1017 Г. Але всі вони були видатними людьми з високим рівнем ро-

звитку здібностей.

Найбільш правомірною є гіпотеза про зв’язок задатків з мікро-

структурою мозку та органів чуття, залежно від якої і відбувається

функціонування клітин, а також з диференційними особливостями не-

рвових процесів (сила, врівноваженість, рухливість нервової системи, а

також її тип). Розвитку здібностей сприяє спадковість соціальних умов

життя. Так, у родині Й. Баха було 57 музикантів, з яких 20 — видатних.

Свого часу гостро критикували теорію педологів про фатальну зу-

мовленість здібностей людей природженими задатками. Заперечуючи

фатальну природженість здібностей, сучасні психологи не заперечують

природжені диференційні особливості, що закладені в мозку й мо-

жуть стати передумовою успішного виконання будь-якої діяльності.

Природжені передумови до розвитку здібностей називаються за-

датками. Під задатками розуміють природні можливості розвитку

здібностей. Матеріальним їх підгрунтям є передусім будова мозку,

кори його великих півкуль та її функціональні властивості. Ці відмін-

ності зумовлені не тільки спадковою природою організму, а й утроб-

ним і позаутробним розвитком.

Таким чином, задатки — це не здібності, а тільки передумови до

розвитку здібностей. Всі люди мають задатки до оволодіння мовою,

але не всі оволодівають однаковою кількістю мов і не однаково во-

лодіють рідною мовою, натомість тварина, не маючи задатків до мов-

ного спілкування, ніколи не навчається говорити.

Природні задатки до розвитку здібностей у різних людей не одна-

кові. Цим частково і зумовлений напрям розвитку здібностей, а та-

кож тим, чи вчасно виявлено здібності, задатки і чи є умови для їх ре-

алізації.

Провідну роль у розвитку здібностей відіграють не задатки, а умо-

ви життя, навчання людей, їх освіта та виховання. Між здібностями і за-

датками існує не однозначний, а багатозначний зв’язок. Задатки є ба-

гатозначними. Які саме здібності сформуються на основі задатків,

залежатиме не від задатків, а від умов життя, виховання та навчання.

На грунті одних і тих самих задатків можуть розвинутися різні здібності.

Не всі задатки, з якими народжується людина, обов’язково перетво-

рюються на здібності. Задатки, які не знаходять відповідних умов для

переростання у здібності, так і залишаються нерозвиненими. Від за-

датків не залежить зміст психічних властивостей, які входять до кож-

ної здібності. Ці властивості формуються у взаємодії індивіда із

зовнішнім світом.

Одним з показників наявності природних даних, сприятливих для

розвитку здібностей, є їх раннє виявлення. Біографічні дані відомих

особистостей свідчать, наприклад, про раннє виявлення в них здібно-

стей до музики, літератури, поезії. У М. Римського-Корсакова нахил

до музики виявився вже у дворічному віці, у В. Моцарта — в три ро-

ки, О. Пушкін перший твір написав у дев’ять років, М. Лермонтов —

у десять, Леся Українка — у тринадцять.

Іноді умови не сприяють ранньому виявленню здібностей. Але за

появи таких умов здібності можуть виявитися й пізніше. С. Аксаков

опублікував свою першу книгу в 56 років, І. Крилов першу байку —

у 40 років.

У розвитку здібностей важливу роль відіграє оволодіння знаннями,

вміннями, досвідом. Видатні індивідуальні здібності людей в одній

чи кількох галузях діяльності називають талантом, а самих людей —

талановитими. Такі здібності виявляються у творчій діяльності, твор-

чому розв’язанні складних практичних, теоретичних і художніх за-

вдань.

Найвищий щабель розвитку здібностей, що виявляються у творчій

діяльності, результати якої мають історичне значення в житті суспіль-

ства, у розвитку науки, літератури, мистецтва, називають геніальністю.

Геніальність відрізняється від талановитості суспільною значущістю

тих завдань, які людина розв’язує. Геній виражає найпередовіші тен-

денції свого часу.

Індивідуальні особливості здібностей виявляються в різнобічності

чи однобічності їх розвитку. Різнобічні здібності мали М. Ломоно-

сов, Д. Менделєєв, М. Бородін, Т. Шевченко та ін.

Індивідуальні особливості здібностей кожної людини є результатом

її розвитку. Тому для розвитку здібностей потрібні відповідні соціальні

умови, активність особистості в діяльності.

Велику роль у розвитку здібностей відіграє праця. П. Чайковсь-

кий писав, що натхнення не любить ... лінькуватих. По 16 годин на

добу працював Т. Едісон, який на запитання про причину його геніаль-

ності відповідав, що вона є результатом 99 відсотків поту та 1 відсот-

ка таланту.

Розділ 19

ХАРАКТЕР