- •1.1. Предмет психології та її завдання
- •1.2. Рефлекторна природа психіки
- •1.3. Психіка і свідомість
- •1.4. Основні галузі психологічних знань
- •1.5. Зв’язок психології з іншими науками
- •1.6. Основні напрями в сучасній психології
- •2.1. Основні вимоги до методів психології
- •2.2. Основні методи психології. Спостереження,
- •2.3. Додаткові методи: тест, опитування, бесіда, аналіз
- •2.4. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних
- •3.1. Виникнення та розвиток психіки
- •3.2. Розвиток механізмів психічної діяльності
- •0,5 Метра за секунду; на противагу цьому швидкість провідності збуд-
- •3.3. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного
- •3.4. Виникнення та історичний розвиток людської свідомості
- •0,4 Відсотка великих півкуль, у орангутанга та шимпанзе — 3,4, а у
- •4.1. Поняття про особистість та її структуру
- •4.2. Активність особистості та її джерела
- •4.3. Розвиток і виховання особистості
- •5.1. Поняття про групи
- •5.2. Міжособистісні стосунки у групі
- •5.3. Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних
- •6.1. Поняття про діяльність
- •6.2. Мета і мотиви діяльності
- •6.3. Структура діяльності
- •6.4. Засоби діяльності, процес їх засвоєння
- •6.5. Перенесення та інтерференція навичок
- •6.6. Основні різновиди діяльності
- •6.7. Творча діяльність
- •7.1. Поняття про мову та її функції
- •7.2. Фізіологічні механізми мовної діяльності
- •7.3. Різновиди мовлення
- •8.1. Поняття про спілкування
- •8.2. Засоби спілкування
- •8.3. Функції спілкування
- •8.4. Різновиди спілкування
- •9.1. Поняття про увагу
- •9.2. Фізіологічне підгрунтя уваги
- •9.3. Різновиди і форми уваги
- •9.4. Властивості уваги
- •10.1. Загальна характеристика пізнавальних процесів.
- •10.2. Фізіологічне підгрунтя відчуттів
- •10.3. Класифікація і різновиди відчуттів
- •10.4. Основні властивості відчуттів
- •200 Тисяч разів підвищується. Явище адаптації помітно виявляється
- •10.5. Відчуття і діяльність
- •11.1. Поняття про сприймання
- •11.2. Різновиди сприймань
- •11.3. Властивості сприймань
- •11.4. Спостереження і спостережливість
- •12.1. Поняття про мислення. Соціальна природа мислення
- •12.2. Розумові дії та операції мислення
- •12.3. Форми мислення
- •12.4. Процес розуміння
- •12.5. Процес розв’язання завдань
- •12.6. Різновиди мислення
- •12.7. Індивідуальні особливості мислення
- •13.1. Поняття про уяву
- •13.2. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю
- •13.3. Фізіологічне підгрунтя уяви. Уява і органічні процеси
- •13.4. Процес створення образів уяви
- •13.5. Різновиди уяви
- •13.6. Уява і особистість
- •14.1. Поняття про пам’ять
- •14.2. Теорії пам’яті
- •14.3. Різновиди пам’яті
- •14.4. Запам’ятовування та його різновиди
- •14.5. Відтворення та його різновиди
- •14.6. Забування та його причини
- •14.7. Індивідуальні особливості пам’яті
- •15.1. Поняття про емоції і почуття
- •15.2. Фізіологічне підгрунтя емоцій і почуттів
- •15.3. Вираження емоцій і почуттів
- •15.4. Форми переживання емоцій і почуттів
- •15.5. Вищі почуття
- •16.1. Поняття про волю
- •16.2. Довільні дії та їх особливості
- •16.3. Аналіз складної вольової дії
- •16.4. Основні якості волі
- •16.5. Безвілля, його причини і переборення
- •17.2. Типи темпераментів
- •17.3. Основні властивості темпераменту
- •17.5. Роль темпераменту в діяльності людини
- •18.1. Поняття про здібності
- •18.2. Структура здібностей
- •18.3. Різновиди здібностей
- •18.4. Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх
- •1017 Г. Але всі вони були видатними людьми з високим рівнем ро-
- •19.1. Поняття про характер
- •19.2. Структура характеру
- •19.3. Основні риси типового характеру
- •19.4. Природа характеру
- •19.5. Формування характеру
8.1. Поняття про спілкування
Спілкування є важливою духовною потребою особистості як
суспільної істоти. Потреба людини у спілкуванні зумовлена суспільним
способом її буття та необхідністю взаємодії у процесі діяльності. Будь-
яка спільна діяльність, і в першу чергу трудова, не може здійснюва-
тись успішно, якщо між тими, хто її виконує, не будуть налагоджені
відповідні контакти та взаєморозуміння.
Спілкування — явище глибоко соціальне. Соціальна природа
спілкування виражається в тому, що воно завжди відбувається в сере-
довищі людей, де суб’єкти спілкування завжди постають як носії
соціального досвіду. Соціальний досвід спілкування виявляється у
змісті інформації, що є його предметом (знання, відомості, способи
діяльності), у засобах (мовна та немовна комунікація при спілкуванні),
у суспільно вироблених у процесі історичного розвитку різновидах
спілкування. За змістом спілкування охоплює всі царини людського
буття та діяльності, об’єктивні та суб’єктивні їх прояви. Спілкування
між людьми відбувається при передаванні знань, досвіду, коли форму-
ються різні вміння та навички, погоджуються та координуються спільні
дії тощо.
Отже, спілкування — це різноманітні контакти між людьми, зу-
мовлені потребами спільної діяльності.
Особливість спілкування — у його нерозривному зв’язку з діяль-
ністю. Діяльність є основним середовищем і необхідною умовою ви-
никнення й розвитку контактів між людьми, передавання необхідної
інформації, взаєморозуміння та узгодження дій. Змістовий бік спілку-
вання завжди становить інформація, зумовлена потребами взаємодії
людей. Вона може стосуватися повідомлення нових знань, наприклад
роз’яснення вчителем понять, пояснення сутності певних явищ, про-
цесів, інформування про події, що відбуваються, обгрунтування пев-
них положень, побудови гіпотез тощо. Спілкування може бути засо-
бом передавання певних умінь і навичок. За допомогою словесного
опису та пояснення дії, її демонстрування та вправляння в ній людину
можна навчити виконувати будь-яку діяльність. Саме так відбувається
процес оволодіння професійними навичками, фізичними та будь-яки-
ми іншими діями.
Змістом спілкування може бути людина. Реальні контакти між
людьми, у процесі яких вони безпосередньо сприймають одна одну,
створюють середовище для об’єктивного виявлення особливостей
їхньої поведінки, манер, рис характеру та емоційно-вольової сфери. Са-
ме в таких контактах розкривається справжня значущість однієї лю-
дини для іншої, виявляються їхні симпатії та антипатії. У художній
літературі є безліч прикладів, якої глибини та різноманіття психо-
логічних нюансів можуть сягати стосунки між людьми в ситуаціях
безпосереднього взаємосприймання, як відбувається процес проник-
нення у внутрішній світ людини, її почуття через зовнішні прояви.
Іноді виразний погляд або жест можуть нести набагато більше інфор-
мації, ніж вимовлене слово.
Важливий вплив на характер спілкування справляють відносини,
що склалися між членами контактної групи. Від того, якими є
взаємовідносини, залежать система спілкування конкретної особис-
тості, її манера, колорит, використовувані засоби.