Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екз.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
615.42 Кб
Скачать
  1. Характеристика сучасних систем управління якістю продукції.

До найважливіших методів забезпечення належної якості та конкурентоспроможності продукції належать державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічний контроль.

Органи державного нагляду в Україні:

• Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України);

• Територіальні центри стандартизації, метрології та сер­тифікації.

Основні функції органів державного нагляду за які­стю продукції:

• перевірка дотримання вимог стандартів (норм і правил), узагальнення її наслідків та інформування про них відповідні владні структури і громадськість;

• оперативне вжиття заходів щодо припинення порушень стандартів (норм, правил);

• внесення пропозицій щодо поліпшення якості відповід­них видів продукції

Державний нагляд за якістю здійснюється стосов­но таких об'єктів:

продукція виробничо-технічного призначення, това­ри народного споживання та продукти харчування — на від­повідність стандартам, нормам і правилам;

експортна продукція — на відповідність стандартам (нормам і правилам) чи окремим вимогам, обумовленим у договорі (контракті);

імпортна продукція — на відповідність чинним у кра­їні реалізації стандартам (нормам, правилам) стосовно безпе­ки для життя, здоров'я та майна людей і навколишнього при­родного середовища;

атестовані виробництва — на відповідність устано­вленим вимогам до сертифікації продукції даного підприємства.

Структурний підрозділ, що виконує функції контролю якості продукції на підприємстві – відділ технічного контролю (ВТК), головне завдання якого полягає в тім, щоб постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований у нормативних документах, через безпосередню перевірку кожного виробу та цілеспрямований вплив на умови і чинники, що визначають якість продукції. Об‘єкти контролю: на Вході системи, виробничому процес, виході системи.

Види контролю: суцільний\вибірковий\статистийний\»летючий»\інспеційний, візуальний\геометричний\лабораторний аналіз\контрольно-здавальні випробовування, вхідний\проміжний\вихідний, активний\пасивний, автоматизований\механізований\ручний, стаціонарний\змінний.

  1. Стандартизація та сертифікація продукції підприємства.

Під стандартизацією розуміють визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі. Стосовно продукції стандартизація охоплює:

-установлення вимог до якості готової продукції, сировини, матеріалів тощо.

-розвиток уніфікації та агрегатування продукції

-визначення норм, вимог, і методів у галузі проектування та виготовлення продукції з метою забезпечення належної якості.

-формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю.

-створення єдиної системи класифікації та кодування продукції.

Результати стандартизації знаходять відображення у нормативно-технічній документації. Вона охоплює певні категорії стандартів, які відрізняються ступенем жорсткості вимог до виробів і сукупністю об’єктів стандартизації:

-міжнародні стандарти ICO серії 9000 (найбільш жорстокі вимого)

-державні стандарти України (містять обов’язкові і рекомендовані вимоги).

-галузеві стандарти (розробляються на ту продукцію, на яку відсутні державні стандарти).

-технічні умови

-стандарти підприємств (розробляються підприємством за власною ініціативою).

Сертифікація продукції – організаційно-технічний процес, що завершується видачею сертифіката – документ, що засвідчує високий рівень якості товару. На світовому ринку – це сертифікат відповідності вимогам ICO серії 9000. В Україні прийнято розрізняти обов’язкову і довільну сертифікіцію. Обов’язкова сертифікація здійснюється виключно в межах державної системи управління господарюючими суб’єктами, охоплює у всіх випадках перевірку і випробування продукції з метою визначення її характеристик та подальший державний технічний нагляд за сертифікованими виробами. Добровільна проводиться на відповідність продукції вимогам, що не є обов‘язковими, з ініціативи самих суб‘єктів господарювання на договірних засадах.

Організаційною основою сертифікації є мережа державних випробувальних центрів з найважливіших видів продукції виробничо-технічного та культурно-побутового призначення.

Системи якості підприємств створюються та сертифікуються для одержання максимально можливого прибутку і набуття іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку. Система якості – сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів, що забезпечують набуття іміджу надійного партнера на зовнішньому ринку.