- •Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття та види.
- •Поняття філіалу, представництва, особливості створення та діяльності.
- •Поняття, види та загальна характеристика господарських товариств.
- •Поняття, види, особливості створення та функціонування акціонерних товариств.
- •Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю.
- •Особливості створення та функціонування повних товариств.
- •Особливості створення та функціонування командитних товариств.
- •Права та обов'язки учасників господарських товариств.
- •Особливості правового статусу комунальних підприємств.
- •Загальна характеристика державних підприємств, особливості створення та правовий режим майна.
- •Казенне підприємство: поняття, особливості створення та правовий режим майна.
- •Унітарні та корпоративні підприємства, критерії поділу та значення.
- •Легітимація господарської діяльності: поняття, елементи та значення.
- •Порядок державної реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Порядок державної реєстрації юридичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Підстави та порядок внесення змін і доповнень до установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Поняття місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності та його юридичне значення.
- •Підстави та порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Порядок одержання ліцензій на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •Загальна характеристика патентування окремих видів підприємницької діяльності.
- •Поняття і види торгових патентів.
- •Умови та порядок видачі торгових патентів.
- •Торгівельна діяльність, що не потребує патентування.
- •Торговельна діяльність на яку не поширюється законодавство про патентування.
- •Реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності: поняття і види.
- •Підстави та порядок ліквідації підприємств.
- •Порядок формування ліквідаційної комісії та її компетенція.
- •Загальний порядок задоволення претензій кредиторів під час ліквідації підприємств (крім банкрутства).
- •Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •Умови порушення справи про банкрутство та стадії провадження справи про банкрутство.
- •Поняття санації та порядок проведення санації під час провадження справ про банкрутство.
- •Наслідки визнання боржника банкрутом та особливості ліквідаційної процедури боржника.
- •Порядок та черговість задоволення претензій кредиторів при визнанні боржника банкрутом.
- •Право власності та зміст права власності.
- •Право господарського відання: поняття, зміст та суб’єкти.
- •Право оперативного управління: поняття, зміст та суб’єкти.
- •Право приватної власності.
- •Право державної та комунальної власності.
- •Способи захисту права власності у сфері господарювання.
- •Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності.
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •Суб’єкт, об’єкт та зміст договору.
- •Класифікація договорів у сфері господарської діяльності.
- •Порядок та стадії укладення договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними. Поняття недійсного та неукладеного договору.
- •Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
- •Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
- •Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань.
- •Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види застави. Форма договору застави.
- •Застава нерухомого майна (Іпотека). Загальна характеристика законодавства.
- •Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •Підстави припинення договірних зобов’язань (крім виконання) у сфері господарювання.
- •Види господарсько-правової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •Відшкодування збитків. Види збитків.
- •Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •Особливості та ознаки роздрібної купівлі-продажу.
- •Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
Підстави припинення договірних зобов’язань (крім виконання) у сфері господарювання.
Стаття, що коментується, як і інші норми гл. 50 ЦК, поширюється на всі види зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення, тобто норми цієї глави є загальними стосовно зобов'язань з договорів, унаслідок заподіяння шкоди та інших позадоговірних зобов'язань.
Слід зазначити, що додаткові підстави для припинення зобов'язань містяться в главах про окремі види зобов'язань, у тому числі договорів. Ці ж питання регулюються і за межами ЦК — іншими законами й іншими правовими актами.
Припинення — остання стадія існування зобов'язання, із завершенням якої первісний юридичний зв'язок між сторонами, виражений у конкретному зобов'язанні, утрачається. Ця поняття, яке охоплює як випадки, коли припинення здійснюється за волею сторін (наприклад, за домовленістю сторін — ст. 604 ЦК та ін.), так підстави, які не залежать від волі сторін (припинення зобов'язання смертю фізичної особи — ст. 608 ЦК).Припинення зобов'язання не виключає того, що з прямого зв'язку з ним між сторонами виникає нове зобов'язання, мета якого за загальним правилом — усунути виниклий дисбаланс у взаєминах сторін (див. главу 83ЦК).Стаття, що коментується, розрізняє два види припинення зобов'язань: повне і часткове. Перше може мати місце при будь-якому зобов'язанні, у той час як часткове — лише в окремих випадках. Частина 2 статті, що коментується, передбачає можливість припинення зобов'язань на вимогу однієї із сторін. Однак необхідною умовою для цього є визначеність у законі підстав для однобічного припинення зобов'язання. Згідно зі ст. 615 ЦК у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 708 ЦК — у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару, покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми). Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється
Право сторін стосовно до припинення повністю або частково договірних зобов'язань виражається в принципі "воля договорів" (див. ст. 627 ЦК і коментар до неї), що не виключає можливості встановлення в законі заборони припиняти визначені зобов'язання за згодою сторін. Отже, ця заборона стосується і його часткового припинення (наприклад, у відношенні припинення виплати відсотків).
Пункт 1 коментованої статті містить відкритий перелік підстав припинення зобов'язання. Зокрема, такі додаткові підстави виділяються в главах, присвячених окремим видам договорів. Наприклад, ст. 1008 ЦК передбачено припинення договору доручення, крім іншого, у випадку визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім.Крім того, і сторонам надано можливість у момент укладення договору доповнити зазначений перелік підстав для однобічного розірвання. 2. Частина 2 статті, що коментується, охоплює дві ситуації припинення договору з волі однієї зі сторін. При першій воля сторони має потребу в санкції з боку суду. Друга ситуація пов'язана з визнанням за стороною права відмовитися від виконання зобов'язання і тим самим самостійно припинити зобов'язання. Розходження між зазначеними ситуаціями виявляються, крім іншого, у визначенні часу, з якого зобов'язання визнається припиненим: з моменту винесення рішення — при першій ситуації і з моменту, коли контрагенту стало відомо про відмовлення сторони від виконання, — при другій.