- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття і характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси і види принципів міжнародного права.
- •Поняття і види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права.
- •Правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Україна як суб’єкт міжнародного права.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України.
- •Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання в міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і Антарктики.
- •Правовий режим громадян у міжнародному праві. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •Способи набуття і припинення громадянства.
- •Правовий стан іноземців. Правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття і види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Дальше по конвенції 1969р.
- •Поняття і джерела права міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •Поняття і класифікація міжнародних конференцій. Юридичне значення рішень міжнародних конференцій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття і джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття і види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття і джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їх правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Виникнення і розвиток міжнародного права прав людини.
- •Загальна характеристика “Хартії прав людини”.
- •Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини.
- •Універсальні механізми захисту прав людини.
- •Регіональні механізми захисту прав людини.
- •Європейський суд з прав людини: компетенція, порядок передачі скарг, юридичне значення рішень Суду.
- •Міжнародний захист окремих категорій осіб (жінок, дітей).
- •Поняття і джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Нейтралітет у війні.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного кримінального права.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародно-правові аспекти боротьби з тероризмом та незаконним обігом наркотичних речовин.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України.
Практична необхідність вирішення питання про співвідношення національного та міжнародного права об'єктивно постала перед Україною як новою демократичною, правовою державою, зовнішньополітична діяльність якої спрямована на інтеграцію у світову і європейську системи міжнародного співробітництва.
Протягом останнього десятиріччя Україна розвиває свою нормативну базу для вирішення питання співвідношення та врегулювання взаємодії міжнародного і національного права для приведення національного законодавства у відповідність зі своїми міжнародними зобов'язаннями. Цей процес швидко еволюціонує і регулюється сьогодні нормативними настановами таких національних актів, як:
«Декларація про державний суверенітет України»
Закон України «Про правонаступництво України»
Закон «Про дію міжнародних договорів на території України»
Закон України «Про міжнародні договори України»
«Конституція України» від 28 червня 1996 р.
Конституційне законодавство України у вирішенні питання про узгодження національного права з міжнародним правом та здійснення останнього в національно-правовій сфері під кутом юридичної техніки використовує імплементацію у формі інкорпорації, бо в Конституції України однозначно закріплене правило сприйняття чинних міжнародних договорів, затверджених вищою законодавчою владою — Верховною Радою, як частини національного законодавства України. Тобто такі міжнародні договори є джерелами інкорпорованих національно-правових норм.
Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання.
Міжнародне визнання має двоякий характер: як політичний, так і правовий. Акт визнання є передусім політичним актом, бо здебільшого виступає заявою або постановою вищих органів держав про бажання встановлення з державою, яка визнається ними, дипломатичних відносин у повному обсязі, або встановлення певних міжнародних стосунків у інших формах. Проте в кожному випадку визнання, утримання або відмови у визнанні виникають певні взаємні правові відносини та юридичні наслідки, що і є цариною права.
До загальноприйнятих положень інституту міжнародного визнання належать такі:
1)юридичного обов'язку визнання не існує, але загальновизнаним є право усталеного суб'єкта на визнання або мотивовану відмову від визнання новітніх утворень.
2) формами визнання є: визнання dejure (де-юре), de facto (де-факто) і ad hoc (ад хок).
3) за засобами їхнього здійснення розрізняють: наочно засвідчене визнання і визнання, що припускається (мовчазне визнання).
Визнання здійснюється органом, компетентним, згідно з конституційним правом даної держави, репрезентувати її в зовнішніх зносинах. Надане визнання, як правило, не відкликається і не скасовується, а в разі докорінної зміни обставин його вилучення є автоматичним.
Визнання може бути визначене як наочно засвідчена заява або така, що припускається, або інші дії чинного суб'єкта міжнародного права, які констатують факт політичного і правово Відповідно до сторони, що визнається, визнання поділяють на певні види. Найпоширенішим і юридично усталеним серед них є визнання нових держав та урядів.