Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підприємницьке право.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
22.07.2019
Размер:
650.75 Кб
Скачать
  1. Види господарсько-правової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.

Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника наслідком вчиненого ним правопорушення. Юридичною підставою такої відповідальності є закон, а фактичною — склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов:

• протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи;

• шкідливого результату такої поведінки (шкоди);

• причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою;

• вини особи, яка заподіяла шкоду.

Перші три умови — протиправність, шкода та причинний зв'язок— є об'єктивними, а четверта — вина — є суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності.

У випадках, коли у правовідношенні є кілька зобов'язаних осіб, їхня відповідальність може бути дольовою, солідарною і субсидіарною. При частковій відповідальності кожна із зобов'язаних осіб несе відповідальність у певній частці. Якщо відповідальність покладено на кількох осіб, а у законі або договорі не визначено характеру цієї відповідальності, вона вважається частковою. Солідарна відповідальність характеризується тим, що кредитор може вимагати відшкодування завданих збитків як з усіх або частини солідарних боржників) так і з одного. Вона настає лише у випадках, прямо передбачених законом або договором. Так, законодавець передбачає солідарну відповідальність за спільне заподіяння шкоди кількома особами (ст.451 ЦК України).

Потерпілий може вимагати відшкодування заподіяної шкоди як з усіх заподіювачів, так і з одного, як у повному обсязі завданої йому шкоди, так і у частині. Для субсидіарної, або додаткової, відповідальності характерне існування основного і додаткового боржників. Кредитор не може вибирати, до кого звернутися з вимогою: до основного чи додаткового боржника. В усіх випадках відповідальність несе передусім основний боржник, і лише тоді, коли немає можливості одержати задоволення своїх вимог з основного боржника, можна притягнути до відповідальності додаткового. Яскравим прикладом субсидарної відповідальності є відповідальність батьків або піклувальників за шкоду, заподіяну неповнолітнім віком від 15 до 18 років (ст.447 ЦК України). Він сам повинен відшкодувати заподіяну шкоду. І лише у випадку, коли у нього немає майна або заробітку, достатнього для цього) до відповідальності притягаються батьки, усиновителі або піклувальники. За розміром відповідальність буває повною і обмеженою.

  1. Відшкодування збитків. Види збитків.

Відшкодування збитків - як вид відповідальності чітко визначене законом. В першу чергу визначені юридичні підстави його застосування (ст. 203 ЦК). В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати кредитора, втрата або пошкодження його майна, доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником.

• згідно з договором підряду на капітальне будівництво тощо.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

  • вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

  • додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

  • неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

  • матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитками вважаються:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, що порушила право, одержала завдяки цьому доходи, то розмір збитків, які відшкодовуються потерпілій особі у зв'язку з неодержанням доходів, не може бути менший від доходів, що їх одержав порушник права.