовує грошові кошти та їх еквіваленти. Це відбувається незалежно від характеру діяльності підприємства і від того, чи можна розглядати грошові кошти як продукцію підприємства, наприклад, у випадку фінансової установи.
Грошові кошти потрібні підприємствам, в основному, з однакових причин, якою різною не була б їх основна діяльність, від якої одержують прибутки. Підприємствам потрібні грошові кошти для здійснення операцій, погашення зобов'язань і забезпечення доходу інвесторам. Відповідно, виникає необхідність надання Звіту про рух грошових коштів.
Звіт про рух грошових коштів, коли він використовується разом з іншими фінансовими звітами, надає інформацію, яка дозволяє користувачам оцінювати зміни у чистих активах підприємства, його фінансовій структурі (у тому числі ліквідність та платоспроможність), а також здатність впливати на суми й період руху грошових коштів із метою пристосування до обставин та можливостей, які постійно змінюються.
Інформація про рух грошових коштів є корисною для оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також дозволяє користувачам розробляти моделі для оцінки та порівняння теперішньої вартості майбутнього руху грошових коштів різних підприємств. Вона підвищує ступінь зіставності звітності про результати діяльності різних підприємств, тому що запобігає впливу різних підходів до обліку однакових операцій та подій.
Звіт відображає рух грошових коштів унаслідок операційної, інвестиційної і фінансової діяльності:
операційна - основна діяльність підприємства, яка приносить дохід, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю;
інвестиційна - пов'язана з придбанням та продажем довгострокових активів, а також інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів;
фінансова - діяльність, що призводить до змін розміру та складу власного й позиченого капіталу.
Одна операція може охоплювати рух грошових коштів, різних за класифікацією. Наприклад, коли погашення позики грошовими коштами складається з відсотків і основної суми боргу, відсотки можна класифікувати як операційну діяльність, а основну суму боргу - як фінансову.
Унаслідок операційної діяльності відображається надходження коштів від продажу товарів, продукції; авторських гонорарів; від роялті, від страхових компаній; здійснюються виплати постачальникам товарів та послуг, своїм працівникам, надходження і виплати грошових коштів за контрактами, укладеними для дилерських або торговельних цілей.
З інвестиційною діяльністю пов'язані виплати з придбання основних засобів; нематеріальних активів; надходження від продажу основних засобів; нематеріальних активів; виплати та надходження коштів за операціям й, що стосуються придбання та продажу власного капіталу (акції) інших підприємств; надання іншим підприємствам позик виплати грошових коштів за ф'ючерсними й форвардними контрактами, опціонами та контрактами "своп", окрім випадків, коли такі контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або надходження класифікуються як фінансова діяльність.
У фінансовій діяльності відображається надходження грошових коштів від випуску акцій, облігацій; виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів для погашення позик; виплати грошових коштів власникам для придбання або випуску акцій підприємства, виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої заборгованості, пов'язаної з фінансовою орендою.
Звіт може складатись прямим чи непрямим методом висвітлення операційної діяльності.
Прямий метод - за яким розкриваються основні канали надходження на підприємство коштів чи виплат грошей.
Непрямий метод - за яким чисті прибутки або збитки коригуються відповідно до впливу операцій негрошового характеру, будь-яких нарахувань минулих чи майбутніх надходжень або виплат грошей щодо операційної діяльності.
Інформація про рух грошових коштів корисна під час перевірки точності попередніх оцінок майбутнього руху грошових коштів, а також аналізу взаємозв'язку рентабельності, чистого руху грошових коштів і впливу зміни цін.
Використання прямого та непрямого методів призводить до однакового результату.
Негрошові операції, прикладом яких є бартерні операції, перетворення зобов'язань на власний капітал, не включаються до звіту про рух грошових коштів. Негрошові операції, пов'язані :І фінансовою та інвестиційною діяльністю слід, розкривати в примітках до фінансових звітів.
Внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів не відображаються у звіті про рух грошових коштів.
Звіт про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту для забезпечення порівняльного аналізу інформації.
Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Визнання й оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання й оцінки його складових - активів і зобов'язань.
Власний капітал утворюється двома шляхами:
внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;
накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.
Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми.
Без власного капіталу підприємство не може бути обліковою одиницею. Підприємство створюється з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження власного капіталу.