Тема 2. Методологічні засади проектного аналізу

Питання, що розглядаються:

Витрати і вигоди в проектному аналізі. Поняття альтернативної вартості. Фактори впливу на цінність грошей у часі. Майбутня та теперішня вартість грошей. Види грошових потоків. Врахування інфляції в розрахунках ефективності проектів.

Для того, щоб визначити ефективність проекту потрібно оцінити всі його позитивні результати (вигоди (benefit) – В) та негативні результати (витрати (cost) – С) у вартісних показниках і з’ясувати, чи проектні вигоди перевищують витрати протягом усього життєвого циклу.

Всі витрати та вигоди за проектом поділяються на явні та неявні.

Явні вигоди (витрати) – вигоди (витрати), величина яких очевидна, що дозволяє здійснити їх вартісну оцінку.

Неявні вигоди (витрати) – побічні вигоди (витрати), які супроводжують проект, але не мають безпосереднього впливу на нього (економічні, екологічні, соціальні результати проекту).

В проектному аналізі приймається рішення про доцільність інвестицій, оцінюючи майбутні вигоди і витрати, а витрати, які вже зроблені до прийняття рішення про реалізацію проекту, не повинні враховуватися. Безповоротні (минулі) витрати – це вже зроблені витрати, які неможливо відшкодувати прийняттям чи неприйняттям даного проекту.

При визначенні цінності проекту потрібно враховувати альтернативну вартість інвестиційних рішень, яка є вартістю (цінністю) найкращої з відхилених альтернатив.

При оцінці ефективності проекту необхідно враховувати не тільки загальний розмір витрат (вигод), але й їх розподіл у часі.

Фактори, що впливають на цінність грошей: інфляція, ризик, схильність до ліквідності.

Методика, яка дозволяє оцінити ефективність проектів і врахувати зміну цінності грошей з часом називається методикою “нарахування складних відсотків”. Вона передбачає визначення майбутньої та поточної вартості грошей.

Майбутня вартість грошей (FV) – це сума інвестованих тепер коштів, в яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням певної ставки відсотка:

FV=PV(1+r)^t , (2.1)

де PV – розмір інвестованого капіталу, гр.од.;

r - ставка відсотка;

t - період вкладення коштів.

(1+r)^t – коефіцієнт нарощування складних відсотків (капіталізації відсотка).

Механізм нарощування грошей по складних відсотках також називають капіталізацією відсотка або компаундування.

У випадку капіталізації відсотків декілька (m) разів на рік майбутня вартість грошей визначається за формулою:

FV=PV(1+r/m)^t*m (2.2)

У проектному аналізі при оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння поточних та майбутніх витрат та вигід здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх реальної грошової вартості до початкового періоду.

Метод дисконтування дозволяє визначити теперішню вартість сум грошових коштів різних періодів:

, (2.3)

де – коефіцієнт дисконтування.

Загальна теперішня вартість потоку грошових коштів проекту за весь період визначається за формулою:

(2.4)

Ануїтет (А) – це однакові суми грошей, які отримують чи виплачують через рівні проміжки часу. Розмір ануїтету розраховується за формулою:

, (2.5)

де – коефіцієнт відновлення капіталу.

Теперішня вартість ануїтету визначається як:

, (2.6)

де – фактор ануїтету.

У всіх формулах оцінки цінності грошей у часі використовується ставка відсотка, (дисконту). При проведенні конкретних інвестиційних розрахунків вона визначається на рівні альтернативної вартості капіталу.

Для обґрунтування ефективності проектів використовуються прогнозні оцінки грошових потоків. Грошовий потік (cash flow – CF) – це різниця між грошовими надходженнями та виплатами.

Види грошових потоків, які використовуються при аналізі проектів:

1. операційний грошовий потік (CF^o) – це фактичні надходження або виплати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності підприємства;

2. інвестиційний грошовий потік (CF^inv) – це надходження та виплати грошових коштів, пов’язані з придбанням засобів довгострокового користування (основних фондів, нематеріальних активів);

3. фінансовий грошовий потік (CF^f) – це надходження та виплати грошових коштів, пов’язані зі змінами власного та позикового капіталу;

4. чистий грошовий потік (CF_t) – це загальні зміни у залишках грошових коштів підприємства за певний період;

5. загальний (кумулятивний) грошовий потік (∑CF)– це накопичений грошовий потік за певні періоди;

6. традиційний (проектний) грошовий потік (CF) – показує чисті вигоди за проектом (суму чистого прибутку та нарахованої амортизації).

При оцінці ефективності інвестиційних проектів необхідно по можливості враховувати вплив інфляції на показники проекту.

На практиці використовуються наступні методи врахування інфляції:

1) коригування грошових потоків на індекс інфляції (індекс цін), який показує в скільки разів зросли ціни за певний період;

2) врахування темпу інфляції в ставці процента за формулою Фішера:

r_н=r_р+h+r_рh, (2.7)

де r_н – номінальна ставка відсотка;

r_р – реальна ставка відсотка, яку потребує кредитор за відмовлення від реального споживання або альтернативних інвестицій;

h – темп інфляції, що очікується, який показує приріст цін за певний період;

r_рh – премія за інфляційний ризик (ризик того, що темп інфляції буде вищим, ніж сподівалися).

Загальні рекомендації щодо врахування інфляції при визначенні ефективності проектів:

• якщо темп інфляції різний за окремими складовими витрат і доходів, необхідно скоригувати потоки на індекс цін і при дисконтуванні застосувати номінальну ставку відсотка;

• якщо темп інфляції однаковий за окремими складовими витрат і доходів, можна не враховувати інфляцію при визначенні грошових потоків і при дисконтуванні застосувати реальну ставку відсотка.

Питання до самоконтролю знань.

1. Оцінка витрат i вигод проекту.

2. Особливості визначення і використання альтернативної вартості у проектному аналізі.

3. Концепція цінності грошей у часі.

4. Фактори впливу на вартість грошей у часі.

5. Поняття про дисконтування i компаундування. Коефіцієнти дисконтування i капіталізації.

6. Поняття ануїтету. Фактор ануїтету. Коефіцієнт відновлення капіталу.

7. Поняття майбутньої та теперішньої вартості грошей.

8. Порядок розрахунку операційного, інвестиційного, фінансового, чистого грошових потоків за проектом.

9. Прогнозування потоку грошових коштів.

10. Методи визначення дисконтної ставки.

11. Способи врахування інфляції для аналізу проектів.

Літературні джерела: [7, с. 48-92; 11, с.130-149; 12, с.135-142; 20, с.42-74; 3, с.58-73; 5, с. 91-114; 21, с.47-114].