Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екз.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.08.2019
Размер:
615.42 Кб
Скачать
  1. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.

Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов'язково з вико­ристанням норм їхнього витрачання.

Норма витрачання матеріального ресурсу — грани­чно допустима величина витрачання ресурсу на виготовлен­ня продукції за умов конкретного виробництва з урахуван­ням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) належної якості.

Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:

1)корисне (чисте) витрачання; 2) технологічні відходи і втрати; 3) інші організаційно-технічні витрати (під час транспор­тування, зберігання тощо).

Ознака Вид норм витрачанні

Призначення

• Норми витрачання: — сировини; — матеріалів; — палива; — енергії тощо

Масштаб дії

• Групові (на однакові види продукції) • Індивідуальні

Період дії

• Річні (для поточного планування) • Перспективні

Рівень деталізації нормованих ресурсів

• Спеціалізовані (на вид ресурсів з конкретними параметрами) • Зведені (на вид ресурсів за звуженою номенклатурою)

Рівень деталізації об'єктів нормування

• Норма на деталь (вузол) • Норма на виріб в цілому

Методи нормування витрачання матеріальних ресурсів:

аналітично-розрахунковий > базується на глибо­кому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень тех­ніки і технології виробництва; дослідно-лабораторний > визначення норми витра­чання дослідним шляхом; його використовують перева­жно для нормування витрачання допоміжних матеріалів та інструменту; звітно-статистичний > визначення норм витра­чання на підставі звітних даних про фактичне витрачан­ня за минулі роки та очікуване (можливе) певне знижен­ня норм у наступні роки; його застосовують як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі норму­вання витрачання малоцінних і таких, що рідко використо­вуються, матеріалів.

  1. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.

Дня аналітичної оцінки рівня використання оборотних кош­тів підприємства застосовують певні показники, а рівня підви­щення ефективності — відповідні конкретні напрямки.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборот­них коштів розраховується діленням вартості обсягу прода­жу (реалізованої продукції, наданих послуг) за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — пока­зник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.

Тривалість одного обороту в днях (швидкість обо­роту) оборотних коштів визначається як відношення кіль­кості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.

Рентабельність оборотних коштів — відносний по­казник, який розраховується як відношення одержаного при­бутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.

Способи підвищення ефективності: - оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; - скорочення тривалості виробничого циклу; - поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; - прискорення реалізації товарної продукції.

У результаті прискорення оборотності ок зменшується потреба в оборотних коштах, відбувається вивільнення їх з обороту. Абсолютне вивільнення коштів – зменшується потрібна абсолютна їх сума, відносне – реалізується більше продукції.