- •Розкрийте поняття міжнародного публічного права (предмет і об’єкт, основні ознаки та характерні риси сучасного міжнародного права).
- •Поняття і характеристика системи міжнародного права.
- •Поняття, характерні риси та класифікація норм міжнародного права.
- •Поняття кодифікації міжнародного права та її види.
- •Поняття, характерні риси і види принципів міжнародного права.
- •Поняття і види джерел міжнародного права.
- •Суб’єкти міжнародного публічного права (поняття, властивості та їх види).
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права.
- •Правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність.
- •Правосуб’єктність міжнародних організацій та державоподібних утворень.
- •Україна як суб’єкт міжнародного права.
- •Сфера дії міжнародного права. Взаємовплив міжнародного права і внутрішньодержавного права.
- •Характеристика теорій співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.
- •Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України.
- •Визнання в міжнародному праві. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання в міжнародному праві.
- •Поняття, види і теорії правонаступництва у міжнародному праві.
- •Правонаступництво України у зв’язку з припиненням існування срср.
- •Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності.
- •Поняття міжнародного правопорушення та їх види.
- •Охарактеризуйте види та форми відповідальності в міжнародному праві.
- •Обставини, що виключають відповідальність у міжнародному праві.
- •Поняття і характерні особливості міжнародно-правових санкцій.
- •Інститут розв’язання міжнародних спорів. (Поняття міжнародного спору і засоби їх вирішення). Вирішення спорів у міжнародних організаціях.
- •Охарактеризуйте дипломатичні (політичні) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Охарактеризуйте правові (судові) засоби вирішення міжнародних спорів.
- •Міжнародний суд оон та його діяльність у розв’язанні міжнародних спорів.
- •Поняття і види територій у міжнародному праві.
- •Склад і юридична природа державної території. Способи придбання і зміни державної території.
- •Державний кордон і його види. Поняття делімітації та демаркації державних кордонів.
- •Міжнародні ріки і їх правовий режим. Правовий режим Дунаю.
- •Охарактеризуйте правовий режим Арктики і Антарктики.
- •Правовий режим громадян у міжнародному праві. Подвійне громадянство і безгромадянство.
- •Способи набуття і припинення громадянства.
- •Правовий стан іноземців. Правовий статус біженців за міжнародним правом. Право притулку.
- •Поняття і джерела права міжнародних договорів.
- •Поняття і види міжнародних договорів (форма, структура та дія міжнародних договорів).
- •Охарактеризуйте сторони в міжнародних договорах та стадії укладання міжнародних договорів.
- •Повноваження на укладання міжнародного договору.
- •Недійсність, призупинення і припинення дії міжнародних договорів.
- •Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.
- •Дальше по конвенції 1969р.
- •Поняття і джерела права міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій.
- •Поняття і класифікація міжнародних конференцій. Юридичне значення рішень міжнародних конференцій.
- •Організація Об’єднаних Націй.
- •Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
- •Рада Європи.
- •Європейський Союз.
- •Організація Північноатлантичного договору (нато).
- •Співдружність Незалежних Держав.
- •Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсє).
- •Євразійське Економічне Співтовариство.
- •Поняття і джерела права зовнішніх зносин.
- •Поняття і види органів зовнішніх зносин держав.
- •Дипломатичне представництво. Види і функції.
- •Глава і персонал дипломатичного представництва. Привілеї та імунітети.
- •Консульська установа. Види і функції.
- •Глава і персонал консульської установи. Привілеї та імунітети.
- •Постійні представництва держав при міжнародних організаціях.
- •Спеціальні місії.
- •Поняття і джерела міжнародного морського права.
- •Внутрішні морські води.
- •Територіальне море і прилегла зона.
- •Відкрите море та його свободи. Міжнародний район морського дна (Район).
- •Континентальний шельф. Виключна економічна зона.
- •Міжнародні протоки і міжнародні канали.
- •Води держав-архіпелагів.
- •Поняття, принципи та джерела міжнародного повітряного права.
- •Міжнародні польоти та їх правове регулювання. Свободи повітря.
- •Боротьба з актами незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
- •Міжнародне космічне право та його джерела.
- •Правовий режим космічного простору і небесних тіл.
