Геопатогенні зони

1.1 Загальні відомості

Назва ця походить від грецьких слів: гео(ge) - земля, патос(pathos) - страждання, генезис(genesis) - походження. Геопатогенні зони - це ділянки на поверхні Землі, в житлових та громадських приміщеннях, довготривале знаходження в яких приводить до розладу здоров'я людей і тяжких захворюванням. З точки зору екології - геопатогенна зона являє собою локальну аномалію, яка шкідливо діє на всі організми: людину, тварин, рослини. В місці знаходження зони людина швидше втомлюється, знижується працездатність, у неї швидше псується настрій.В таких місцях люди частіше хворіють, у них швидше розвиваються різноманітні неврози, частіше виникають психосоматичні розлади, з ними важче вести лікувальну роботу: захворювання лікуються довше і ефективність лікування нижча.

Додатковий негативний вплив може бути обумовлений особливостями архітектури приміщень, особливостями інтер'єру і предметів дизайну, що знаходяться в приміщенні, особливостями біоенергетики колективу працюючих в приміщенні людей.

Сучасні дослідники ділять всі енергетичні аномалії на декілька груп:

а) геопатогенні зони, викликані тектонічними процесами земної кори, геологічними розломами, родовищами руд, підземними водами і т.д.;

б) техногенні зони, викликані промисловою діяльністю людини та широким використанням в них електромагнітної енергії (підземні ходи, метро, шахти, бурові свердловини, трубопроводи, кабельні сітки, відвали, поховання і т.д.);

в) польові (на основі фізичних полів) утворення різної природи у вигляді сіток та плям.

Ці групи є вагомим компонентом середовища нашого існування, а також активно впливають на здоров'я людини. Геопатогенні зони були відомі ще з глибокої давнини. Так, наприклад, китайці звали їх "зубами дракона" та говорили, що такими ділянками володіють "глибинні демони". Древні слов'яни не починали будівництва, не порадившись із лозоходцем.

Проте, увагу науки такі зони привернули тільки в останні 70 років, коли німецькі лікарі виявили їх взаємозв'язок із онкозахворюваннями. Виявлено, що тривалий (більше 3-х годин на добу), багаторічний вплив геопатогенних зон на організм людини приводить до поступового зниження імунітету у 90% людей і сприяє виникненню необоротних патологічних процесів.

1.2 Геопатогенні сітки та плями

Саме по собі геопатогенне випромінювання є силовим енергоінформаційним каркасом, свого роду "кістяком" планети. Без цього "кістяка" те, що ми вважаємо земною корою, було б рухомим та пересувалось по поверхні планети із швидкістю близькою до звукової. Нині вся поверхня земної кулі вкрита сітками електромагнітних ліній шириною біля 10-12 см. Ці сітки, накладаючись одна на іншу, створюють складну картину геофізичних аномалій на поверхні Землі, а в місцях їх перетину утворюються невеликі осередки діаметром 10-20см - геопатогенні плями, де інтенсивність випромінювання різко зростає.

Геопатогенні зони умовно діляться на "+"(позитивні) та "-"(негативні) в залежності від того входить чи виходить енергетичний потік. Вони чітко перпендикулярні поверхні Землі і пронизують її повністю, не змінюючи своєї напруженості. Проекції їх, так звані лінії Хартмана мають, частіше за все, сторони 2-2,5 метра, іноді більше (3-4м.), іноді менше (до 1м.). Вони йдуть в напрямку північ-південь, захід-схід, і, таким чином, утворюють прямокутну решітчасту сітку (сітка Хартмана). Лінії Каррі (інша решітка) розташовуються в напрямку північний захід - південний схід, південний захід - північний схід та утворюють прямокутну діагональну сітку (сітка Каррі). Відстані між лініями діагональних сіток складають в середньому 5-6 м (дивись рисунок). Поряд з прямокутними і діагональними сітками (комірковими матричними структурами тонкопольових випромінювань) в біосфері Землі розміщено багато плям (зон), які мають округлу форму певного розміру, що виявляють патогенний характер. Біологічна активність випромінювань цих зон викликає шкідливий вплив на живі істоти, а при довготривалому знаходженні в такій зоні, наприклад людини, вони викликають певні захворювання. В результаті проведених досліджень, по біомедичних критеріям ці зони були поділені на два типа (1-го і 2-го типів). При цьому зони обох типів можуть мати як лівосторонній, так і правосторонній напрям векторіальності тонкого поля, яке вони випромінюють (поглинають). В зонах 1-го типу у людей виникає певний комплекс захворювань, основними з яких є пухлинні захворювання злоякісного типу (онкологічні захворювання). Це зони типу "Онко".

