- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття і характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси і види принципів міжнародного права.
- •Поняття і види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права.
- •Правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Україна як суб’єкт міжнародного права.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України.
- •Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання в міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і Антарктики.
- •Правовий режим громадян у міжнародному праві. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •Способи набуття і припинення громадянства.
- •Правовий стан іноземців. Правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття і види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Дальше по конвенції 1969р.
- •Поняття і джерела права міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •Поняття і класифікація міжнародних конференцій. Юридичне значення рішень міжнародних конференцій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття і джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття і види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття і джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їх правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Виникнення і розвиток міжнародного права прав людини.
- •Загальна характеристика “Хартії прав людини”.
- •Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини.
- •Універсальні механізми захисту прав людини.
- •Регіональні механізми захисту прав людини.
- •Європейський суд з прав людини: компетенція, порядок передачі скарг, юридичне значення рішень Суду.
- •Міжнародний захист окремих категорій осіб (жінок, дітей).
- •Поняття і джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Нейтралітет у війні.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного кримінального права.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародно-правові аспекти боротьби з тероризмом та незаконним обігом наркотичних речовин.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
Воєнна окупація — це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і установлення військової адміністрації на захопленій території. Воєнна окупація будь-якої території не означає її переходу під суверенітет держави, що захопила.
За режиму окупації стосовно цивільних осіб забороняється:
1) чинити будь-які акти насильства, залякування або образи;
2) застосовувати примусові заходи, фізичного або морального порядку, зокрема, із метою одержання відомостей;
3) застосовувати катування, тілесні покарання, медичні досліди і т.п.;
4) застосовувати колективні покарання;
5) захоплювати заручників;
6) депортувати цивільне населення з окупованої території.
Воєнна окупація — це міжнародно-правовий режим, при якому:
1) збройні сили однієї держави тимчасово займають і удержують територію ворожої держави;
2) окупант здійснює функції воєнного контролю і цивільного управління шляхом установлення нових норм права;
3) продовжується стан війни між державою, що окупується, й державою, що окупує;
4) суверенітет стосовно окупованої території не переходить до окупанта і він не вправі цілком ліквідувати стару систему права;
5) міждержавні відносини на окупованій території регулюються нормами міжнародного гуманітарного права;
Обмеження засобів і методів ведення війни.
Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Існує принцип, що забороняє застосування в збройних конфліктах зброї, снарядів і речовин і методів ведення війни, що можуть завдати надмірні ушкодження або принести зайві страждання. Засобами ведення війни – зброя й інші засоби, застосовувані збройними силами у війні для заподіяння шкоди і поразки супротивника. Методи ведення війни — це способи застосування засобів війни. Відповідно до міжнародного права цілком заборонені такі засоби ведення війни:
вибухові і запальні кулі;
кулі, що розвертаються або сплющуються в людському тілі;
отрути й отруєна зброя;
задушливі, отруйні та інші гази, рідини і процеси;
біологічна зброя;
засоби впливу на природне середовище, що мають широкі довгострокові наслідки в якості засобів руйнації, завдання шкоди або заподіяння шкоди іншій державі.
Щодо можливості застосування ядерної зброї, прямої заборони використовувати ядерну зброю в міжнародному праві немає, ядерні держави обґрунтовують правомірність її використання при здійсненні права на колективну й індивідуальну самооборону, при нанесенні відповідного ядерного удару. Проте, з іншого боку, у міжнародному праві є норми про заборону засобів і методів ведення війни, що спричиняють надмірні руйнації, що мають невибіркову дію, норми про захист цивільного населення під час війни, тому вважається обгрунтованим віднесення ядерної зброї до заборонених засобів і методів ведення війни. Забороняється при будь-яких обставинах застосовувати:
1) міни-пастки у вигляді переносного предмета, що здається нешкідливим, який призначений для поміщення в нього вибухової речовини і для вибуху при доторку або наближенні до нього;
2) міни-пастки, що яким-небудь чином з'єднані або асоціюються з міжнародно визнаними захисними сигналами; хворими, пораненими або мертвими; місцями поховання; медичними об'єктами, устаткуванням або транспортом; дитячими іграшками; продуктами харчування; кухонним посудом.
Забороняється також перетворювати ліси або інші види рослинного покрову в об'єкт нападу з застосуванням запальної зброї, за винятком випадків, коли такі природні елементи використовуються для того, щоб укрити, сховати або замаскувати комбатантів або інші військові об'єкти, або коли вони самі є військовими об'єктами.
Відповідно до міжнародного права заборонені також такі методи ведення війни:
зрадницьки вбивати або ранити мирне населення або супротивника;
вбивати або ранити супротивника, що здався і склав зброю;
повідомляти тому, хто обороняється, що у разі опору пощади нікому не буде;
незаконно користуватися парламентерським прапором або прапором держави (нейтральної), що не бере участь у війні, прапором або знаками Червоного Хреста та ін
примушувати громадян ворожої сторони брати участь у військових діях проти своєї держави;
геноцид під час війни;
7)убивство парламентера й осіб, які його супроводжують (трубача, сурмача, барабанщика);
