№8 Топографічна анатомія і ревізія верхнього та нижнього поверхів черевної порожнини. Пункція черевної порожнини.

1. Для візуальної ревізії чепцевої (сальникової) сумки доступ виконують через:

а) печінково-дванадцятипалу зв’язку;

б) шлунково-селезінкову зв’язку;

в) сальниковий отвір;

г) шлунково-ободову зв’язку

д) шлунок.

2. Який орган можна дослідити пальцем на верхній стінці сальникового отвору?

а) хвостату частку печінки;

б) головку підшлункової залози;

в) дванадцятипалу кишку;

г) ліву нирку

д) селезінку

3. Ревізію яких органів виконують при наявності кишкового вмісту у правій брижовій пазусі (синусі)? (Виберіть найбільш точну відповідь)

а) висхідної і низхідної та поперечної ободової кишок

б) висхідної і низхідної ободової та тонкої кишок

в) низхідної ободової і сигмоподібної та тонкої кишок;

г) висхідної і поперечної ободової та тонкої кишок

д) поперечної і низхідної ободової та сигмоподібної кишок

4. Під час ревізії передшлункової сумки хірург дослідив задню її стінку. Чим вона обмежена?

а) діафрагмою і підшлунковою залозою;

б) великим сальником і передньою стінкою шлунка;

в) малим сальником і передньою стінкою шлунка;

г) круглою і вінцевою зв’язками

д) брижою поперечної ободової кишки і передньої стінкою шлунку

5. Для візуальної ревізії сальникової (чепцевої) сумки розсікають:

а) великий сальник;

б) брижу поперечної ободової кишки;

в) шлунково-селезінкову зв’язку;

г) діафрагмально-ободову зв’язку

д) шлунок

6. Який орієнтир використовують для ревізії петель тонкої кишки за Губарєвим:

а) дванадцятипало-порожню зв’язку;

б) шлунково-ободову зв’язку;

в) діафрагмально-ободову зв’язку;

г) міжсигмоподібну кишеню

д) сальниковий отвір

7. Правий боковий канал вгорі сполучений з:

а) правим брижовим синусом;

б) лівим брижовим синусом;

в) лівим піддіафрагмальним простором;

г) правим піддіафрагмальним простором

д) сальниковою сумкою

8. Яку зв’язку пересікають при видаленні хвоста підшлункової залози?

а) діафрагмально-ободову;

б) шлунково-ободову;

в) шлунково-селезінкову

г) діафрагмально – селезінкову

д) пілопанкреатичну

9. З яким відділом порожнини очеревини безпосередньо сполучається права надпечінкова щілина?

а) передшлунковою щілиною;

б) правим бічним каналом

в) правим брижовим синусом;

г) чепцевою (сальниковою) сумкою

д) лівою над печінковою щілиною

10. Для дослідження сальникової сумки палець вводять у сальниковий отвір, чим він обмежений?

а) серпоподібною, круглою, печінково – дванадцятипалою і печінково-нирковою зв’язками

б) хвостатою долею печінки, печінково-шлунковою, серпоподібною і круглою зв’язками

в) печінково-дванадцятипалою, діафрагмально-ободовою і нирково - дванадцятипалою зв’язками та правою долею печінки

г) печінково - дванадцатипалою, печінково-нирковою, нирково - дванадцятипалою зв’язками та хвостатою долею печінки

д) печінково-нирковою, нирково - дванадцятипалою зв’язками, нирково-ободовою та правою долею печінки

11. Де міститься точка для лапароцентезу:

а) на межі між середньою і верхньою третинами відстані між пупком і лобковим сполученням;

б) на середині відстані між пупком і лобковим сполученням;

в) на межі середньої і нижньої третини відстані між пупком і лобковим сполученням;

г) над верхнім краєм лобкового сполучення

д) в ділянці пупочного кільця

12. Як при лапароцентезі пройти троакаром шкіру?

а) спочатку зробити розтин шкіри довжиною 1,0 – 1,5 см, далі – троакаром;

б) спочатку зробити розтин шкіри та білої лінії довжиною 1,0 – 1,5 см, далі – троакаром;

в) спочатку зробити розтин шкіри та білої лінії довжиною 2,0 – 2,5 см, далі – троакаром;

г) спочатку зробити розтин шкіри і м’язів довжиною 1,0 – 1,5 см, далі – троакаром

д) прокол шкіри виконувати з певним зусиллям без її розрізу

13. До якої тканини зафіксуєте лапаротомні серветки при лапаротомії після розкриття очеревини?

а) очеревини;

б) апоневрозів м’язу;

в) шкіри;

г) поперечної фасції

д) до всіх вказаних

14. Забезпечте надійне знеболення при діагностичній лапаротомії:

а) інфільтраційна анестезія вісцеральної очеревини;

б) інфільтраційна анестезія парієтальної очеревини;

в) загальне знеболення інгаляційне або довенне;

г) інфільтраційна анестезія кореня брижі тонкої кишки

д) інфільтраційна анестезія всіх шарів розрізу, включаючи очеревину

15. При видаленні печінки виконують пересічення очеревини та зв’язок. Як відноситься печінка до очеревини?