В зонах 2-го типу виникає інший набір захворювань, основним з яких є захворювання Крона. Захворювання Крона - хронічне запальне захворювання кишечника аутоімунної природи, яке має трансмуральный характер (стосується всіх шарів кишечника). Найбільш поширеними ускладненнями є незворотні зміни кишечника (стеноз кишечних сегментів, стриктури, свищі). Також для цього захворювання характерні численні позакишкові ураження. Ці зони названі зонами типу "Крона".

Подаємо основні параметри зон "Онко" і "Крона", їх патогенні і інші властивості:

а) основна частина біологічно аномальних зон має радіус від 0,5 до 20 метрів. Зустрічаються зони радіусом до 600 і більше метрів;

б) інтенсивність тонкопольового випромінювання в центрі таких зон може досягати значних величин. Іноді для летального випадку людині достатньо проживати в такій зоні на протязі декількох років

(2-3 роки);

в) особи при знаходженні таких зонах, як правило, відчувають пригніченість, страх, а довготривале перебування в них приводить до виникнення низки певних захворювань;

г) на ділянках цих зон можуть складатися умови для виходу лави на поверхню Землі, не обумовленого підйому води на різні висоти (в товщі Землі чи на поверхні океанів та морів).

Результати досліджень показали, що кількість біологічно аномальних зон на кілометр квадратний місцевості може складати від 1-2 до 80-90 штук.

В великих за розміром біологічно активних зонах типу "Крона" частіше спостерігається туман і випадання опадів. Багаторічні спостереження показують, що саме в просторі заповненому зонами "Онко" або "Крона" дощові розряди як правило досягають земної поверхні. На цих ділянках частіше гинуть люди, спалахують і гинуть дерева. В зонах "Онко" або "Крона" часто виникають так звані сухі блискавки, які призводять, іноді до загибелі людей, запалюючи суху траву, дерева (лісові пожежі). Патогенні зони "Онко" і "Крона" викликають шкідливий вплив не тільки на людей, але і на інші живі і неживі об'єкти (будинки, мости, тунелі, об'єкти метро і ін.). Спостереження свідчать, що тварини уникають контакту із патогенними зонами типа "Онко" і "Крона". Випромінювання цих зон негативно впливає і на рослини.

Зовнішній вигляд дерев, які знаходяться у зонах "Онко" і "Крона", відрізняється від дерев, які ростуть в звичайних умовах:

а) на стовбурах, а у деяких видів дерев і на гілках, утворюються "ракові" або "кронівські" нарости (пухлини);

б) на стовбурах дерев значно більше бічних гілок, багато сухих гілок;

в) дерева вирізняються своєю "потворною" формою;

г) стовбури дерев та гілки закручуються у відповідності до векторіальності випромінювання зони "Онко" або "Крона" в лівий, або правий бік;

д) багато стовбурів дерев роздвоюються чи можуть мати три, чотири або більше розгалужень;

е) в місцях цих зон велика кількість слабих, хворих дерев, та які відмирають.

Показниками шкідливості проживання людей в зонах "Онко" або "Крона" можуть бути:

1) захворюваність багатьох людей, (в під'їзді одного будинку і особливо молодих), онкологічними хворобами, хворобою Крона, цукровим діабетом, хворобами щитовидної залози, туберкульозом, пневмонією, гіпертонією і іншими хворобами;

2) прояви постійного почуття дискомфорту;

3) частим неспокоєм, плачем маленьких дітей;

4) впертим проявом метеоризму у немовлят;

5) небажанням дорослих дітей знаходитись чи спати в кімнатах, через які проходять випромінювання зон.

