84. Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.

Воєнна окупація — це тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і установлення військової адміністрації на захопленій території. Воєнна окупація будь-якої території не означає її переходу під суверенітет держави, що захопила.

За режиму окупації стосовно цивільних осіб забороняється:

1) чинити будь-які акти насильства, залякування або образи;

2) застосовувати примусові заходи, фізичного або морального порядку, зокрема, із метою одержання відомостей;

3) застосовувати катування, тілесні покарання, медичні досліди і т.п.;

4) застосовувати колективні покарання;

5) захоплювати заручників;

6) депортувати цивільне населення з окупованої території.

Воєнна окупація — це міжнародно-правовий режим, при якому:

1) збройні сили однієї держави тимчасово займають і удержують територію ворожої держави;

2) окупант здійснює функції воєнного контролю і цивільного управління шляхом установлення нових норм права;

3) продовжується стан війни між державою, що окупується, й державою, що окупує;

4) суверенітет стосовно окупованої території не переходить до окупанта і він не вправі цілком ліквідувати стару систему права;

5) міждержавні відносини на окупованій території регулюються нормами міжнародного гуманітарного права;

85. Обмеження засобів і методів ведення війни.

Відповідно до норм міжнародного права право сторін у збройному конфлікті вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим. Існує принцип, що забороняє застосування в збройних конфліктах зброї, снарядів і речовин і методів ведення війни, що можуть завдати надмірні ушкодження або принести зайві страждання. Засобами ведення війни – зброя й інші засоби, застосовувані збройними силами у війні для заподіяння шкоди і поразки супротивника. Методи ведення війни — це способи застосування засобів війни. Відповідно до міжнародного права цілком заборонені такі засоби ведення війни:

1. вибухові і запальні кулі;

2. кулі, що розвертаються або сплющуються в людському тілі;

3. отрути й отруєна зброя;

4. задушливі, отруйні та інші гази, рідини і процеси;

5. біологічна зброя;

6. засоби впливу на природне середовище, що мають широкі довгострокові наслідки в якості засобів руйнації, завдання шкоди або заподіяння шкоди іншій державі.

Щодо можливості застосування ядерної зброї, прямої заборони використовувати ядерну зброю в міжнародному праві немає, ядерні держави обґрунтовують правомірність її використання при здійсненні права на колективну й індивідуальну самооборону, при нанесенні відповідного ядерного удару. Проте, з іншого боку, у міжнародному праві є норми про заборону засобів і методів ведення війни, що спричиняють надмірні руйнації, що мають невибіркову дію, норми про захист цивільного населення під час війни, тому вважається обгрунтованим віднесення ядерної зброї до заборонених засобів і методів ведення війни. Забороняється при будь-яких обставинах застосовувати:

1) міни-пастки у вигляді переносного предмета, що здається нешкідливим, який призначений для поміщення в нього вибухової речовини і для вибуху при доторку або наближенні до нього;

2) міни-пастки, що яким-небудь чином з'єднані або асоціюються з міжнародно визнаними захисними сигналами; хворими, пораненими або мертвими; місцями поховання; медичними об'єктами, устаткуванням або транспортом; дитячими іграшками; продуктами харчування; кухонним посудом.

Забороняється також перетворювати ліси або інші види рослинного покрову в об'єкт нападу з застосуванням запальної зброї, за винятком випадків, коли такі природні елементи використовуються для того, щоб укрити, сховати або замаскувати комбатантів або інші військові об'єкти, або коли вони самі є військовими об'єктами.

Відповідно до міжнародного права заборонені також такі методи ведення війни:

1. зрадницьки вбивати або ранити мирне населення або супротивника;

2. вбивати або ранити супротивника, що здався і склав зброю;

3. повідомляти тому, хто обороняється, що у разі опору пощади нікому не буде;

4. незаконно користуватися парламентерським прапором або прапором держави (нейтральної), що не бере участь у війні, прапором або знаками Червоного Хреста та ін

5. примушувати громадян ворожої сторони брати участь у військових діях проти своєї держави;

6. геноцид під час війни;

7)убивство парламентера й осіб, які його супроводжують (трубача, сурмача, барабанщика);