19.A Позиція як система вибіркових відносин.

Поняття “позиція особистості” запропоноване відомим австр.псих. А.Адлером, засновником індивідуал.психології. Сам він наз. Своє вчення “позиційною психологією”. У А.Адлера поняття соціальної позиції пов'язане з прагненням особистості до успіху, самоствердження, до почуття спільності. Ці імпульси виконують компенсаційну функцію в подоланні почуття неповноцінності, пов'язаного з органічними дефектами, н-д, малим зростом людини. Компенсація почуття неповноцінності здебільшого реалізується у прагненні до влади та прагненні до спільності, що виявляється у готовності людини до співробітництва з іншими для досягнення спільних цілей. Поняття “позиція особистості” вживається як у нашій так і в зарубіжній літ-рі, проте описуються по-різному. Дуже часто його ототожнюють із поняттями “роль”, “статус”, “відношення”, “установка”, “ціннісні орієнтації”. Є два загальні підходи до розуміння позиції. З першого підходу (соціологічного) під позицією розуміється щось зовнішнє до особистості, те місце, яке вона посідає в системі відносин певної соціальної структури, умови, за яких людина діє як особистість. Так, чеський психолог Ф.Якубчак вважає, що позиція характеризує місце особистості, класу або категорії людей у суспільній структурі, а також стосовно інших людей. Для І.С.Кона, А.Кречмара, Е.В.Бєляєва позиція – це також соціальне становище особистості, її місце в соціальній структурі. В.І.Селиванов, А.Д.Глоточкін вживають поняття позиції в значенні ролі. У другому підході (психологічному) позиція розглядається як внутрішній компонент, який входить до структури особистості. Зокрема, Б.Г.Ананьєв виходить з того, що позиція особистості як суб'єкта суспільної поведінки і соціальної діяльності є складною системою відносин особистості, вказуючи, установок і мотивів, цілей та цінностей. В.М.Мясищев пов'язує поняття “позиції” з системою відносин особистості, вказуючи, що психол. відношення виражає активну вибіркову позицію особистості, яка визначає індивідуальний характер діяльності та окремих вчинків. Для Л.І.Божович позиція виступає як система внутрішніх мотивів, потреб, прагнень (“внутрішня позиція”), які зумовлюють певну структуру ставлення людини до дійсності, до оточення і до самої себе. Саме з позиції, на думку Б.Д.Паригіна, починається той структурний пласт психіки, що характеризує особистість вже не як об'єкта, а як суб'єкта соціальних відносин. Як соціально-психол. поняття “позиція” є структурно-особистісним утворенням, яке з одного боку, відображає відношення особистості в системі соціально-психол. спілкування, а з іншого – відображенням міжособистісних відносин у внутрішній структурі особистості, яка ґрунтується на її вибірковому, усвідомленому ставленні до людей безпосереднього кола спілкування, суспільства, самої себе. Тобто йдеться про інтегральну властивість особистості, систему її вибіркових відносин. Властивістю позиції особистості як вибіркової активності в системі взаємовідносин є притаманне людині прагнення завойовувати для себе право на певну лінію поведінки, що є рушійною силою її соціального і психічного розвитку.

19Б. Соціальна роль. Усвоение опыта происходит через усвоение социальных ролей. Выдают понятия: социальный статус, социальные роли, ролевое поведение.

Статус – положение человека в общественной системе отношений. (Статус студента, статус преподавателя – отношение к вузу) .

Социальная роль – связано с социальным статусом (определенная поведенческая модель) . Норма поведения человека, занимающего определенный статус. (Общество задает стереотип поведения в определенном статусе: норма поведения студента; норма поведения преподавателя) .

Ролевое поведение – конкретное исполнение человеком социальной роли находит отражение в индивидуальности.

Америк Мидд впервые предложил понятие социальная роль. Человек становиться личностью только тогда, когда он умеет посмотреть на себя глазами другой личности.

Структура роли: 1. Модель поведения человека, занимающий определенный статус со стороны общества. 2. Система представления поведения самого человека, занимающий определенный статус.

3. Реальное наблюдаемое поведение человека, занимающего данный статус. Кода согласованны компоненты, роли едины – поведение адаптивно. Кода рассогласование – ситуация ролевого конфликта. Поведение неадекватно, дезадаптивно. Ролевые конфликты: межролевой, внутриролевой.

Межролевой конфликт – возникает в том случае, когда человек является исполнителем нескольких ролей, требования которых несовместимы или нет сил, времени исполнять эти роли хорошо (профессионала, студента, дочери, жены, родителя) . Человек должен выстроить приоритетность ролей в зависимости от ситуации, тогда снимается межролевой конфликт.

Внутриролевой конфликт – к исполнителю одной роли предъявляются разные требования различными социальными группами (студент – требования семьи к нему одни, студент – требования студентов другие) . Снимает конфликт выбор значимых требований референтной группы.