а) ретроперитонеально;

б) інтраперитонеально;

в) мезоперитонеально;

г) субперитонеально

д) екстраперитонеально

16. Очеревинний вміст по лівому боковому каналу не поширився у верхній поверх черевної порожнини. Яка структура перешкодила цьому?

а) діафрагмально-ободова зв’язка

б) діафрагмально-шлункова зв’язка

в) селезінка

г) лівий згин ободової кишки

д) шлунково-селезінкова

17. У пацієнта гній у лівій надпечінковій щілини, внаслідок самовільного розкриття абсцесу печінки. У який відділ порожнини очеревини в першу чергу пошириться процес? У:

а) праву надпечінкову щілину;

б) правий бічний канал;

в) чепцеву сумку;

г) передшлункову сумку

д) під печінковий простір

18. Ревізію яких органів виконують при наявності кишкового вмісту у лівій брижовій пазусі (синусі)?

а) висхідної і низхідної та поперечної ободової кишок

б) висхідної і низхідної ободової та тонкої кишок

в) поперечної і низхідної ободової, сигмоподібної та тонкої кишок;

г) висхідної і поперечної ободової та тонкої кишок

д) поперечної і низхідної ободової та сигмоподібної кишок

19. Яким шляхом процес можу поширитися з правої у ліву брижову пазуху? Через:

а) сальниковий отвір;

б) міжсигмоподібну кишеню;

в) простір між передньою-боковою стінкою живота та петлями тонкої кишки;

г) щілину між брижою ободової кишки та дванадцятипало-порожнім згином

д) не пошириться, оскільки пазухи повністю відокремлені

20. Який орган можна дослідити пальцем на нижній стінці сальникового отвору?

а) хвостату частку печінки;

б) головку підшлункової залози;

в) дванадцятипалу кишку;

г) ліву нирку

д) селезінку

21. Під час холецистектомії хірург не може знайти жовчного міхура. Яке розташування жовчного міхура при цьому?

а) ретроперитонеальне;

б) інтраперитонеальне;

в) мезоперитонеальне;

г) ектраперитонеальне

д) внутрішньопечінкове

22. Оберіть доцільний спосіб фіксації лапаротомних серветок при додатковому обкладанні операційної рани:

а) тимчасовими вузловими шовковими швами;

б) кровоспинними затискачами Кохера;

в) кровоспинними затискачами Микулича;

г) кровоспинними затискачами Більрота

д) корнцангами

23. Найчастіше прийомом Губарєва користуються при:

а) доступі до органів черевної порожнини

б) накладанні міжкишкових анастомозів

в) накладанні шлунково-кишкових анастомозів

г) розкритті заочеревинного простору

24. Для огляду задньої стінки шлунку хірург розрізав передню стінку сальникової сумки. Яке утворення розсік хірург?

а) малий сальник

б) шлунково-ободову зв’язку

в) брижу поперечної ободової кишки

г) великий сальник

д) шлунково-селезінкову зв’язку

25. Хворому виконується операція з приводу перфоративної виразки задньої поверхні шлунку. Вкажіть місце де в першу чергу можна виявити вміст?

а) в передшлунковій сумці

б) в сальниковій сумці

в) в правому боковому каналі

г) в правому брижовому синусі

д) в лівому піддіафрагмальному просторі

26. Хворому з тупою травмою живота виконана серединна лапаротомія. Вкажіть від якого орієнтира почнете послідовну низхідну ревізію за Губарєвим?

а) брижі сигмоподібної кишки;

б) великого сальника

в) брижі тонкої кишки;

г) дванадцятипало-порожнього згину

д) брижі поперечної ободової кишки

27. Хворому з тупою травмою живота виконана серединна лапаротомія. Вкажіть від якого орієнтира почнете послідовну висхідну ревізію за Губарєвим?

а) брижі сигмоподібної кишки;

б) великого сальника

в) ілеоцекального кута;

г) дванадцятипало-порожнього згину

д) від будь-якої петлі кишки, позначеної марлевою стрічкою

28. Під час ревізії черевної порожнини з приводу проникаючого поранення хірург використав прийом Губарєва для знаходження привідної петлі. Який орієнтир використаний для цього?

а) брижа сигмоподібної кишки;

б) великий сальник

в) ілеоцекальний кут;

г) дванадцятипало-порожній згин

д) брижа тонкої кишки

29. Які структури можна дослідити пальцями у передній стінці сальникового отвору?

а) власну печінкову артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку;

б) головку підшлункової залози;

в) нижню порожнисту вену;

г) загальну печінкову артерію, ворітну вену та загальну печінкову протоку

д) шлунково-дванадцятипалу артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку

30. Які структури можна дослідити пальцями у передній стінці сальникового отвору?

а) власну печінкову артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку;

б) головку підшлункової залози;

в) нижню порожнисту вену;

г) загальну печінкову артерію, ворітну вену та загальну печінкову протоку

д) шлунково-дванадцятипалу артерію, ворітну вену та загальну жовчну протоку