Ольга Богатиренко, Черкаський інститут банківської справи убс нбу

Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб , скарбниця людських знань завжди поповнювалася, а ланцюжок обміну знаннями і досвідом між поколіннями не переривався ніколи.

У давні часи спеціальної освіти не було. Молодь виховували старійшини роду. Разом із дорослими діти брали активну участь у ритуальних обрядах, під час яких використовувалися талісмани, фігурки тварин і людей, виготовлені з різних матеріалів.

Наукові відкриття та винаходи роблять людину ерудованою, розширюють її світогляд, змушують по-новому подивитися не тільки на певну проблему, а й узагалі на світ. Тож знання — не "мертвий вантаж" для пам'яті, вони здатні змінити наше уявлення про світ.

Наука же щось абстрактне. Це те чого не можна побачити. Її можна лише осягнути кропітливою працею із самим собою. В певному сенсі це філософія. Адже просто заучена інформація не здатна в кінцевому вигляді дати поштовх прогресу. Прогрес можливий лише тоді коли ми осягнемо отримані дані, коли ми будемо їх розуміти і мислити. Так як людина бачить ті шляхи руху та розвитку які не бачить жоден найпотужніший компютер. Наші думки не завжди вірні , але і не завжди хибні. Тому слід вільно оперувати власними думками, адже і різних правильних думок по одному питанню може бути декілька. Колись радянський драматург Олександр Вампілов зазначив: “Кажіть правду – і ви будете оригінальними”.

Немає жодної сторони людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. Науково-технічний прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарів... Однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. Так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу. Колись був винайдений і змайстрований кожен із музичних інструментів, уперше змішані фарби для малювання, були виконані примітивні креслення для будівництва споруд. Без цих відкриттів художник не мав би чим малювати, музикант — на чому грати, а архітектор, дизайнер, скульптор не уявляли б, як досягнути гармонійного поєднання елементів у створюваних ними палацах, інтер'єрах, скульптурах. Ми не маємо боятись власних думок, бо хто знає який внесок вони можуть внести в наше життя і життя людей вцілому. Одного Ейнштейна вистачить щоб показати на скільки парадоксальні думки можуть бути прогресивними,вірними і в одночас не сприйнятими. Так любіть науку у собі, а не себе в науці, бо наука в кожному з нас. І це не наукові ступені, не гранди і грамоти. Це наша цікавість і наші думки з приводу всього навколо , а особливо в середині нас. Тож мисліть, розвивайтесь і висловлюйте власні думки вільно , адже можливо саме ваша ідея найближчим часом змінить світ!