2. Оцінку сумнівних боргів.

Продаючи товар у кредит, фірма не розраховує на те, що де­біторська заборгованість буде безнадійною, і може пройти рік, перш ніж борг буде визнаний безнадійним. Наявність безна­дійного боргу призводить до втрати частини виручки від про­дажу і вимагає зниження величини дебіторської заборгованос­ті по рахунках та відповідного зменшення прибутку компанії. Витрати по такій дебіторській заборгованості компанії про­гнозують, і в кінці облікового періоду відображають на рахун­ку "Витрати на сумнівні борги".

Принцип відповідності вимагає, щоб збитки від сумнівної де­біторської заборгованості були визнані у тому звітному періоді, коли відбувся продаж.

Для дотримання принципу погодженості, із метою оцінки витрат на сумнівну заборгованість, застосовується метод резер­вів на сумнівну заборгованість.

Резерв сумнівних боргів є контррахунком до рахунків до от­римання, він регулює вартість дебіторської заборгованості, яку в балансі слід відображати за чистою вартістю реалізації.

Створення такого резерву в бухгалтерському обліку відобра­жається записом:

Витрати на сумнівні борги 5,000

Резерв сумнівних боргів 5,000

Списання безнадійної заборгованості відбувається за раху­нок створеного резерву і не скорочує загальну вартість активів. Списання безнадійного боргу здійснюється в тому випадку, коли компанія вирішила, що сподіватися на отримання певної суми боргу вже марно.

Наприклад, якщо компанія FOXLTD визнана банкрутом, то ком­панія, яка була для неї кредитором, суму боргу визнає безнадійною:

Резерв сумнівних боргів 2,500

Рахунки до отримання (FOXLTD) 2.500

Для створення резерву сумнівних боргів у закордонних ком­паніях використовують два методи:

• метод відсотка від чистої реалізації у кредит;

• метод обліку дебіторської заборгованості за строками оплати. Перший з них базується на припущенні, що частина виручки не буде отримана. Втрати від сумнівної заборгованості визнача­ються шляхом множення виручки від реалізації на визначений відсоток, який обчислюється за даними попередніх років.

Наприклад, компанія FLORA, аналізуючи втрати від сумнів­них боргів, мала результати:

Керівництво компанії очікує, що сумнівні борги не переви­щать 1,72% від обсягу реалізації, і, сподіваючись на дебіторську заборгованість у сумі $900,000, збільшить у наступному році витрати на резерв сумнівних боргів:

Витрати на сумнівні борги 15,480

Резерв сумнівних боргів 15,480

Метод обліку дебіторської заборгованості за строками опла-І м базується на сумі чистої дебіторської заборгованості, яка ві­дображена в балансі. За допомогою цього методу розраховується кінцеве сальдо резерву сумнівних боргів, яке необхідне для виз­начення чистої вартості дебіторської заборгованості.

Обидва методи резервів на сумнівну заборгованість можуть використовуватись одночасно.

Кредитовий залишок рахунку "Резерв сумнівних боргів" по­казує загальну суму рахунків до отримання, по яких не будуть отримані платежі.

З метою попередження безнадійної заборгованості компанія може запровадити розрахунки векселем.

Вексель - безумовне зобов'язання, складене у письмовій фор­мі, сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.

Векселедавець - відображає в обліку "векселі до сплати", а векселеодержувач - як "векселі отримані".

Загальна сума векселя - це сума, яку необхідно сплатити при погашенні векселя. Вона складається з основної, на яку нара­ховуються відсотки, та відсотків, які становлять плату за вико­ристання векселедавцем основної суми на протязі дії векселя.

Суму процентів, яку слід сплатити за відстрочку платежу, розраховують за формулою:

Номінал векселя ^* річна ставка відсотка * період часу (днів) _

360 = сума відсотка

Компанія РЬОКА отримала від покупця вексель на суму $50,000, який виписаний під 12% річних строком на 60 днів, за придбані покупцем товари. В день отримання векселя компанія І'ЬОКА здійснить бухгалтерський запис:

Вексель до отримання 50,000.

Рахунки до отримання 50,000.

Після погашення векселя бухгалтерський запис матиме вигляд:

$50,000 • 12% • 60 : 360 = $1,000.

Грошові кошти 51,000

Векселі отримані 50,000

Доходи по відсотках 1,000

При розрахунках векселем крім простого векселя (соло) ви­користовується переказний вексель (тратта). Отримавши век­сель, векселеодержувач (трасант) може виписати його іншій особі шляхом індосаменту - переказного розпорядження.

Дисконтування - (продаж) отриманого векселя дає змогу векселедержателю відразу отримати гроші та утворює креди­торську заборгованість перед банком. Дисконтом є різниця між сумою отриманих грошових коштів та вартістю векселя до на­стання терміну погашення.

Інформація про рахунки до отримання та векселі до отри­мання відображається у балансі підприємства у складі активів.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ;

• Знижки надаються з метою стимулювання прискорення розрахунків і визначаються у відсотках.

• Оцінюється дебіторська заборгованість за первинною вартістю за мінусом коригувань на сумнівні борги, грошових знижок, повернення реалізованих товарів.

• Резерв сумнівних боргів регулює вартість дебіторської заборгованості, яку в балансі слід відображати за чистою вартістю реалізації.

• Вексель - безумовне зобов'язання складене у письмовій формі, сплатити визначену суму грошей на вимогу власника векселя або у визначений строк.

• Загальна сума векселя - це сума, яку необхідно сплатити при погашенні векселя