- •Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття та види.
- •Поняття філіалу, представництва, особливості створення та діяльності.
- •Поняття, види та загальна характеристика господарських товариств.
- •Поняття, види, особливості створення та функціонування акціонерних товариств.
- •Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Правовий статус товариства з додатковою відповідальністю.
- •Особливості створення та функціонування повних товариств.
- •Особливості створення та функціонування командитних товариств.
- •Права та обов'язки учасників господарських товариств.
- •Особливості правового статусу комунальних підприємств.
- •Загальна характеристика державних підприємств, особливості створення та правовий режим майна.
- •Казенне підприємство: поняття, особливості створення та правовий режим майна.
- •Унітарні та корпоративні підприємства, критерії поділу та значення.
- •Легітимація господарської діяльності: поняття, елементи та значення.
- •Порядок державної реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Порядок державної реєстрації юридичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Підстави та порядок внесення змін і доповнень до установчих документів суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Поняття місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності та його юридичне значення.
- •Підстави та порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.
- •Порядок одержання ліцензій на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •Загальна характеристика патентування окремих видів підприємницької діяльності.
- •Поняття і види торгових патентів.
- •Умови та порядок видачі торгових патентів.
- •Торгівельна діяльність, що не потребує патентування.
- •Торговельна діяльність на яку не поширюється законодавство про патентування.
- •Реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності: поняття і види.
- •Підстави та порядок ліквідації підприємств.
- •Порядок формування ліквідаційної комісії та її компетенція.
- •Загальний порядок задоволення претензій кредиторів під час ліквідації підприємств (крім банкрутства).
- •Поняття та суб'єкти банкрутства.
- •Умови порушення справи про банкрутство та стадії провадження справи про банкрутство.
- •Поняття санації та порядок проведення санації під час провадження справ про банкрутство.
- •Наслідки визнання боржника банкрутом та особливості ліквідаційної процедури боржника.
- •Порядок та черговість задоволення претензій кредиторів при визнанні боржника банкрутом.
- •Право власності та зміст права власності.
- •Право господарського відання: поняття, зміст та суб’єкти.
- •Право оперативного управління: поняття, зміст та суб’єкти.
- •Право приватної власності.
- •Право державної та комунальної власності.
- •Способи захисту права власності у сфері господарювання.
- •Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності.
- •Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •Суб’єкт, об’єкт та зміст договору.
- •Класифікація договорів у сфері господарської діяльності.
- •Порядок та стадії укладення договору. Оферта та її види. Акцепт.
- •Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними. Поняття недійсного та неукладеного договору.
- •Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
- •Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
- •Поняття та види неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язань.
- •Завдаток як спосіб забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
- •Поняття та види застави. Форма договору застави.
- •Застава нерухомого майна (Іпотека). Загальна характеристика законодавства.
- •Порядок звернення стягнення на предмет застави.
- •Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язання.
- •Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •Підстави припинення договірних зобов’язань (крім виконання) у сфері господарювання.
- •Види господарсько-правової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •Відшкодування збитків. Види збитків.
- •Співвідношення неустойки та відшкодування збитків у договорі.
- •Підстави звільнення боржника від відповідальності. Випадок і непереборна сила.
- •Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу.
- •Права і обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •Класифікація договорів купівлі-продажу та їх загальна характеристика.
- •Особливості та ознаки роздрібної купівлі-продажу.
- •Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів).
Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
Регресні зобов'язання виникають як наслідок виконання іншого зобов'язання. Вони можуть виникнути не лише при солідарності боржників (боржник, який задовольнив вимогу кредитора, сам стає кредитором по відношенню до іншого боржника), а й у випадках наявності вини зобов'язаної особи і відсутності вини кредитора. Скажімо, якщо водій автопарку вчинить дорожньо-транспортну пригоду, то відповідальною особою перед потерпілим буде автопарк (як володілець джерела підвищеної небезпеки), який, у випадку задоволення позову потерпілого, має право звернутися з регресним позовом до бепосереднього винуватця аварії.
Відповідно до ст. 544 ЦК боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Отже, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
В умовах ринкового господарства існує велика ймовірність невиконання боржником своїх зобов’язань. Це може відбутись як через недобросовісну поведінку самого боржника, так і в разі його неплатоспроможності. Тому до боржника, який не виконує або неналежним чином виконує зобов’язання застосовують певні, передбаченні законом заходи примусу, які називаються санкціями зобов’язання. Тому в сучасному праві розроблена система засобів (способів), покликаних зробити положення кредитора більш надійним, в певній мірі забезпечити виконання зобов’язання боржником. Вони полягають в покладені на боржника додаткових обтяжень на випадок невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, або в притягнені до виконання зобов’язання поряд з боржником третіх осіб, як це відбувається при поручительстві, або в резервуванні майна, за рахунок якого може бути досягнуто виконання зобов’язання (завдаток, застава), або в видачі зобов’язання уповноваженими на те органами оплатити визначену грошову суму (банківська гарантія). Способи, що стимулюють належне виконання сторонами покладених на них зобов’язань, визначаються законодавством або встановлюються угодою сторін. Більшість із способів забезпечення виконання зобов’язань має залежний від основного зобов’язання характер і при недійсності основного зобов’язання, чи припинені його дії припиняють своє існування. Але законодавством передбачені і такі способи забезпечення, які можуть бути самостійними, наприклад, банківська гарантія.
Способи, що забезпечують виконання зобов’язань, встановлюються в інтересах кредитора. Хоча не всі способи забезпечення відносяться до санкцій, але всі прямо чи опосередковано створюють додаткові обтяження для боржника.За чинним законодавством виконання зобов’язань може забезпечуватись завдатком, неустойкою, заставою, поручительством і гарантією (ст. 178 ЦК України).
а) Завдатком визнається грошова сума, що видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні в підтвердження укладення договору і в забезпечення його виконання.
б) На відміну від завдатку порука як спосіб забезпечення стоїть безспірно вище, тому що тут до відповідальності залучаються нові особи, що обираються для цієї мети з огляду на їх сплатоспроможність. В ЦКУ дається наступне визначення поруки. Порука - це договір, за яким поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині (ст. 191 ЦКУ). Порука це договір, який виникає внаслідок угоди між кредитором та поручителем. Встановлення поруки, як способу забезпечення, передбачає існування іншого, основного зобов’язання: воно виникає чи з ним чи після, але не раніше.Договір поруки укладається тільки у письмовій формі і може забезпечувати тільки дійсну вимогу.
в) Гарантія. За договором гарантії вищестояча організація ( гарант ) зобов’язується відповідати перед кредитором підлеглої організації по взятих останньою на себе обов’язках.
г)Застава.Суть застави як засобу забезпечення полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, за винятками, зазначеними в законодавстві. Право застави припиняється у разі:
- з припиненням забезпечувального зобов’язання;
- у разі загибелі заставленого майна;
- з придбанням заставодержателем права власності на заставлене майно;
- у разі примусового продажу заставленого майна.
Застава як засіб забезпечення зобов’язання застосовується у відносинах між громадянами,між громадянами і організаціями,а також між організаціями. Найчастіше застава застосовується у діяльності ломбардів та банків.