- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття і характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси і види принципів міжнародного права.
- •Поняття і види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права.
- •Правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Україна як суб’єкт міжнародного права.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України.
- •Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання в міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і Антарктики.
- •Правовий режим громадян у міжнародному праві. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •Способи набуття і припинення громадянства.
- •Правовий стан іноземців. Правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття і види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Дальше по конвенції 1969р.
- •Поняття і джерела права міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •Поняття і класифікація міжнародних конференцій. Юридичне значення рішень міжнародних конференцій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття і джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття і види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття і джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їх правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Виникнення і розвиток міжнародного права прав людини.
- •Загальна характеристика “Хартії прав людини”.
- •Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини.
- •Універсальні механізми захисту прав людини.
- •Регіональні механізми захисту прав людини.
- •Європейський суд з прав людини: компетенція, порядок передачі скарг, юридичне значення рішень Суду.
- •Міжнародний захист окремих категорій осіб (жінок, дітей).
- •Поняття і джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Нейтралітет у війні.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного кримінального права.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародно-правові аспекти боротьби з тероризмом та незаконним обігом наркотичних речовин.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
Євразійське Економічне Співтовариство.
Євразі́йське економі́чне співтовари́ство (ЄврАзЕС) — міжнародна економічна організація, наділена функціями, пов'язаними з формуванням загальних зовнішніх митних кордонів країн-засновників, що до неї належать (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан), виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування загального ринку.
ЄврАзЕС створено для ефективного просування процесу формування державами-учасниками Митного союзу Єдиного економічного простору, координації їхніх підходів до інтеграції у світову економіку і міжнародну торгівельну систему.
Спостерігачі ЄврАзЕС: Вірменія, Молдова, Україна.
ЄврАзЕС було створено на основі створеного в 1995 р. Митного союзу Бєларусі, Казахстану, Киргизстана та Росії. З ініціативою перетворення Митного союзу в нову міжнародну економічну організацію в травні 2000 р. виступив президент Росії Володимир Путін.
10 жовтня 2000 р. в Астані президенти Бєларусі, Казахстана, Киргизстана, Росії та Таджикистана підписали Договір про заснування Євразійського економічного співтовариства.
У грудні 2003 року ЄврАзЕС був наданий статус спостерігача при Генеральній Асамблеї ООН.
У вересні 2005 р. прем'єр-міністри країн ЄврАзЕС підписали в Душанбе базовий документ по формуванню паливно-енергетичного балансу держав співтовариства, проект угоди про регулювання поставок зерна на ринки співтовариства.
7 вересня 2005 р. в Санкт-Петербурзі на саміті ЦАС було ухвалене рішення об'єднати Організацію «Центрально-Азіатське співробітництво» з ЄврАзЕС.
У листопаді 2005 р. почала свою роботу Рада з фінансово-економічної політики ЄврАзЕС.
24 січня 2006 р. на позачерговому засіданні Міждержавної ради ЄврАзЕС у Санкт-Петербурзі був підписаний протокол про приєднання Узбекистана до співтовариства.
У червні 2006 р. на Мінському саміті країн ЄврАзЕС було ухвалене рішення, що подальша робота з формування Митного союзу буде проходити на базі ЄврАзЕС із урахуванням напрацювань проекту ЄЕП. Організаційні структури по формуванню ЄЕП відтепер діють на площадці Секретаріату ЄврАзЕС. Доцільність такого рішення була продиктована тим, що цілі та завдання ЄврАзЕС і ЄЕП ідентичні — створення спільного ринку й єдиного економічного простору.
2 листопада 2006 р. парламент Казахстана ратифікував протокол до угоди між урядами Росії, Білорусії, Казахстану, Киргизії й Таджикистану про взаємні безвізові поїздки громадян. Відповідно до умов протоколу, при збереженні безвізового режиму між державами-членами ЄврАзЕС вводиться єдиний перелік документів для переміщення громадян згаданих держав по території співтовариства. 6 жовтня 2007 р. в Душанбе пройшов саміт ЄврАзЕС, на якому була прийнята концепція митного союзу Росії, Казахстана та Білорусії. План дій по формуванню митного союзу розрахований на три роки. Також було ухвалене рішення про формування комісії Митного союзу — наднаціонального органу. Росія одержала в ньому 57 % голосів, а Казахстан і Білорусь — по 21,5 %.
До органів управління ЄврАзЕС відносяться:
Міждержавна Рада;
Інтеграційний Комітет;
Міжпарламентська Асамблея;
Суд Співтовариства.
Вищим органом управління ЄврАзЕС є Міждержавна Рада, до складу якої входять глави держав і глави урядів. Міждержавна Рада розглядає принципові питання, пов'язані спільними інтересами держав-членів Співтовариства, визначає стратегію, напрямки та перспективи розвитку інтеграції й приймає рішення, спрямовані на реалізацію завдань ЄврАзЕС. Міждержавна Рада на рівні глав держав збирається не рідше одного разу на рік і на рівні глав урядів не рідше двох разів на рік.
Виконавчий орган Євразійського економічного співтовариства — Інтеграційний Комітет. Основними функціями Інтеграційного комітету є забезпечення взаємодії органів ЄврАзЕС, контроль за реалізацією рішень, прийнятих Міждержавною Радою, підготовка пропозицій по формуванню бюджету Співтовариства й контроль за його виконанням. До складу Інтеграційного Комітету входять заступники глав урядів. У період між засіданнями Інтеграційного комітету поточну роботу Співтовариства забезпечує Комісія постійних представників, призначуваних главами держав.
Секретаріат Інтеграційного комітету здійснює організаційне й інформаційно-технічне забезпечення діяльності Міждержавної Ради й Інтеграційного Комітету. Дві третини персоналу Секретаріату перебувають у Москві, одна третина — в Алма-Аті.
У Міждержавній Раді рішення приймаються консенсусом, в Інтеграційному Комітеті, радах, комісіях при ньому — більшістю у дві третини голосів. Структура розподілу голосів така:
у Російської Федерації — 40 % у загальному обсязі голосів;
по 15 % у Казахстана, Узбекистана та Білорусії;
по 7,5 % — у Таджикистана та Киргизії.
Часткові внески в бюджет ЄврАзЕС відповідають кількості голосів держав-членів при прийнятті рішень.
Міжпарламентська Асамблея ЄврАзЕС — орган міжпарламентського співробітництва держав-членів співтовариства. Основною метою діяльності Асамблеї є правове забезпечення функціонування ЄврАзЕС і гармонізація (зближення, уніфікація) законодавств держав-членів співтовариства, приведення його у відповідність із договорами, укладеними в рамках ЄврАзЕС.
Асамблея формується з парламентаріїв, що делегуються парламентами держав співтовариства. Чисельність парламентських делегацій становить:
Республіка Бєларусь — 14 парламентаріїв;
Республіка Казахстан — 14;
Киргизська Республіка — 7;
Російська Федерація — 28;
Республіка Таджикистан — 7.
Число представників від Узбекистану поки не визначено.
Засідання Міжпарламентської Асамблеї ЄврАзЕС проходять у Санкт-Петербурзі.
Суд Співтовариства покликаний забезпечувати однакове застосування державами-членами діючих у рамках ЄврАзЕС договорів і інших нормативних актів. До формування Суду Співтовариства його функції покладені на Економічний Суд СНД.
