41. Охарактеризуйте законодавство України про міжнародні договори.

З моменту набуття Україною незалежності нею було ухвалено низку законодавчих актів щодо міжнародних договорів, що й дай право говорити про законодавство України з права міжнародних договорів.

До них можна віднести:

1. Декларацію про державний суверенітет України;

2. ЗУ «Про дію міжнародних договорів на території України»;

3. ЗУ «Про міжнародні договори України» тощо.

Дальше по конвенції 1969р.

42. Поняття і джерела права міжнародних організацій. Поняття і класифікація міжнародних організацій.

Міжнародні організації наділені міжнародною правосуб’єктністю, здатністю вступати у зносини з іншими суб’єктами міжнародного права, укладати міжнародні договори. Відносини міжнародних організацій з державами-членами регулюються відповідними засновницькими документами (статутами), а також прийнятими організацією постановами, рішеннями, резолюціями. Особлива значимість діяльності міжнародних організацій, їхня роль в обговоренні і вирішенні найбільш складних питань міжнародних відносин викликали необхідність виникнення в міжнародному праві окремої галузі — права міжнародних організацій. Норми права міжнародних організацій — є переважно нормами договірного характеру, а саме право організацій — однією з найбільш кодифікованих галузей міжнародного права. Джерелами цієї галузі є установчі документи міжнародних організацій.

Ознаки міжнародної (міждержавної) організації:

договірна основа;

мета;

організаційна структура;

правосуб’єктність;

відповідність міжнародному праву.

Міжнародна організація – об’єднання держав на основі міжнародного договору для досягнення певної мети з відповідною системою постійнодіючих органів, наділене правосуб’єктністю і засноване відповідно до міжнародного права.

Право міжнародних організацій – галузь міжнародного права, яка регламентує діяльність міжнародних організацій. До джерел права міжнародних організацій належать статути міжнародних організацій і їх внутрішні акти – постанови, резолюції, рішення тощо.

Класифікація:

За предметом діяльності — політичні, економічні, кредитно-фінансові, з питань торгівлі, охорони здоров'я, культури та ін.

За колом учасників — універсальні, регіональні.

За порядком прийому нових членів — відкриті, закриті.

За цілями та принципами діяльності — з загальною компетенцією, зі спеціальною компетенцією.

За кількістю членів — всесвітні, групові

43. Поняття і класифікація міжнародних конференцій. Юридичне значення рішень міжнародних конференцій.

Виходячи з наявності широкого кола різноманітних тлумачень понят-тя міжнародна конференція є доцільним її розгляд у широкому та вузькому змісті.

Міжнародна конференція у вузькому змісті — це тимчасовий орган, який створюється державами-учасницями, та покликаний обговорювати постав-лені перед ним питання та приймати узгоджені рішення.Міжнародна конференція у широкому змісті — це зустріч офіційних представників двох або більше держав для обговорення питань, які станов-лять спільний інтерес.Виходячи з вищезазначених тлумачень вважаємо можливим навести уніфіковане тлумачення, яке повністю розкриватиме зміст поняття. Тож, міжнародна конференція — це тимчасовий міжнародний орган, у якому беруть участь офіційні представники двох та більше держав, міжурядових та неурядових організацій у якості спостерігачів, який має погоджені учасника-ми цілі, компетенцію та правила процедури. Різниця в найменуванні конференції (конгрес, нарада, зустріч тощо) не мають особливого юридичного значення.Міжнародні конференції мають багато спільного з міжнародними організаціями: вони становлять собою зустріч представників держав; для забезпечення діяльності конференції створюються робочі органи (комі-тети, комісії); ці органи діють на підставі правил, встановлених державами-учасницями конференції. Основна відмінність міжнародних конференцій від міжнародних організацій полягає у тому, що конференції — це тимчасові органи.Залежно від сфери діяльності розрізняють такі види міжнародних кон-ференцій: мирні; політичні; економічні; дипломатичні; змішані. За періодичністю проведення міжнародні конференції поділяються на:

— періодичні;

— конференції ad hoc — такі, що скликаються державою-ініціатором (державами) чи міжнародною організацією для одноразової роботи.

За колом учасників міжнародні конференції поділяються на:

— універсальні — є відкритими для участі для будь-якої держави та ін-ших суб’єктів міжнародного права;

— регіональні — в яких брати участь можуть лише ті держави та міжна-родні організації, які знаходяться у певному географічному регіоні.

Коло учасників та порядок роботи міжнародної конференції

При визначенні кола учасників міжнародних конференції перш за все потрібно враховувати її мету та характер. При цьому варто виокремлювати три групи учасників конференції:

— ініціатори;

— власне учасники конференції;

— спостерігачі.

Ініціаторами проведення конференції може виступити держава, група держав або міжнародна організація. Учасниками конференції є держави чи міжнародні організації, запроше-ні ініціатором для участі у конференції та прийняття юридично значущого рішення. Останнім часом широко застосовується практика запрошення на міжна-родні конференції спостерігачів, які не мають права голосу. За згоди учас-ників конференції спостерігачі можуть виступати на її засіданнях. Участь спостерігачів зазвичай регламентується правилами процедури конференції. Зазвичай спостерігачів направляють міжурядові та неурядові організації, а також держави, які не беруть участі у конференції.