- •Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття та види.
- •Поняття філіалу, представництва, особливості створення та діяльності.
- •Поняття, види та загальна характеристика господарських товариств.
- •Поняття, види, особливості створення та функціонування акціонерних товариств.
- •Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю.
- •Особливості створення та функціонування повних товариств.
- •Особливості створення та функціонування командитних товариств.
- •Права та обов'язки учасників господарських товариств.
- •Особливості правового статусу комунальних підприємств.
- •Загальна характеристика державних підприємств, особливості створення та правовий режим майна.
- •Казенне підприємство: поняття, особливості створення та правовий режим майна.
- •Унітарні та корпоративні підприємства, критерії поділу та значення.
- •Легітимація господарської діяльності: поняття, елементи та значення.
- •Порядок державної реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Порядок державної реєстрації юридичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Підстави та порядок внесення змін і доповнень до установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Поняття місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності та його юридичне значення.
- •Підстави та порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Порядок одержання ліцензій на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •Загальна характеристика патентування окремих видів підприємницької діяльності.
- •Поняття і види торгових патентів.
- •Умови та порядок видачі торгових патентів.
- •Торгівельна діяльність, що не потребує патентування.
- •Торговельна діяльність на яку не поширюється законодавство про патентування.
- •Реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності: поняття і види.
- •Підстави та порядок ліквідації підприємств.
- •Порядок формування ліквідаційної комісії та її компетенція.
- •Загальний порядок задоволення претензій кредиторів під час ліквідації підприємств (крім банкрутства).
- •Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •Умови порушення справи про банкрутство та стадії провадження справи про банкрутство.
- •Поняття санації та порядок проведення санації під час провадження справ про банкрутство.
- •Наслідки визнання боржника банкрутом та особливості ліквідаційної процедури боржника.
- •Порядок та черговість задоволення претензій кредиторів при визнанні боржника банкрутом.
- •Право власності та зміст права власності.
- •Право господарського відання: поняття, зміст та суб’єкти.
- •Право оперативного управління: поняття, зміст та суб’єкти.
- •Право приватної власності.
- •Право державної та комунальної власності.
- •Способи захисту права власності у сфері господарювання.
- •Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності.
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •Суб’єкт, об’єкт та зміст договору.
- •Класифікація договорів у сфері господарської діяльності.
- •Порядок та стадії укладення договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними. Поняття недійсного та неукладеного договору.
- •Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
- •Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
- •Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань.
- •Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види застави. Форма договору застави.
- •Застава нерухомого майна (Іпотека). Загальна характеристика законодавства.
- •Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •Підстави припинення договірних зобов’язань (крім виконання) у сфері господарювання.
- •Види господарсько-правової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •Відшкодування збитків. Види збитків.
- •Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •Особливості та ознаки роздрібної купівлі-продажу.
- •Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
Поняття та види застави. Форма договору застави.
Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі ст. 572 ЦК України (ст. 1 Закону України "Про заставу") в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Застава, як і більшість заходів забезпечення виконання зобов'язань, має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. За ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. 1. Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава (ст. 11 Закону України "Про заставу"). Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника. Порядком погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств, затв. наказом Фонду державного майна України від 6 лютого 2001 р. № 163.Механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби закріплюється відповідним Порядком, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 28 серпня 2001 р. № 338.
2. Згідно зі ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. законодавство, яке застосовується до відповідних відносин. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини, вимоги. Якщо право не передається, його не може бути заставлено.
3. Заставодержатель має право одержати задоволення з вартості майна, що заставляється. Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
4. За змістом ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні у боржника та передачі на зберігання іншим особам. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом, за вимогами Положення про порядок проведення аукціонів. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до ст. 112 ЦК України.
5. Стаття 584 ЦК України (ст. 12 Закону України "Про заставу") встановлює орієнтовний перелік істотних умов договору застави. Так, у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.Договір застави підлягає укладенню у письмовій формі (ст. 13 Закону України "Про заставу").
Види застави:
Іпотеку застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи;
Заставу товарів в обороті або у переробці (предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо);
Заклад - застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя;
Заставу майнових прав;
Заставу цінних паперів.
Договір застави вимагає письмової форми, яка може бути простою і нотаріальною. Сторони здійснюють нотаріальне посвідчення застави і тоді, коли це не є обов'язковим, але на цьому наполягає один із контрагентів.Недодержання нотаріального оформлення тягне за собою недійсність угоди з наслідками, які передбачені ст. 48 ЦК України.