Іншими ознаками наявності випромінювань зон типу "Онко" і "Крона" можуть бути:

а) сповільнений ріст трави, чи навпаки, значно прискорений, особливо - в її центральній частині, що залежить від збігу або розбіжності векторіальності росту клітин рослини із напрямом активності патогенної зони;

б) присутність заростей такої рослини як "Рогоз широколистний" на берегах водойм, що говорить про те, що є рослини, які люблять рости саме в зонах "Онко" або "Крона". В осінній період в таких зонах трава швидше жовтіє. В погану погоду (сильний дощ, вітер, при зміні біоритмів) може відбуватися полягання трави або злакових культур в кола та чітко видимі фігури;

в) дивна поведінка поверхневих чи ґрунтових вод, їх непрогнозований підйом чи зниження відносно поверхні Землі.

Ознаки тривалого знаходження в геопатогенній зоні це:

1) дратівливість, яку не можна пояснити;

2) слабкість;

3) головні болі;

4) відчуття страху;

5) печія чи поколювання тіла;

6) серцева аритмія;

7) зміна кров'яного тиску й температури тіла.

Вода, яку підняла зона "Крона" на поверхню, в деяких джерелах, зветься "кронівською". Спостереження свідчать, що така вода може бути джерелом хвороби "Крона" та супутніх до неї захворювань, наприклад туберкульозу. Це ж стосується води, яка отримується з водопровідного крану, що розміщений в зоні "Крона", чи взятої з "кронівського" джерела та колодязя. Зона "Крона" володіє властивістю підіймати воду з підземних рік в місці її контакту з земною поверхнею. При аномальних процесах, коли вони відбуваються в біосфері, часто спостерігається підйом води на значну висоту з поверхні моря або океану. Якщо б не було зон типу "Крона", то на поверхні Землі було б значно менше джерел та рік. До того ж русла рік розміщені в місцях найбільшого скупчення зон "Крона" в біосфері. Тонкопольове випромінювання зон "Онко" і "Крона" перетинає майже без послаблення висотні будинки довільної висотності, відповідно наражаючи людей, домашніх тварин і рослини на певні захворювання.

Випромінювання зон "Онко" і "Крона" щільно пронизують структуру поверхні Землі і займають в багатьох районах від 30 до 50% площі тонкого поля Землі (біосфери). Припускається, що Земля саме з допомогою випромінювань в зонах "Онко" і "Крона" взаємодіє із далеким космосом. Доказом цього може служити те, що вся вулканічна діяльність на планеті виникає в зонах "Онко".

Значна кількість зон "Онко" і "Крона" пронизують води світового океану. В них спостерігається ослаблення зв'язків між молекулами і кластерами води. В результаті цього будь-який об'єкт в такій воді занурюється глибше і швидше тоне. Дослідження свідчать, що люди (особливо діти) в такому насиченому сіллю морі як Червоне (Єгипет), потрапивши в зону "Онко" або "Крона" можуть потонути. Людині, яка добре плаває, іноді важко виплисти з цієї зони. В океані часто спостерігаються: тумани, дивні підйоми води на значні висоти, ураганні вітри, значні опади. Безперечно, вони є особливою загрозою для водних та повітряних суден. У таких зонах трапляється порушення роботи приладів навігації, у людей стаються психічні зриви. Особливу небезпеку такі зони становлять для АЕС. Атомний реактор, що опиниться в зоні, може бути неконтрольованим (четвертий блок Чорнобильської АЕС). Всі АЕС необхідно перевіряти на придатність місцевості на "Онко" і "Крона" зони (під будівництво). Ділянки місцевості де вже побудовано АЕС необхідно перевірити на предмет наявності зон "Онко" і "Крона", а ті блоки, котрі там знаходяться необхідно зупинити та демонтувати.