13.5. Різновиди уяви

Діяльність уяви може бути охарактеризована залежно від участі в

цьому процесі спеціальної вольової регуляції, від характеру діяль-

ності людини та змісту створюваних образів.

Залежно від участі волі в діяльності уяви її поділяють на мимовільну

та довільну.

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямо-

вується спеціальною метою уявити певні предмети чи події. Потреба

в мимовільному створенні образів постійно актуалізується різними

видами діяльності, в які включається особистість. У процесі спілкуван-

ня співрозмовники уявляють собі ситуації, події, що є предметом об-

говорювання, читаючи художню чи історичну літературу; людина

мимоволі стає спостерігачем реальних картин, що народжуються в її

голові під впливом прочитаного. Мимовільне виникнення уявлень

тісно пов’язане з почуттями людини. Почуття є потужним генератором

яскравих образів уяви тоді, коли людина перебуває у тривозі перед

невизначеністю очікуваних подій чи, навпаки, переживає емоційне

піднесення перед участю в урочистих подіях, що мають життєво важ-

ливе для неї значення.

Переживаючи страх, тривогу за близьких, людина подумки ма-

лює образи небезпечних ситуацій, а готуючись до приємної події —

уявляє атмосферу доброзичливості, пошани з боку колег, присутніх.

Прикладом мимовільного виникнення образів уяви є сновидіння.

У стані сну, коли свідомий контроль за психічною діяльністю відсутній,

сліди від різноманітних вражень, що зберігаються в мозку, легко роз-

гальмовуються й утворюють поєднання, що характеризуються непри-

родністю та невизначеністю.

Процес уяви може відбуватись як довільний, коли він спрямо-

вується спеціальною метою створити образ певного об’єкта, можли-

вої ситуації, уявити чи передбачити сценарій розвитку подій. Здійс-

нення довільної уяви у процесі пізнання зумовлене потребою свідомої

регуляції побудови образу відповідно до завдання та характеру ви-

конуваної діяльності. Довільне створення образів спостерігається

переважно у творчій діяльності людини.

Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на твор-

чу та репродуктивну.

Уява, яка включається у творчу діяльність і допомагає людині ство-

рювати нові оригінальні образи, називається творчою.

Уява, яка включається у процес засвоєння того, що вже створили

й описали інші люди, називається відтворювальною, або репродук-

тивною.

Так, у конструктора-винахідника, який створює нову машину,

уява творча, а в інженера, який за словесним описом або кресленням

створює образ цієї машини, — репродуктивна.

Творча уява активізується там, де людина відкриває щось нове,

знаходить нові способи праці, створює нові, оригінальні, цінні для

суспільства матеріальні та духовні продукти.

Продукти творчої уяви, їх багатство та суспільна значущість без-

посередньо залежать від знань і життєвого досвіду особистості, її став-

лення до діяльності, її соціальної позиції тощо. Важливу роль у творчій

уяві відіграє мова, яка є засобом усвідомлення творчого задуму та

інструментом аналітико-синтетичної діяльності.

Репродуктивна уява — це процес створення людиною образів но-

вих об’єктів на основі їх словесного опису чи графічного зображення.

Потреба в репродукції образів об’єктивної дійсності — постійна й ак-

туальна в житті та діяльності людини як свідомої суспільної істоти.

Репродуктивна уява відіграє надзвичайно важливу роль у процесі

спілкування людей, яке великою мірою спричинило її розвиток. Мов-

ний опис явищ завжди потребує від людини створення відповідних

образів. Репродуктивна уява необхідна при читанні художньої літера-

тури, при роботі з навчальними підручниками з географії, біології,

анатомії тощо. Образи об’єктів формуються також на основі їх

графічного опису, наприклад, в інженерній справі, при користуванні

схемами, картами.

Творча і репродуктивна уяви тісно взаємопов’язані, постійно

взаємодіють і переходять одна в одну. Цей зв’язок виявляється, з од-

ного боку, у тому, що творча уява завжди базується на репродук-

тивній, містить її елементи. З іншого боку, складні форми репродуктив-

ної уяви містять елементи творчої. Наприклад, у діяльності актора

втілення сценічного образу є результатом діяльності творчої і водно-

час репродуктивної уяви.

Залежно від змісту діяльності й характеру праці людини уява

поділяється на художню, технічну, наукову та ін.

Художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та

ін.) образи, надзвичайно яскраві й детальні. Так, І. Рєпін, малюючи

картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану”, писав, що

голова обертом іде від їхнього гумору та галасу. Г. Флобер говорив,

що він гостро відчував у роті присмак миш’яку, коли описував

Мрії можуть бути пустопорожніми, безплідними, “маніловськи-

ми”. Тоді вони дезорієнтують людину, позбавляють її бачення реаль-

них життєвих перспектив, штовхають на шлях примарного задово-

лення власних мрійницьких уподобань, роблять її нездатною проти-

стояти негараздам реального буття.

Позитивно на життя людини впливає тільки активна, творча мрія,

яка збагачує життя людини, робить його яскравим і цікавим.