- •Відповідальність у міжнародному повітряному і міжнародному космічному праві.
- •Виникнення і розвиток міжнародного права прав людини.
- •Загальна характеристика “Хартії прав людини”.
- •Міжнародні механізми забезпечення і захисту прав людини.
- •Універсальні механізми захисту прав людини.
- •Регіональні механізми захисту прав людини.
- •Європейський суд з прав людини: компетенція, порядок передачі скарг, юридичне значення рішень Суду.
- •Міжнародний захист окремих категорій осіб (жінок, дітей).
- •Поняття і джерела міжнародного гуманітарного права.
- •Поняття “війна”, “збройний конфлікт” у міжнародному праві. Види збройних конфліктів.
- •Правовий статус учасників збройних конфліктів.
- •Правові наслідки початку та закінчення війни.
- •Режим воєнного полону. Режим воєнної окупації.
- •Обмеження засобів і методів ведення війни.
- •Нейтралітет у війні.
- •Поняття, джерела і принципи міжнародного кримінального права.
- •Поняття міжнародного злочину та їх класифікація.
- •Міжнародно-правові аспекти боротьби з тероризмом та незаконним обігом наркотичних речовин.
- •Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб.
- •Інтерпол у боротьбі з міжнародною злочинністю. Україна та Інтерпол.
- •Міжнародний кримінальний суд: правила процедури і доказування. Привілеї та імунітети Міжнародного кримінального суду.
- •Поняття, принципи та джерела права навколишнього середовища. Договірні та інституційні форми співробітництва держав з питань охорони навколишнього середовища.
Організація Об’єднаних Націй.
Першим кроком до створення ООН стала союзницька декларація, підписана в Лондоні 1941 року. 1945 року Статут ООН ратифікований п'ятьма постійними членами Ради Безпеки, більшістю інших держав, що підписали його, і набрав сили. Таким чином, Організація Об'єднаних Націй була створена. Статут ООН до числа головних органів відносить Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економічну і Соціальну Раду, Раду з опіки, Міжнародний Суд і Секретаріат.
Генеральна Асамблея — сесійний орган ООН — складається з представників усіх держав-членів. Генеральна Асамблея має право обговорювати будь-які питання, що входять у компетенцію ООН. Вона уповноважена розглядати загальні принципи міжнародного співробітництва в справі підтримки миру і безпеки, включаючи проблему роззброювання. Проте будь-яке питання, по котрому необхідно почати дії, до і після його обговорення Генеральною Асамблеєю повинно бути передане Раді Безпеки, тому що вона є єдиним органом ООН, уповноваженим приймати рішення щодо таких дій. Чергові сесії Генеральної Асамблеї проводяться 1 раз у рік. В міру необхідності можуть проводитися також спеціальні сесії Генеральної Асамблеї, що скликаються Генеральним секретарем за вимогою Ради Безпеки або більшості членів ООН.
Секретаріат — постійно діючий адміністративний орган ООН, що складається з Генерального секретаря і необхідного персоналу. Генеральний секретар призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки на термін 5 років і може бути в тому ж порядку призначений на новий термін. На Секретаріат у цілому покладений обов'язок із забезпечення необхідних умов для роботи інших органів ООН: упорядкування протоколів, здійснення усних і письмових перекладів виступів і документів, опублікування резолюцій та інших матеріалів.
Міжнародний Суд ~ головний судовий орган ООН. Міжнародний Суд діє на основі Статуту ООН і Статуту Міжнародного Суду ООН, що є невід'ємною частиною Статуту. Держави — не члени ООН також можуть брати участь у Статуті Міжнародного Суду на умовах, обумовлених у кожному окремому випадку Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Суд складається з 15 незалежних суддів, обраних із числа осіб високих моральних якостей, що задовольняють вимогам, запропонованим у їхніх країнах для призначення на вищі судові посади, або тих, хто є юристами з визнаним авторитетом в галузі міжнародного права. При цьому в складі Суду не може бути двох громадян тієї самої держави. Члени Суду діють в особистій якості і не є представниками держави свого громадянства. Вони також не можуть виконувати ніяких політичних або адміністративних обов'язків і не вправі присвячувати себе ніякому іншому заняттю фахового характеру.
