Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підприємницьке право.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
22.07.2019
Размер:
650.75 Кб
Скачать
  1. Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності.

Договір – зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншими суб’єктами правовідносин і за яким один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта. Існують такі види договорів: 1) Договори про оплатну передачу майна:

- купівлі-продажу - роздрібної купівлі-продажу

- поставки - контрактації с/г продукції - постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - міни

2) Договір дарування 3)Договори про передачу майна в користування: - найму (оренди) - оренда державного і комунального майна - прокату - оренди земельної ділянки - найму будівлі або іншої капітальної споруди

- найму транспортного засобу

- лізингу

- оренди житла

- позички

- концесії

4) Договори про виконання робіт

- підряду

- побутового підряду

- будівельного підряду

- підряду на проведення проектних та наукових робіт

- на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт.

5) Договори про надання послуг

- перевезення вантажів, пасажирів і багажу

- транспортного експедирування

- зберігання

- страхування

- доручення

- агентський договір

- комісії

- консигнації

- управління майном

6) Договір комерційної концесії

7) Договір про спільну діяльність

8) Розрахунково-кредитні договори

- позики

- кредитний договір

- банківського рахунка

- банківського вкладу

- факторингу

  1. Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 202 Цивільного кодексу України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин, зокрема договір, є однією з найпоширеніших підстав виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин у системі юридичних фактів. Через що інститут правочинів можна назвати одним з найважливіших у науці цивільного права.

Правочин - вольовий акт і цим відрізняється від подій, що відбуваються незалежно від волі людини Правочин - це правомірна вольова дія. Така позиція переважає в юридичній літературі Правомірність правочину означає, що він є юридичним фактом, який породжує ті правові наслідки, наступу яких бажають сторони і які відповідають вимогам закону. Своєю правомірністю правочини відрізняються від правопорушень (деліктів) - вольових дій, що суперечать вимогам закону та тягнуть за собою правові наслідки, які сторони не бажали отримати. Згідно із законом правочин завжди є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Поняття "господарський договір" законодавством України не визначене. Стаття 173 ГК України лише дає загальне визначення господарського зобов'язання - ним визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Поняття господарського договору виступає у двох аспектах: 1) під поняттям "договір" розуміються правовідносини, що виникають із договору як юридичного акта; 2) мається на увазі правовий документ, яким зафіксовано виникнення договірного зобов'язання з волі його учасників.