Міжнародне агентство з атомної енергії (магате). Гарантії магате.
Міжнаро́дна аге́нція з а́томної ене́ргії або МАГАТЕ (англ. International Atomic Energy Agency) є провідним світовим міжнародним урядовим форумом науково-технічної співпраці в області мирного використання ядерної технології.
Статут Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) ухвалили 26 жовтня 1956 року на міжнародній конференції, яку проводили в штаб-квартирі ООН. Агентство почало існувати у Відні з 29 липня 1957 року. 14 листопада 1957 року Генеральна Асамблея ухвалила угоду щодо відносин між МАГАТЕ і ООН.
Згідно з Статутом двома основними цілями діяльності МАГАТЕ є контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу МАГАТЕ не буде використано у військових цілях.
МАГАТЕ встановлює стандарти ядерної безпеки і захисту довкілля, надає країнам-членам технічну допомогу, а також заохочує обмін науковою і технічною інформацією щодо ядерної енергії.
Однією з важливих функцій Агентства є забезпечення того, що ядерні матеріали і обладнання для атомних станцій не використовуватимуть для військових цілей. Система безпеки МАГАТЕ базується на суворому контролі за використанням ядерних матеріалів, які здійснюють на місцях інспектори МАГАТЕ.
МАГАТЕ надає поради і практичну допомогу урядам різних країн щодо здійснення програм використання атомної енергії. Головна ціль цих програм — сприяти передачі навичок і знань для того, щоб країни могли здійснювати атомні програми ефективніше і безпечніше. Агентство пропонує радників й обладнання, навчає спеціалістів.
МАГАТЕ збирає інформацію стосовно кожного аспекту ядерних технологій і поширює її за допомогою своєї Міжнародної ядерної інформаційної системи у Відні. Разом з ЮНЕСКО Агентство керує Міжнародним центром теоретичної фізики в Трієсті, Італія, а також утримує три лабораторії для вивчення можливого практичного застосування принципів ядерної фізики. Агентство співпрацює з ВОЗ щодо проблем використання радіації в медицині і біології.
Найважливіший напрям діяльності МАГАТЕ — забезпечення нерозповсюдження ядерної зброї. У 1968 році 102 країни підписали договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). За Договором про нерозповсюдження ядерної зброї на МАГАТЕ покладена перевірка виконання зобов'язань його учасників. Контрольні функції Агентства — так звані гарантії МАГАТЕ — мають за мету не допустити в країнах, що не володіють ядерною зброєю, переключення атомної енергії з мирного застосування на створення ядерної зброї. Перевірка може відбуватися тільки на основі угоди з державою, в якій повинна проводитися інспекція. Ухвалення гарантій є добровільним. Контроль МАГАТЕ розповсюджується на десятки країн світу, включаючи держави з розвиненою ядерною промисловістю. У добровільному порядку під гарантії Агентства поставили ядерні установки США, Великобританія, Франція, Китай, Росія. Гарантії МАГАТЕ розповсюджуються також на 95% ядерних установок за межами п'яти вищеназваних держав. До теперішнього часу діє 225 угод про гарантії з 141 державою.
Керівними органами МАГАТЕ є Генеральна конференція, Рада керівників, Секретаріат.
Генеральна конференція — найвищий орган агентства. Складається з представників всіх країн, що входять в організацію, обирає Раду керівників і контролює роботу секретаріату, обирає генерального директора. Генеральна конференція скликається один раз на рік. Рада керівників складається з 35 розпорядних директорів, є виконавчим органом агентства. Він правомочний ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма країнами-членами МАГАТЕ. Рада керівників зазвичай збирається п'ять разів на рік.
Секретаріат — адміністративний орган, має в своєму складі відділ ядерної енергії і безпеки, що відає питаннями ядерної енергетики і реакторів, ядерною безпекою, захистом довкілля і науково-технічною інформацією, відділ наукових досліджень ізотопів, відділ технічної співпраці і відділ адміністрації. На Секретаріат, який очолює Генеральний директор, покладається обов'язок здійснення програми МАГАТЕ після її затвердження Радою і Генеральною конференцією.
Генеральний директор обирається строком на 4 роки. Станом на листопад 2010 року агенство нараховувало 151 країну учасницю.
